Землевпорядні роботи. Їх нормування

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 3.67 (3 Голоса)

Нормування землевпорядних робіт

Значення нормування.

Практично без норми не можна встановити винагороду за дану кількість затраченої праці. Всезагальною мірою, яка дає змогу визначити кількість праці виступає робочий час. Суть норми праці полягає в тому, що вона показує скільки робочого часу в даних виробничих умовах повинно бути затрачено на виробництво одиниці продукції. Праця вимірюється не лише кількістю але й якістю.

Праця певної якості – це еталонний початок виміру кількістю праці в даних виробничих умовах і при даному рівні кваліфікації виконавця.

Нормування праці – це визначення необхідних затрат робочого часу працівником відповідної кваліфікації на виконання певної роботи або на виробництво продукції за одиницю часу при відповідних природних та організаційно технічних умовах.

Можна виділити такі основні принципи нормування землевпорядних робіт:

1) дотримання єдності норм на роботи які виконуються в ідентичних природно-виробничих умовах;

2) забезпечення прогресивності норм праці;

3) наукова обґрунтованість норм праці;

4) необхідність нормування всіх видів робіт;

5) диференціація норм праці на роботи, які виконуються в різних організаційно технічних умовах;

6) широка участь усіх спеціалістів у встановлені норм праці.

 Дослідно – статистичні і техніко – обґрунтовані норми праці.

Найбільш поширеними нормами праці в землевпорядкуванні є дослідно-статистичні, які встановлювались в минулому на підставі статистичних даних про фактичні затрати робочого часу на виконання певної дії. Такі норми часу не є прогресивними, оскільки базуються на досвіді окремих виконавців і не враховують обновлення технічного процесу.

З розвитком продуктивних сил виник термін – технічно-обгрунтовані норми, суть якого зводиться до врахування при складані норм технічних засобів та застосування прогресивної технології виробництва.

Таким чином технічно обгрунтовані норми – це норми розраховані за допомогою методів технічного нормування виходячи з раціонального технічного процесу виконання роботи і наукової організації праці, які передбачають найефективніше використання засобів виробництва і робочого часу при збережені здоров’я і стійкої працездатності людини.

Нормування праці в основному зводиться до того, щоб визначити оптимальні затрати часу на виконання тієї чи іншої роботи.

Структура затрат робочого часу.

Правильна організація землевпорядних робіт потребує визначення кількісної та якісної міри праці для кожного виду робіт. При цьому мірою праці є робочий час, протягом якого спеціаліст повинен виконати доручену йому роботу. Весь робочий час поділяється на час безпосередньої роботи і час перерв. Структура затрат робочого часу показана на рис. 3

структура затрат робочого часу

Час перерв

 

Час регламентованих перерв

Час нерегламентованих перерв

час перерв
 

Рис. 3. Структура затрат робочого часу.

 Види норм праці, розробка норм праці та запровадження їх на виробництві.

У практиці нормування застосовують різні види норм праці, а саме: часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості, співвідношення. На роботах по землевпорядкуванню найбільш поширені норми часу і виробітку.

Норма виробітку – це кількість продукції, операцій, або інших показників роботи, яку повинен виконати працівник за одиницю часу. Норми виробітку можна визначити за формулою:

Топ

Нв=------------ , де

t оп

Нв – норма виробітку,

Топ – час оперативної роботи за робочий день, місяць;

T оп – норма оперативного часу на виконання одиниці продукції

або один робочий прийом (година, день, місяць)

Норма часу – це необхідний час для виконання одиниці роботи або операції за певних природних і організаційно технічних умов при найефективнішому використанні засобів виробництва. Норму часу обчислюють у хвилинах, годинах, людино-днях.

Нч = Тпз + Топ + Тобс + Тв, де

Нч – норма часу;

Тпз – нормативний час підготовчо-заключної роботи;

Топ – нормативний час оперативної роботи;

Тобс – нормативний час обслуговування робочого місця;

Тв – нормативний час на відпочинок і особисті потреби працівника.

Норма обслуговування – це кількість одиниць устаткування, виробничих площ або інших виробничих одиниць, встановлена для обслуговування одним працівником.

Норма керованості – це кількість виробничих підрозділів або працівників, встановлена для управління одним керівником.

Норма чисельності – це кількість працівників певного кваліфікаційного складу, необхідна для виконання певних видів робіт.

Основою для встановлення норми на конкретні роботи в проектних організаціях по землевпорядкуванню є типові і єдині норми часу, виробітку. Типові норми встановлюють з врахуванням раціональних організаційно - технічних умов, що вже існують в частині проектних організацій і рекомендуються як еталон.

Основними методами встановлення норм виробітку є нормування на підставі безпосереднього спостереження і за нормативами. Вивчення затрат часу і встановлення норм виробітку шляхом спостереження виконують різними способами: фотографією робочого дня, хронометражем, фотохронометражем.

Найбільш важливим моментом нормування праці є запровадження норм праці у виробництво. Процес запровадження норм праці включає перевірку, розгляд і затвердження, а також освоєння розроблених норм.

Перед початком перевірки норм проводять підготовчі роботи, які передбачають створення таких виробничих умов праці, як в запроектованих нормах, тобто необхідно впровадити таку технологію робіт, яка б відповідала запроектованим нормам.

Після затвердження норм часу і виробітку починається впровадження їх у виробництво. Даний етап є найбільш відповідальним, оскільки він передбачає перехід до нових передових умов виконання робіт. Для цього необхідно встановити умови для успішного виконання норм усіма працівниками, провести виробничий інструктаж, організувати всі види технічного нормування.


Землевпорядні роботи. Їх нормування - 3.7 out of 5 based on 3 votes