Побудова геодезичної і математичної основ карти

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

Побудова геодезичної і математичної основ створюваної карти полягає в нанесенні на спеціально підготовлений планшет координатної сітки, рамки і геодезичних пунктів. Ця робота зазвичай виконується на координатографі. Існує кілька видів координатографів. Опис великого координатографа БК-2 і роботи на ньому дано в додатку II.

Порядок і зміст роботи за побудовою геодезичної і математичної основ карти

На прикладі аркуша М-42-133 карти масштабу 1:100000.

У формулярі аркуша записуються географічні координати вершин кутів і середніх точок північної і південної сторін рамки (таблиця 1), на підставі яких з таблиць прямокутних координат Гаусса (еліпсоїд Красовського) вибираються і вписуються у формуляр їхні прямокутні координати. У даному випадку прямокутні координати вибираються для зони 12 (осьовий меридіан 69° с. д.) і зони 11 (осьовий меридіан 63° с. д.), оскільки аркуш М-42-133 розташований у західній стороні рамки аркуша М-42 карти масштабу 1:1 000000, тобто у смузі перекриття зон.

З тих же таблиць вибираються і вносяться у формуляр довжини сторін і діагоналей рамки аркуша і зближення меридіанів. При цьому розміри рамки вибираються для складального і видавничого оригіналів, у даному випадку для масштабів 1:100000 і 1:75000.

Таблиця 1

Координати вершин кутів і проміжних точок рамки аркуша М-42-133 карти масштабу 1:100000.

№№ пп.

Прямокутні координати, у метрах

Географічні координати

Дані зони

Суміжної зони

1

X

У

5 359 938,2

12 277 577,9

5 359 938,2

11 722 422,1

48° 20' 66 00

2

X

У

5 358 608,1

12 314 645,3

5 361 510,5

11 759 487,5

48 20 66 30

3

X

У

5 322 878,6

12 276 130,8

5 322 878,6

11 723 869,2

48 00 66 00

4

X

У

5 321 546,8

12 313 439,6

5 324 452,9

11 761 176,2

48 00 66 30

5

X

У

5 359 242,9

12 296 111,4

 

48 20 66 15

6

X

5 322 182,4

 

48 00

 

Y

12 294 785,0

 

66 15

Схема обозначения вершин углов и промежуточных точек рамки листа

 

Схема обозначения вершин углов

Після цього у формуляр виписуються з каталогу координати й абсолютні висоти геодезичних пунктів, розташованих на аркуші М-42-133 (таблиця 2).

Таблиця 2

Координати і висоти геодезичних пунктів, розташованих на аркуші М-42-133 карти масштабу 1: 100000

№№ пп.

Назва пункту

Клас

Прямокутні координати, в метрах

Н0, в метрах

X

У

1

Арап-Тюбе

2

5 350 627,0

12 282 128,2

848,0

2

Тас-Джарган

3

348 279,1

298 900, 1

911,7

3

Сокур

3

341 435,5

286 742,1

635,2

4

Кереге-Тас

3

333 106,4

306 568,3

781,4

5

Ак-Джар

2

325 988,3

285 299,0

522,6

Щоб рамка аркуша карти розташувалася симетрично щодо країв планшета, при орієнтуванні останнього на столі координатографа враховується кут зближення меридіанів.

Для цього треба знать розмір планшета, довжини сторін і координати вершин кутів рамки аркуша. Нехай розмір планшета дорівнює 60X60 см. Довжини всіх сторін рамки лиси, обрані з таблиць, округлено рівні 37 см Прямокутні координати вершин кутів рамки аркуша, як указувалося, вписані в таблицю 1.

Побудова рамки починається з проведення на планшеті лінії, паралельної його нижньому краєві. Ця лінія, що позначає бажане положення південної сторони рамки аркуша карти, проводиться на відстані (60 — 37):2=11,5 см від нижнього краю планшета. На проведеній лінії відкладається довжина південної сторони рамки з таким розрахунком, щоб крайні точки відкладеного відрізка АВ (мал. 80) знаходилися на однаковій відстані (60—37): 2=11,5 см від бічних країв планшета.

подпись: рис. 80. расположение на планшете южной сто- роны рамки листа карты.

Потім на прокреслених із точок А и В перпендикулярах відкладаються відрізки Аа і ВЬ, рівні доповненням абсцис вершин кутів 3 і 4 (див. таблицю 8) до найближчої парної лінії координатної сітки. У нашому прикладі такою лінією буде 5322 (км), отже, відрізок Аа=5 322 000 — 5 322 878,6= —878,6 м і відрізок Bb = 5322000 -5321546,8 = +453,2 м, що в масштабі 1:100000 відповідно дорівнює —8,8 і + 4,5 мм. Лінія ab, що з'єднує кінці цих відрізків, визначає расположение южной стороні рамкиНапрямок осі Y і дозволяє орієнтувати планшет на столі координатографа.

