Характеристика села

Коротка характеристика населеного пункту.

1.Організаційно господарська характеристика.

Населені пункт с. Підгірне Золочівського району Харківської області являється центральною садибою Підгірненської сільської ради. Загальна лоща села складає __ га.

С. Підгірне розташоване в північно – східній частині Золочівського району.

Відстань від адміністративного центру до основних пунктів зовнішніх зв'язків такі:

-до обласного центру м. Харкова – 85 км.

-до районного центру м. Золочева - 18 км.

-до найближчої залізничної станції Славянка – 5 км.

Зв’язок з обласним центром м. Харковом здійснюється по залізничній дорозі і автомобільному шляху.

До меж населеного пункту прилягають землі с-г. підприємства ТОВ «Славянка» загальна площа землекористування – 5643 га. Основний виробничий напрям господарства зерновий з розвиненим тваринництвом.

До складу виробничої зони ТОВ «Славянка» входить комплекс МТФ.

2.Природно-кліматична характеристика.

Клімат

Клімат району м’який, помірно-континентальний. В сезонному розрізі клімат характеризується мякою зимою, теплою весною, теплим дощовим літом і нерідко сухою теплою сонячною осінню.

Кліматичний режим території населеного пункту характеризують дані багаторічних спостережень метеорологічної станції м. Красноград.

- максимальна температура повітря +350 С;

- мінімальна температура повітря - - 280С;

- середньорічна температура повітря +5.30 С;

- розрахункова для будівництва - -210С.

- середня багаторічна глибина промерзання грунту -72 см.

- максимальна глибина промерзання грунту -113 см.

Середня дата появи заморозків – початок жовтня, середня дата їх зникнення – кінець квітня. Продовжуваність без морозного періоду в середньому складає 170 днів.

Низькі температури повітря і глибоке промерзання ґрунту (до 1м) може призвести до вимерзання озимих культур в малосніжні зими.

Весняні і осінні заморозки представляють небезпеку для теплолюбивих культур.

Середньомісячна і річна кількість опадів

За період зі сніговим покривом випадає 140-145мм опадів.

Сніговий покрив установлюється в середині грудня і зникає в другій половині березня. Стійкий сніговий покрив на території території населеного пункту тримається приблизно 100 днів, а максимальна висота снігового покриву складає 47см.

Найбільша кількість опадів випадає на протязі вегетаційного періоду і складає приблизно 70% від річної кількості.

Переважаючий напрямок вітрів зимою північно-західний, літом-північно-західні, на протязі року-північно-західне.

Рельєф

Рельєф території населеного пункту рівнинний так як село знаходиться у заплаві р. Широка. Рельєф прилягаючих територій чітко виражений з розвиненою яружно-балковою системою.

Гідрографія

Гідрографічна сітка представлена річкою Широка та пониженнями у її заплавах, що заповнюються водою, а місцями переходять у болото.

Грунти

Грунтовий покрив району представлений в основному чорноземи малогумисні типові, легко - і середньосуглинкові.

Геологічна будова

В геоструктурному відношенні територія населеного пункту знаходиться в межах Дніпровсько – Донецької западини.

В геологічній будові приймає участь відкладення полеогенової і четвертичної систем.

Відкладення палеогенової системи мають широке розповсюдження і представлені чотирма свитами: Канівська, бучакськой, київською і харківською.

Відкладення бучаксько-каневської свити мають повсемістне розповсюдження і залягають на глибині 135-185м. Літологічно вони представлені світло-сірими, темно-сірими, сірувато-зеленими різнозернистими пісками. Загальна потужність 20-40м.

Ці відкладення перекриваються потужною товщею відкладень Київської свити (потужність ії 30-35м). Літологічно ці відкладення представлені щільними мергелями. Ще вище залягають відкладення Харківської свити, літологічно представлені темно-зеленими, зеленувато-сірими різнозернистими, переважно дрібнозернистими пісками, рідше пісчаниками. Потужність цих відкладень приблизно 40-50м.

Вище залягають відкладення четвертичної системи, суцільним покривом покриваючи досліджувану територію. Представлени вони лесовидними супісями і суглинками, пористими суглинками і алювіально-флювіоглаціальними пісками. Загальна потужність четвертичних відкладень складає порядка 60 м.

Гідрогеологічні умови

Гідрологічні умови території населеного пункту знаходяться в нерозривному звязку з геологічною будовою, тектонічною і фізико-географічними факторами.

На даній території можна виділити декілька водоносних горизонтів: алювіальний, харківський і бучаксько-каневський.

Алювіальний водоносний горизонт, приурочений четвертичним відкладенням має досить широке розповсюдження в даному районі. Водовміщаючі породи представлені лесовидними супісями і суглинками, з піщаними прослоюваннями в ії товщі. Експлуатується цей горизонт при допомозі шахтних колодязів і бурових свердловин. Глибина залягання рівня грунтових вод коливається від 2 до 5м. весною можливий підйом рівня на 1м.-1.2м. Мінералізація цих вод складає 0.6-0.8 г/л, а загальна жосткість 2.3-3.6 мг-екв/л. Негативним фактором цих вод являється те, що вони легко піддані поверхневому забрудненню.

