Характеристика населеного пункту

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

Коротка характеристика населеного пункту.

1.Організаційно господарська характеристика.

Населений пункт с. Вільне Ізюмського району Харківської області являється центральною садибою Вільнечанської сільської ради. Загальна площа села складає 87 га.

С. Вільне розташоване в північно-західній частині Ізюмського району.

Відстань від адміністративного центру до основних пунктів зовнішніх зв'язків такі:

-до обласного центру м. Харкова – 120км.

-до районного центру м. Зміїв - 35 км.

-до найближчої з-д. станції м. Зміїв – 30 км.

Зв’язок з обласним центром м. Харковом здійснюється по залізничній дорозі і автомобільному шляху.

До меж населеного пункту прилягають землі с-г. підприємства ТОВ «Колос» загальна площа землекористування – 940 га. Основний виробничий напрям господарства зерновий з розвиненим тваринництвом.

До складу виробничої зони ТОВ « Колос » входять такі комплекси: МТФ (потужністю на 600 голів).

2.Природно-кліматична характеристика.

Клімат

Клімат району помірно-континентальний з м‘якою зимою, теплою весною, теплим дощовим літом і нерідко сухою теплою сонячною осінню.

Кліматичний режим території населеного пункту характеризують дані багаторічних спостережень метеорологічної станції м. Ізюм.

Середньомісячна і середньорічна температура повітря, в градусах

Місяці

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Річна

Темп. пов

-7.0

-6.5

-1.7

6.5

14.2

17.1

18.1

18.0

13.9

6.9

0.5

-4.5

6.8

- максимальна температура повітря +370 С;

- мінімальна температура повітря - - 290С;

- середньорічна температура повітря +5.30 С;

- розрахункова для будівництва - -210С.

- середня багаторічна глибина промерзання ґрунту - 72 см.

- максимальна глибина промерзання ґрунту - 113 см.

Середня дата появи заморозків – початок жовтня, середня дата їх зникнення – кінець квітня. Тривалість без морозного періоду в середньому складає 170 днів.

Низькі температури повітря і глибоке промерзання ґрунту (до 1м) може призвести до вимерзання озимих культур в малосніжні зими.

Весняні і осінні заморозки представляють небезпеку для теплолюбних культур.

Середньомісячна і річна кількість опадів

Місяці

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Теплий

Період

Холод період

Рік

Опади

28

26

31

39

50

78

70

63

47

43

37

33

390

155

545

За період зі сніговим покривом випадає 140-145мм опадів.

Сніговий покрив установлюється в середині грудня і зникає в другій половині березня. Стійкий сніговий покрив на території населеного пункту тримається приблизно 100 днів, а максимальна висота снігового покриву складає 47см.

Найбільша кількість опадів випадає на протязі вегетаційного періоду і складає приблизно 70% від річної кількості.

Напрямки вітрів.

Періоди

Пн

ПнСх

Сх

ПдСх

Пд

Пд Зх

Зх

Пн Зх

Літо

21

17

12

9

7

9

14

15

Зима

19

18

16

11

9

7

13

16

Середньорічне

13

12

14

13

7

11

14

19

Рельєф

Рельєф території населеного пункту та прилягаючих територій пересічений, з розвиненою яружно-балковою системою.

Гідрографія

Гідрографічна сітка представлена р. Обь, що ділить населений пункт на дві частини та тимчасовими водостоками.

Грунти

Грунтовий покрив району представлений в основному дерново-середньопідзолистими супіщаними і дерново-слабопідзолистими пісчаними і глинисто пісчаними грунтами. Чорноземи малогумисні типові, легко - і середньосуглинкові.

Геологічна будова

В геоструктурному відношенні територія населеного пункту знаходиться в межах Дніпровсько – Донецької западини.

В геологічній будові приймає участь відкладення полеогенової і четвертичної систем.

Відкладення палеогенової системи мають широке розповсюдження і представлені чотирма свитами: Канівська, бучакська, київська і харківська.

Відкладення бучаксько-каневської свити мають повсемістне розповсюдження і залягають на глибині 135-185м. Літологічно вони представлені світло-сірими, темно-сірими, сірувато-зеленими різнозернистими пісками. Загальна потужність 20-40м.

Ці відкладення перекриваються потужною товщею відкладень Київської свити (потужність ії 30-35м). Літологічно ці відкладення представлені щільними мергелями. Ще вище залягають відкладення Харківської свити, літологічно представлені темно-зеленими, зеленувато-сірими різнозернистими, переважно дрібнозернистими пісками, рідше пісчаниками. Потужність цих відкладень приблизно 40-50м.

Вище залягають відкладення четвертичної системи, суцільним покривом покриваючи досліджувану територію. Представлени вони лесовидними супісями і суглинками, пористими суглинками і алювіально-флювіоглаціальними пісками. Загальна потужність четвертичних відкладень складає порядка 60 м.

Гідрогеологічні умови

Гідрологічні умови території населеного пункту знаходяться в нерозривному зв‘язку з геологічною будовою, тектонічною і фізико-географічними факторами.

На даній території можна виділити декілька водоносних горизонтів: алювіальний, харківський і бучаксько-каневський.

Алювіальний водоносний горизонт, приурочений четвертичним відкладенням має досить широке розповсюдження в даному районі. Водомісткі породи представлені льосовидними сумішами і суглинками, з піщаними прослоюваннями в її товщі. Експлуатується цей горизонт при допомозі шахтних колодязів і бурових свердловин. Глибина залягання рівня грунтових вод коливається від 2 до 5м. весною можливий підйом рівня на 1м.-1.2м. Мінералізація цих вод складає 0.6-0.8 г/л, а загальна жорсткість 2.3-3.6 мг-екв/л. Негативним фактором цих вод являється те, що вони легко піддані поверхневому забрудненню.