Після цього від точки а по лінії аb відкладається відрізок ас, дорівнює доповненню ординати вершини кута 3 до найближчої парної лінії координатної сітки. У нашому прикладі такою лінією буде 12 276 (км), тому відрізок ас = 12276000— 12276130,8 = — 130,8 м, що в масштабі 1:100000 дорівнює — 1,3 мм. Точка с буде точкою перетинання ліній координатної сітки 5322 і 12 276. Далі планшет прикріплюється до столу координатографа таким чином, щоб при переміщенні каретки Y голка не сходила з лінії a b, а при перебуванні голки в точці с відліку за шкалами лічильників кареток X і Y відповідали цілим значенням кілометрів у масштабі карти.

Після встановлення планшета на столі координатографа подальша робота зводиться до наколювання точок перетинання ліній координатної сітки через заданий проміжок, у даному випадку — через 2 см, шляхом послідовного переміщення кареток X і Y. Потім при тій же установці координатографа наносяться вершини кутів рамки аркуша і геодезичні пункти.

Правильність нанесення координатної сітки, рамки і геодезичних пунктів перевіряється за допомогою контрольної (Женевської) лінійки.

Координатну сітку перевіряють, вимірюючи діагоналі квадратів побудованої сітки. При цьому беруть діагоналі найбільшого квадрата, наприклад 30X30 см, 40X40 см тощо.

Побудову рамки контролюють, порівнюючи обмірювані довжини її сторін і діагоналей з їхніми теоретичними розмірами.

У правильності нанесення геодезичних пунктів переконуються, вимірюючи відстані між ними і порівнюючи їх з відстанями, узятими з каталогу або обчисленими за формулою

Де М — масштаб карти,

І - різниці абсцис і ординат пунктів (у метрах).

Розбіжності між обчисленими (теоретичними) розмірами і довжинами, обмірюваними на планшеті, не повинні перевищувати 0,1 мм.

Переконавши, у тому, що координатна сітка, рамка і геодезичні пункти нанесені правильно, планшет відкріплюють від столу координатографа і через наколи проводять на ньому синьою тушшю лінії координатної сітки. Вершини кутів рамки аркуша карти і геодезичних пунктів позначаються хрестиками, причому лінії хрестиків через наколи не проводяться.

Виходи ліній координатної сітки суміжної зони наносяться від вершин кутів рамки за допомогою вимірника і масштабної лінійки зазвичай по закінченні складання змісту карти, при виконанні зарамкового оформлення аркуша. Лінії координатної сітки суміжної зони через весь аркуш не проводяться, а показуються тільки їхні виходи між зовнішньою і хвилинною рамками, що підписуються за зовнішньою рамкою.

При відсутності координатографа нанесення на планшет координатної сітки, рамки і геодезичних пунктів можна виконати за допомогою спеціальної лінійки або штангенциркуля і нормальної лінійки. Використання для цієї мети лінійок трохи знижує точність побудови.

Побудова геодезичної і математичної основ карти є досить відповідальним процесом.

Від старанності його виконання залежить точність усієї наступної роботи з виготовлення складального оригіналу карти. Тому нанесення координатної сітки, рамки і геодезичних пунктів відразу після виконання підлягає перевірці і прийманню від виконавця. Результати перевірки й відмітка про приймання фіксуються на полях оригіналу й у формулярі аркуша карти.

Раціоналізаторами виробництва координатну сітку запропоновано наносити фотомеханічним способом. Для цього звичайним шляхом за допомогою координатографа виготовляється оригінал координатної сітки. З метою підвищення точності побудова координатної сітки виконується в більш великому масштабі в порівнянні з масштабом карти, що складається.

На оригіналі з південно-західного і північно-західного кутів квадрата, утвореного крайніми лініями сітки, проводяться за трьома прямими під кутами до горизонтальних сторін цього квадрата, відповідно рівними зближенням меридіанів при видаленні трапеції від осьового меридіана на 1, 2 і 3°. Наявність цих прямих, що вказують орієнтування щодо координатної сітки північних і південних сторін рамок відповідних трапецій, забезпечить правильне розташування сітки стосовно країв планшета при її копіюванні. При цьому прямі південної сторони квадрата будуть служити для орієнтування трапецій, розташованих на захід від осьового меридіана, а прямі у північній стороні — для орієнтування трапецій, розташованих до сходу від осьового меридіана.

З підготовленого в такий спосіб оригіналу координатної сітки виготовляється негатив у масштабі карти, що складається. Надалі з негатива у світлокопіювальній рамі одержують зображення координатної сітки на твердій основі.


Побудова геодезичної і математичної основ карти - 5.0 out of 5 based on 1 vote