Характеристика села Троїцьке

Коротка характеристика населеного пункту.

1.Організаційно господарська характеристика.

Населений пункт с. Троїцьке Балакліївского району Харківської області являється центральною садибою Троїцької сільської ради. Загальна площа села складає __ га.

С. Троїцьке розташоване в північній частині Балакліївского району.

Відстань від адміністративного центру до основних пунктів зовнішніх зв'язків такі:

-до обласного центру м. Харкова – 75 км.

-до районного центру м. Балаклія - 15 км.

-до найближчої з. станції м. Балаклія – 17 км.

Зв’язок з обласним центром м. Харковом здійснюється по залізничній дорозі і автомобільному шляху.

До меж населеного пункту прилягають землі с-г. підприємства ТОВ «Нове Троїцьке» загальна площа землекористування – 3592 га. Основний виробничий напрям господарства зерновий з розвиненим тваринництвом.

До складу виробничої зони ТОВ «Нове Троїцьке» входять комплекси МТФ, МРД та складський комплекс. МТФ складається із корівників на 200 та 150 голів, родільне відділення на 100 голів, телятники на 120 та 100 голів. МРД складається із гаража на 10 машин, ремонтна майстерня, а також котельна для опалення виробничих комплексів. Складський комплекс складається із складів зерна на 200 т та 2-х на 80 т, сушилки, млина та комори.

2.Природно-кліматична характеристика.

Клімат

Клімат району м’який, помірно-континентальний. В сезонному розрізі клімат характеризується м’якою зимою, теплою весною, теплим дощовим літом і нерідко сухою теплою сонячною осінню.

Кліматичний режим території населеного пункту характеризують дані багаторічних спостережень метеорологічної станції м. Балаклія.

Середньомісячна і середньорічна температура повітря, в градусах

- максимальна температура повітря +370 С;

- мінімальна температура повітря - - 290С;

- середньорічна температура повітря +5.30 С;

- розрахункова для будівництва - -210С.

- середня багаторічна глибина промерзання ґрунту -50 см.

- максимальна глибина промерзання ґрунту -105 см.

Середня дата появи заморозків – початок жовтня, середня дата їх зникнення – кінець квітня. Продовжуваність без морозного періоду в середньому складає 170 днів.

Низькі температури повітря і глибоке промерзання ґрунту (до 1м) може призвести до вимерзання озимих культур в малосніжні зими.

Весняні і осінні заморозки представляють небезпеку для теплолюбивих культур.

Середньомісячна і річна кількість опадів

За період зі сніговим покривом випадає 140-145мм опадів.

Сніговий покрив установлюється в середині грудня і зникає в другій половині березня. Стійкий сніговий покрив на території населеного пункту тримається приблизно 100 днів, а максимальна висота снігового покриву складає 26 см.

Найбільша кількість опадів випадає на протязі вегетаційного періоду і складає приблизно 70% від річної кількості.

Переважаючий напрямок вітрів зимою північно-західний, літом-північно-західні, на протязі року-північно-західне.

Рельєф

Рельєф території населеного пункту та прилягаючих територій виражений з розвиненою яружно-балковою системою, але не глибокою.

Гідрографія

Гідрографічна сітка розвинена слабо і представлена в основному ставками, що знаходяться в східній частині від населеного пункту, та тимчасовими водотоками.

Ґрунти

Ґрунтовий покрив району представлений в основному чорноземами звичайними та чорноземами малогумисними типовими, легко - і середньосуглинкові.

Геологічна будова

В геоструктурному відношенні територія населеного пункту знаходиться в межах Дніпровсько – Донецької западини.

В геологічній будові приймає участь відкладення полеогенової і четвертичної систем.

Відкладення палеогенової системи мають широке розповсюдження і представлені чотирма свитами: Канівська, бучакськой, київською і харківською.

Відкладення бучаксько-каневської свити мають повсемістне розповсюдження і залягають на глибині 135-185м. Літологічно вони представлені світло-сірими, темно-сірими, сірувато-зеленими різнозернистими пісками. Загальна потужність 20-40м.

Ці відкладення перекриваються потужною товщею відкладень Київської свити (потужність ії 30-35м). Літологічно ці відкладення представлені щільними мергелями. Ще вище залягають відкладення Харківської свити, літологічно представлені темно-зеленими, зеленувато-сірими різнозернистими, переважно дрібнозернистими пісками, рідше пісчаниками. Потужність цих відкладень приблизно 40-50м.

Вище залягають відкладення четвертичної системи, суцільним покривом покриваючи досліджувану територію. Представлени вони лесовидними супісями і суглинками, пористими суглинками і алювіально - флювіоглаціальними пісками. Загальна потужність четвертичних відкладень складає порядка 60 м.

Гідрогеологічні умови

Гідрологічні умови території населеного пункту знаходяться в нерозривному зв’язку з геологічною будовою, тектонічною і фізико-географічними факторами.

На даній території можна виділити декілька водоносних горизонтів: алювіальний, харківський і бучаксько-каневський.

