Корекатура складального оригіналу

Картоскладальні роботи через їхню складність вимагають самого ретельного контролю як у процесі їхнього виконання, так і при закінченні. Основними видами контролю є: перевірка в процесі складання, коректура складання і приймання робіт. Перевірка в процесі складання відбувається систематично.

Коректура є одним з найважливіших видів контролю якості складання і виконується при його закінченні.

Приймання робіт від виконавців здійснюється за кінцевим етапом і після повного закінчення складання. Обов'язковому прийманню підлягають наступні види робіт:

— добір і підготовка картографічних матеріалів;

— побудова геодезичної і математичної основ карти;

— монтаж копій з вихідних матеріалів.

Крім того, приймається керівництвом:

— закінчений складальний оригінал;

— формуляр;

— список підписів для набору.

У дійсному параграфі розглядається один з видів контролю якості складання карти — коректура складального оригіналу.

Завдання коректури полягає в перевірці виконання картографом вимог наставляння і редакційного плану й у виявленні допущених при складанні помилок, неточностей і пропусків з метою їхнього наступного усунення.

Коректура доручається висококваліфікованим картографам, що мають досвід у складанні аркушів карти даного масштабу і добре вивчили район складання. Зазвичай ще до початку складання коректорові вказують аркуші карти, які він повинен буде коректувати. Цим самим йому надається можливість завчасно вивчити використовувані картографічні матеріали й у процесі складання аркушів стежити за якістю роботи укладача, одночасно допомагаючи йому в рішенні виникаючих питань.

У коректуру приймається тільки цілком закінчений складальний оригінал. Разом з ним коректорові передаються формуляр і усі використані при складанні картографічні матеріали.

Коректура складального оригіналу полягає:

— у детальній документальній перевірці правильності передачі всіх елементів змісту карти і всіх підписів з вихідних матеріалів на складальний оригінал (відповідно до вимог наставлянь редакцій усього плану);

— у перевірці правильності й оцінці якості внутрішнього і зарамкового оформлення оригіналу, а також у перевірці його зведень із сусідніми аркушами;

— у перевірці формуляра у відносно правильності і повноти записів у ньому за кожним процесом роботи і ступенем використання картографічні матеріалів.

Починаючи перевірку, коректор повинен докладно вивчити редакційний план на район складання, картографічні матеріали, використані при складанні аркуша карти, і формуляр аркуша. У результаті цього вивчення коректор одержує ясне уявлення про характер і особливості процесу складання, про якість картографічних матеріалів, про порядок рішення питань, що виникали при складанні тощо.

Тому що правильність нанесення координатної сітки, рамки і геодезичних пунктів, а також монтаж синіх копій з вихідних матеріалів приймаються від виконавця до початку складання, то коректором вони не перевіряються. Він повинен лише переконатися перед коректурою в тому, що ці види роботи прийняті від виконавця і що точність, з яким вони виконані, мають відповідні записи у формулярі. Однак коректор зобов'язаний перевірити, чи на своїх місцях накреслені умовні знаки геодезичних (або астрономічних) пунктів, рамка і координатна сітка, чи правильно зроблена оцифрування координатної сітки і чи правильно підписані географічні координати вершин кутів рамки.

Після цього йде детальне звірення всіх елементів змісту складеного аркуша з вихідними картографічними матеріалами. Таке звірення виробляється за окремими елементами змісту карти і за окремими площами.

Основні дороги, гідрографія, рельєф, а також географічні назви і висоти точок перевіряються відразу на всьому аркуші; інші елементи коректуються за окремими площами. Кордонами площ можуть служити дороги, ріки, контури великих угідь або лінії координатної сітки. Розмір площі кожної ділянки, що коректується, залежить від складності аркуша карти, що складається; чим складніше зміст аркуша, тим меншими ділянками коректується його складальний оригінал. У межах кожної такої ділянки перевіряються спочатку окремі елементи змісту карти, а потім взаємне узгодження їх.

При коректурі зображення рельєфу особлива увага звертається на перевірку горизонталей у долинах рік, біля ярів, обривів, скель і в населених пунктах. У цих місцях обов'язково прораховується кількість і перевіряється числове значення горизонталей, що входять в обриви або населені пункти з різних сторін.

Коректура складального оригіналу за елементами відбувається в тій послідовності, у якій здійснювалося його складання. Кожен елемент у свою чергу перевіряється також у тому порядку, в якому він зображувався. Наприклад, коректура населеного пункту починається з перевірки добору і нанесення орієнтирів і закінчується перевіркою правильності заповнення умовними значками контурів угідь.