Ці води відносяться до гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвому типу. Вони прісні з підвищенним вмістом аміаку і заліза. Дані води широко використовуються для господарсько-побутових потреб.

Харківський водоносний горизонт, приуроченийдо харківських відкладень має широке розповсюдження і експлуатується буровими свердловинами для господарсько-побутових потреб господарств. Приурочений до пилуватих, кварцево-глауконітових, глинистим піскам. Даний горизонт володіє високо напірними властивостями. Води слабомінералізовані гідрокарбонатно-кальцієво типу. Водний горизонт залягає на глибині 60-80м.

Бучаксько-каневський водоносний горизонт, приурочений бучаксько-каневським відкладенням, широко розповсюдженний і експлуатується багаточисленними буровими свердловинами на воду. Наявність в покриву водоносного комплексу мергелей Київської свити придає воді напорні властивості і одночасно слугує захистом від забруднення стічними водами.

Висота напору змінюється від 20 до 140м. якість води добра. Загальна жорсткість води становить 2.0-3.0 мг-екв/л. По типу води відносяться до гідрокарбонатно-натрієві.

Даний водоносний горизонт в мірі своїх високих статичних запасів, пірівнянно неглибокого залягання і хороших питтєвих властивостей являються одним із основних, рекомендованих для водопостачання.

По степені забезпеченості ресурсами підземних вод район відноситься до добре забезпечених.

Оцінка природних ресурсів

В результаті аналізу компонентних характеристик природних умов і ресурсів території населеного пункту та прилягаючих територій пропонуються слідуючі рекомендації по різним видам її господарського використання.

По кліматичним умовам дана територія придатна для сільськогосподарського виробництва, розвитку промислового і громадянського будівництва, а також короткострокового відпочинку.

В ґрунтовому покриві переважають чорноземи малогумусні типові легко - і середньосуглинисті. Використовуються ґрунти переважно під кормові, технічні і частково зернові культури.

З точки зору розвитку містобудування територія населеного пункту в основному придатна для всіх видів будівництва. Виключенням являються ділянки з високим рівнем залягання грунтових вод, де необхідні великі затрати на інженерну підготовку територію. Ці території, приурочені до пойми річки Широка, що має заболочені місця.

По санітарно-кліматичним умовам будівництво підприємств (виходячи з умов містобудування) слід рекомендувати з підвітряної сторони, щоб шкідливі викиди промислових підприємств не потрапляли на сельбищну частину населеного пункту.

Сприятливі кліматичні умови і живописні ландшафти Лісостепу створили умови для розвитку курортно - санаторної сітки і баз відпочинку.

На території району знаходяться мінерально-сировинні ресурси як пісок та глина, що можна використовувати для будівництва.

Соціально – економічна характеристика населеного пункту.

Функціональна організація.

Територія с. Підгірне по призначенню та характеру використання підрозділяється на наступні зони: сельбищну, санітарно-захисну, виробничу та зону відпочинку.

Виходячи з умов рельєфу місцевості, санітарно-гігієнічних вимог під сельбищну зону відводиться територія існуючого села, що розташована на підвищеній місцевості.

В даній зоні найбільш щільна забудова, жилі будинки та громадські будівлі в капітальному та задовільному стані.

Сельбищна територія складається з жилої забудови, зони відпочинку, культурно побутових будівель.

Транспортні та пішохідні зв’язки.

Головний в’їзд в село Підгірне зі сторони с. Наталовка, зв'язок з іншими населеними пунктами здійснюється по дорогам місцевого значення та шосейною дорогою обласного значення, що проходить у південно-західній частині від населеного пункту.

Існуюча вулична мережа має без системний характер розміщення та має частково тверде покриття на головній вулиці. Благоустрій вулиць знаходиться в незадовільному стані.

Транспортне сполучення з районним та обласним центрами здійснюється по маршруту с. Підгірне - м. Золочів з кількістю рейсів 2 щоденно та транзитними маршрутами.

Житлова забудова

Житлова забудова зосереджена вздовж вулиць та представлена одноповерховими будинками з присадибними ділянками з нерівномірною щільністю забудови. Присадибні ділянки мають різну форму та площу, а також в межах житлової забудови присутні ділянки призначені для ведення особистого селянського господарства.

Громадський центр.

Громадський центр несформований. Існуючі громадські заклади представлені наступними об’єктами:

Зона відпочинку

Для зони відпочинку використовується річка Широка та прилеглі до неї території. Озеленення території, що використовується для відпочинку відсутняє.

Благоустрій.

Рівень благоустрою населеного пункту – низький.

Джерелом водопостачання для одноповерхових жилих будинків являються шахтні колодязі, виробничі комплекси забезпечуються водою із свердловини через водонапірну башту.

Село Підгірне газифіковане з частковим підключенням до будинків.

Теплопостачання – індивідуальне. Громадські заклади опалюються від індивідуальних котелень.

Село має часткову телефонізацію та повність електрифіковане, забезпечене радіо і телевізійним зв’язком.

Система очищення і каналізація – місцеві.

Озеленення на присадибних ділянках, вулицях та громадськомо центрі – недостатнє.