Ці води відносяться до гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвому типу. Вони прісні з підвищеним вмістом аміаку і заліза. Дані води широко використовуються для господарсько-побутових потреб.

Харківський водоносний горизонт, приурочений до харківських відкладень має широке розповсюдження і експлуатується буровими свердловинами для господарсько-побутових потреб господарств. Приурочений до пилуватих, кварцево-глауконітових, глинистим піскам. Даний горизонт володіє високо напірними властивостями. Води слабо мінералізовані гідрокарбонатно-кальцієво типу. Водний горизонт залягає на глибині 60-80м.

Бучаксько-канівський водоносний горизонт, приурочений бучаксько-канівським відкладенням, широко розповсюджений і експлуатується багаточисельними буровими свердловинами на воду. Наявність в покриву водоносного комплексу мергелей Київської свити придає воді напірні властивості і одночасно слугує захистом від забруднення стічними водами.

Висота напору змінюється від 20 до 140м. якість води добра. Загальна жорсткість води становить 2.0-3.0 мг-екв/л. По типу води відносяться до гідрокарбонатно-натрієві.

Даний водоносний горизонт в мірі своїх високих статичних запасів, порівняно неглибокого залягання і хороших питних властивостей являються одним із основних, рекомендованих для водопостачання.

По степені забезпеченості ресурсами підземних вод район відноситься до добре забезпечених.

Оцінка природних ресурсів

В результаті аналізу компонентних характеристик природних умов і ресурсів території населеного пункту та прилягаючих територій пропонуються слідуючі рекомендації по різним видам її господарського використання.

По кліматичним умовам дана територія придатна для сільськогосподарського виробництва, розвитку промислового і громадянського будівництва, а також короткострокового відпочинку.

В ґрунтовому покриві переважають дерново-середньо підзолисті супіщані і дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти, а також чорноземи мало гумусні типові легко - і середньо суглинисті. Використовуються ґрунти переважно під кормові, технічні і частково зернові культури.

З точки зору розвитку містобудування територія населеного пункту в основному придатна для всіх видів будівництва. Виключенням являються ділянки з високим рівнем залягання ґрунтових вод, де необхідні великі затрати на інженерну підготовку територію. Ці території, як правило, приурочені до поїм річок та їх притокам.

По санітарним умовам будівництво підприємств (виходячи з умов містобудування) слід рекомендувати з підвітряної сторони, щоб шкідливі викиди промислових підприємств не потрапляли на жилу частину населеного пункту.

На території району знаходяться мінерально-сировинні ресурси, котрі можна використовувати під промислове освоєння, головним чином, під розміщення підприємств по видобуванню будівельних пісків, видобутку і переробки цегляно-черепичної сировини.

Соціально – економічна характеристика населеного пункту.

Населення та трудові ресурси.

Наявне населення – 320 жителів.

З них у віці, років: 0-15 – 60 жителів;

16-59 – 160 жителів;

60 і старші – 100 жителів.

Функціональна організація.

Територія с. Вільне по призначенню та характеру використання підрозділяється на наступні зони: жилу, санітарно-захисну, виробничу.

Виходячи з умов рельєфу місцевості, санітарно-гігієнічних вимог під жилу зону відводиться територія існуючого села.

В даній зоні найбільш щільна забудова, жилі будинки і громадські будівлі в капітальному та задовільному стані.

Жила територія складається з жилої забудови, торгівельної та адміністративної будівель.

Транспортні та пішохідні зв’язки.

Головний в’їзд в село Вільне з дороги районного значення.

Існуюча вулична мережа має безсистемний характер розміщення та має частково тверде покриття переважно на головних вулицях. Благоустрій вулиць знаходиться в незадовільному стані.

Транспортне сполучення з районним та обласним центрами здійснюється по маршруту с. Вільне - м. Ізюм з кількістю рейсів 3 щоденно.

Житлова забудова

Житлова забудова зосереджена вздовж вулиць та представлена одноповерховими будинками з присадибними ділянками та багатоповерховими будинками з приквартирними ділянками з нерівномірною щільністю забудови. Присадибні та приквартирні ділянки мають різну форму та площу.

Громадський центр.

Громадський центр несформований. Громадські заклади представлені наступними об’єктами:

№ п/п

Назва закладів

Кількість об’єктів

Розрахункова вмістимість

Характер будівлі (рівень амортизації)

Форми власності

Державна

Колективна

Приватна

1

Школа

1

120 школяр.

40%

1

   

2

Магазин

1

       

1

               

Зона відпочинку

Зона відпочинку відсутня.

Благоустрій.

Рівень благоустрою населеного пункту – низький.

Джерелом водопостачання для одноповерхових жилих будинків являються шахтні колодязі та водорозбірні колонки. Двоповерхові жилі будинки, громадські заклади та виробничі комплекси забезпечуються водою з водонапірних башт та артезіанської свердловини.

Село Вільне газифіковане з частковим підключенням до будинків.

Теплопостачання – індивідуальне та централізоване.

Село має часткову телефонізацію та повність електрифіковане, забезпечене радіо і телевізійним зв’язком.

Система очищення і каналізація – місцеві.

Озеленення на присадибних ділянках, вулиць – недостатнє.


Характеристика населеного пункту - 5.0 out of 5 based on 1 vote