Алювіальний водоносний горизонт, приурочений четвертичним відкладенням має досить широке розповсюдження в даному районі. Водовміщаючі породи представлені лесовидними супісями і суглинками, з піщаними прослоюваннями в ії товщі. Експлуатується цей горизонт при допомозі шахтних колодязів і бурових свердловин. Глибина залягання рівня грунтових вод коливається від 2 до 5м. весною можливий підйом рівня на 1м.-1.2м. Мінералізація цих вод складає 0.6-0.8 г/л, а загальна жосткість 2.3-3.6 мг-екв/л. Негативним фактором цих вод являється те, що вони легко піддані поверхневому забрудненню.

Ці води відносяться до гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвому типу. Вони прісні з підвищенним вмістом аміаку і заліза. Дані води широко використовуються для господарсько-побутових потреб.

Харківський водоносний горизонт, приурочений до харківських відкладень має широке розповсюдження і експлуатується буровими свердловинами для господарсько-побутових потреб господарств. Приурочений до пилуватих, кварцево-глауконітових, глинистим піскам. Даний горизонт володіє високо напірними властивостями. Води слабомінералізовані гідрокарбонатно-кальцієво типу. Водний горизонт залягає на глибині 60-80м.

Бучаксько-каневський водоносний горизонт, приурочений бучаксько-каневським відкладенням, широко розповсюдженний і експлуатується багаточисленними буровими свердловинами на воду. Наявність в покриву водоносного комплексу мергелів Київської свити придає воді напірні властивості і одночасно слугує захистом від забруднення стічними водами.

Висота напору змінюється від 20 до 140м. якість води добра. Загальна жорсткість води становить 2.0-3.0 мг-екв/л. По типу води відносяться до гідрокарбонатно-натрієві.

Даний водоносний горизонт в мірі своїх високих статичних запасів, пірівнянно неглибокого залягання і хороших питтєвих властивостей являються одним із основних, рекомендованих для водопостачання.

По степені забезпеченості ресурсами підземних вод район відноситься до добре забезпечених.

Оцінка природних ресурсів

В результаті аналізу компонентних характеристик природних умов і ресурсів території населеного пункту та прилягаючих територій пропонуються слідуючі рекомендації по різним видам ії господарського використання.

По кліматичним умовам дана територія придатна для сільськогосподарського виробництва, розвитку промислового і громадянського будівництва, а також короткострокового відпочинку.

В ґрунтовому покриві переважають чорноземи звичайні та чорноземи малогумисні типові, легко - і середньосуглинкові.

Використовуються ґрунти переважно під зернові, кормові і технічні культури.

З точки зору розвитку містобудування територія населеного пункту в основному придатна для всіх видів будівництва.

По санітарно-кліматичним умовам будівництво підприємств (виходячи з умов містобудування) слід рекомендувати з підвітряної сторони, щоб шкідливі викиди промислових підприємств не потрапляли на сельбищну частину населеного пункту.

Сприятливі кліматичні умови і живописні ландшафти Лісостепу створили умови для розвитку курортно - санаторної сітки і баз відпочинку.

На території району знаходяться мінерально-сировинні ресурси, котрі можна використовувати під промислове освоєння, головним чином, під розміщення підприємств по видобуванню будівельних пісків, глини, бутового каменю.

3. Соціально – економічна характеристика населеного пункту.

Функціональна організація.

Територія с. Троїцьке по призначенню та характеру використання підрозділяється на наступні зони: сельбищну, санітарно-захисну, виробничу.

Виходячи з умов рельєфу місцевості, санітарно-гігієнічних вимог під сельбищну зону відводиться територія існуючого села.

В даній зоні найбільш щільна забудова, жилі будинки та громадські будівлі в капітальному та задовільному стані.

Сельбищна територія складається з жилої забудови, культурно побутових будівель.

Транспортні та пішохідні зв’язки.

Село Троїцьке має хороші господарські зв’язки як з прилеглими територіями так і іншими населеними пунктами. Через населений пункт проходить автомобільна дорога районного значення, що з’єднує село з районним центром.

Існуюча вулична мережа має системний характер розміщення та частково тверде покриття переважно на головних вулицях. Головна вулиця об лаштована, благоустрій інших вулиць знаходиться в незадовільному стані.

Транспортне сполучення з районним та обласним центрами здійснюється транзитними маршрутами.

Житлова забудова

Житлова забудова зосереджена вздовж вулиць та представлена одноповерховими будинками з присадибними ділянками та багатоповерховими будинками з приквартирними ділянками з нерівномірною щільністю забудови. Присадибні та приквартирні ділянки мають різну форму та площу.

Громадський центр.

Громадські заклади зосереджені в центральній частині жилої зони на головній вулиці. Громадські заклади представлені наступними об’єктами:

Поряд з дитячим садком знаходиться – братська могила.

Зона відпочинку

Зона відпочинку в межах населеного пункту відсутня.

Благоустрій.

Рівень благоустрою населеного пункту – низький.

Джерелом водопостачання для одноповерхових жилих будинків являються шахтні колодязі. Двоповерхові жилі будинки, громадські заклади та виробничі комплекси забезпечуються водою з артезіанської свердловини через водонапірні башти.

Село Троїцьке газифіковане з частковим підключенням до будинків.

Теплопостачання – в одноповерхових жилих будинках індивідуальне, в двоповерхових та громадських закладах централізоване (котельня знаходиться поряд з МРД).

Село має часткову телефонізацію та повність електрифіковане, забезпечене радіо і телевізійним зв’язком.

Система очищення і каналізація – місцеві.

Озеленення на присадибних ділянках, вулиць, громадського центру – недостатнє.