Редакційний план складання карти

Основна задача редакційного плану полягає в тому, щоб розвинути і конкретизувати настанови наставляння (інструкції) стосовно до особливостей території, яка картографується, і картографічних матеріалів.

Редакційний план складається в результаті всієї проробленої роботи з вивчення району і картографічних матеріалів і є основним керівним документом при складанні карти. У ньому відбувається впорядкування і методика робіт даються вказівки з використання картографічних матеріалів і генералізації елементів змісту карти, що складається.

Редакційний план розробляється на групу аркушів, що покривають даний район. При складанні карт масштабів 1:25 000 і 1:50000 за однорідними вітчизняними матеріалами редакційний план може бути замінений короткими вказівками з додатком зразкового аркуша.

Зміст редакційного плану на район

1) завдання і загальні зведення про район;

2) картографічні матеріали;

3) указівки за методикою складання карти;

4) указівки по підготовці карти до видання;

5) висновки про передбачувану якість проектованої карти;

6) додатка.

У першому розділі викладається зміст завдання, вказуються територія або кордони району, що картографуються, масштаб карти, що складається, номенклатури її аркушів, настанови, якими слід керуватися в роботі, дається коротка географічна характеристика району, ціль якої полягає у визначенні типових рис і характерних рис території, що картографується, і які впливають на характер і ступінь генералізації змісту карти.

В другому розділі приводиться характеристика картографічних матеріалів, що підлягають використанню при складанні даної карти, дається їхня оцінка і вказується порядок використання.

Розділ починається з характеристики геодезичного обґрунтування району, що картографується, після чого описуються картографічні матеріали в порядку їх значимості, починаючи з основних. Для складання характеристик матеріалів використовуються дані, отримані в результаті їхнього вивчення. По відношенню до кожного картографічного матеріалу вказується, при зображенні яких конкретних елементів змісту карти, що складається, він повинен бути використаний.

У третьому розділі, що складається з двох частин, установлюються порядок і методика складання карти і даються вказівки по проведенню генералізації кожного елемента змісту карти.

У першій частині розділу вказуються:

— порядок використання і необхідна густота геодезичного обґрунтування;

— порядок використання і методи підготовки картографічних матеріалів;

— послідовність і технічні прийоми складання карти.

В другій частині розділу подаються за кожним елементом змісту карти спочатку коротка географічна характеристика того або іншого елемента, а потім указівка, по якому матеріалу необхідно нанести його на карту, що складається, і в якому ступені зробити генералізацію. Ця частина розділу дається у вигляді тексту з ілюстраціями (зразками генералізації) і зразковими аркушами і викладається зазвичай в наступному порядку: гідрографія, населені пункти, мережа доріг, рельєф, рослинність і ґрунти, границі, місцеві предмети, географічні назви, зведення, зарамкове оформлення.

Вказівки по генералізації окремих елементів змісту повинні забезпечити виконання всіх основних вимог, пропонованих до карти, що складається.

Для забезпечення точності і вірогідності зображення кожного елемента рекомендується найбільш сучасний картографічний матеріал. Щоб забезпечити повноту змісту карти і подробицю зображення кожного елемента, вказуються характерні об'єкти, що повинні бути нанесені на карту, а також ступінь і характер їх узагальнення. З метою забезпечення наочності вказуються принцип і способи виділення головних об'єктів, можливі випадки відступу від установлених розмірів умовних знаків і шрифтів.

Характер змісту, подробиця й обсяг указівок залежать від особливостей території, що картографується, призначення і масштабу карти, якості вихідних матеріалів і досвіду виконавців.

У четвертому розділі встановлюються способи виготовлення видавничих оригіналів, їхній масштаб, особливості креслення і вказуються припустимі межі відхилень від прийнятих розмірів умовних знаків, якщо ці відхилення необхідні для кращого відображення топографічних особливостей району.

У п'ятому розділі дається висновок про очікувану якість проектованої карти, її точності, відповідності призначенню і сучасному станові місцевості.