Для виявлення принципової правильності складеного аркуша і взаємного узгодження всіх елементів його змісту проводиться загальний огляд оригіналу. При цьому особлива увага звертається на виразність показу найважливіших елементів змісту карти, наприклад, чи чітко виділені головні ріки з загальної системи рік, основні населені пункти серед другорядних тощо.

Узгодження з раніше виданими картами перевіряється звіренням складального оригіналу з цими картами. Всі елементи, що є на виданій карті більш дрібного суміжного масштабу, обов'язково повинні бути нанесені на карту, що складається, якщо наявність цих елементів підтверджується використовуваними матеріалами. Крім того, повинні бути погоджені всі підписи назв і висот точок, а також класифікація дорожньої мережі.

Особлива увага звертається на точність збігу всіх елементів і на відсутність зламів у прямолінійних об'єктів за загальними сторонами рамок суміжних аркушів, а, також на погодженість змісту загальних контурів на обох аркушах і на ідентичність на них напрямків плину рік, класів і напрямків доріг, покажчиків напрямку схилів тощо.

Коректура складального оригіналу закінчується перевіркою його зарамкового оформлення, що повинне строго відповідати прийнятим зразкам.

На всіх етапах роботи коректор установлює відхилення від вимог настанов, редакційного плану, від прийнятих умовних знаків, від змісту вихідних матеріалів і дає зауваження по усуненню виявлених дефектів. Для показу або запису коректурних зауважень поверх складального оригіналу, зазвичай до південного його краю, прикріплюється аркуш восківки, щоб уникнути псування при роботі, накочується на дерев'яний або картонний валик. На восківці креслиться внутрішня рамка аркуша і підписується його номенклатура (мал. 90). Зауваження викладаються на восківці чітко і конкретно; від ясності коректурних зауважень багато в чому залежить якість і швидкість виправлення складального оригіналу. За можливістю треба уникати довгих текстових зауважень. З цією метою, як правило, пропущені елементи зображуються на восківці на своєму місці і своїм умовним знаком. Часто повторювані зауваження, наприклад правлення умовного знака або підпису, можуть позначатися на восківці кружками, перенос назви на інше місце — стрілкою тощо. У необхідних випадках, коли не можна обійтися без письмового викладу суті зауваження, воно виноситься на восківці за рамку аркуша. Для цього об'єкт, що потребує у виправленні, звичайно обводиться замкнутим контуром, від якого за рамку проводиться пряма лінія. Щоб подібні лінії винесень не перетиналися між собою, їх варто проводити від кожної виявленої помилки за найближчу сторону рамки. Саме зауваження в такому випадку пишеться на восківці уздовж лінії винесення за рамкою аркуша.

Запис зауважень відбувається чорнилом або м'яким олівцем. Застосування кольорових олівців не рекомендується з метою запобігання оригіналу від забруднення.

Існують й інші способи зображення коректурних зауважень. Один з них, наприклад, полягає в тому, що виявлені дефекти помічаються кружками і нумеруються на копії з оригіналу (краще коричневого кольору) або на восківці, накладеної на оригінал. Зміст зауважень записується під відповідними номерами в спеціальний коректурний аркуш. Однак при коректурі оригіналів топографічних карт частіше застосовується вищеописаний спосіб одночасного показу і запису коректурних зауважень на восківці.

Після перевірки виправлення складального оригіналу за коректурними зауваженнями коректор підписує його, заносить у формуляр свій висновок про якість складання аркуша та передає оригінал для редакційного перегляду.

У результаті редакційного перегляду визначається, наскільки знову складена карта відповідає вимогам редакційного плану і своєму призначенню, дається оцінка якості складання.

Після твердження оригіналу складання карти вважається закінченим.

До складального оригіналу як додаток виготовляються списки для набору підписів ; Для цього укладачем аркуша після виправлення оригіналу за коректурними зауваженнями виписуються за установленою формою всі підписи, що є на аркуші. Підписи групуються за номерами шрифтів і виписуються на окремі вузькі (8—10 см) смуги паперу. Підписи виписуються обов'язково чорнилом, чітким розбірливим почерком, що попереджає надалі помилки при наборі.

Прийманням складального оригіналу відділом технічного контролю (ВТК) закінчується другий етап створення карта – складання оригіналу карти.