Госпрозрахунок, собівартість землепорядних робіт

Суть госпрозрахунку і умови його запровадження.

Господарський розрахунок можна визначити як метод планового ведення господарства. Усі підприємства повинні у своїй діяльності виходити із принципів господарського розрахунку. За кожним із них закріплюється матеріальні та грошові кошти, що становлять фонди підприємства, які поділяють на:

-  виробничі фонди (засоби виробництва);

-  фонди обігу до яких належить готова продукція та кошти підприємства, що перебувають на рахунку в банку і в касі підприємства.

Господарський розрахунок – це спосіб організації роботи, який грунтується на вимірюванні та порівнянні в грошовій формі витрат і результатів господарської діяльності. Своїми доходами від реалізації проектно-кошторисної документації землевпорядна організація мусить повернути свої витрати на виробництво цієї документації. Результатом його діяльності має бути одержання прибутку, забезпечення рентабельності виробництва. Рівень рентабельності, як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотним засобів є показником ефективності роботи підприємства виконання ним планових завдань.

Господарський розрахунок базується на планомірному використанні таких категорій виробництва, як ціна, собівартість, прибуток і обов’язково передбачає матеріальну зацікавленість підприємства і його колективу в результатах виробничої діяльності.

Практична організація господарських розрахунків передбачає дотримання ряду його принципів: самоокупність і рентабельність підприємства, матеріальну відповідальність контролю карбованцем за діяльністю підприємства.

Запровадження господарського розрахунку повинно базуватися на реалізації останнього у виробничих підрозділах, що передбачає доведення кожному з них завдань по виробництві продукції і лімітів витрат, суворий облік і контроль виконаних робіт і витрат, матеріальне стимулювання і визначення фонду заохочення за економію витрат, і перевиконання плану робіт в кінці року.

Собівартість землевпорядних робіт, рентабельність проектних організацій

Витрати виробництва господарських організацій становлять собівартість продукції, яка є грошовим виразом безпосередніх затрат проектних організацій, пов’язаних з виробництвом і здачею проектно-кошторисної документації. Іншими словами, собівартість - це те, в що обходиться даній організації виготовлення проектно-кошторисної документації.

Важливим фактором зниження собівартості землевпорядної продукції є економія матеріальних ресурсів (папір, креслярські прилади, бланки.)

Важливе значення має поліпшення матеріально-технічного постачання, забезпечення в усіх виробничих підрозділах планомірної ритмічної роботи, дальший розвиток спеціалізації і кооперування виробництва, підвищення культурно-технічного рівня і кваліфікації інженерно-технічних працівників.

Рентабельність в проектних організаціях можна розраховувати 2 способами. При першому способі рентабельність визначається як процентне відношення прибутку до повної собівартості реалізованої проектно-кошторисною документацією. Цим способом обчислюється рентабельність виробництва в окремих підрозділах. Однак такий показник не розкриває ефективності використання виробничих фондів. Тому норму рентабельності слід визначати як процентне відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів. Цей спосіб відображає ступінь використання всіх ресурсів – живої праці, матеріальних ресурсів і авансових фондів.

Фонди економічного стимулювання

У сучасних умовах значно зросла роль економічних методів управління, підвищився рівень планування і зацікавленості колективу в результатах своєї діяльності. Особлива роль при цьому відводиться такій економічній категорії, як прибуток, тобто чистому доходу підприємства. Чистий доход – це різниця між оптовою ціною і повною собівартістю реалізованої продукції.

Прибуток є джерелом формування таких фондів організацій:

1)  фонду розвитку виробництва, науки і техніки ;

2)  фонду матеріального заохочення;

3)  фонду соціального розвитку.

Фонд розвитку виробництва, науки і техніки формується за рахунок :

а) прибутку передбаченого фінансовим планом на здійснення заходів по новій техніці;

б) не менше 15% відрахувань від прибутку по додаткових зобов’язаннях;

в) амортизаційних відрахувань в розмірі до 50% .

г) виручки від реалізації вибулого і надмірного майна, що входить до складу основних фондів;

д) 30% коштів, одержуваних від замовників за відмінну якість проектно-кошторисної документації.

Фонди розвитку виробництва науки і техніки використовують для фінансування капітальних вкладень на впровадження нової техніки, модернізацію, та автоматизацію устаткування.

Важливе значення має фонд матеріального заохочення, який включає:

А) кошти, одержувані від замовника за зниження вартості проектно-кошторисної документації;

Б) кошти одержувані за скорочення, термінів виготовлення проектно-кошторисної документації;

Г) 50% коштів одержуваних за відміну якість продукції;

Д) кошти із централізованого фонду які перераховують вищестоящими організаціями.

Фонд матеріального заохочення використовується:

-  на преміювання інженерно-технічних працівників;

-  заохочення працівників, які відзначилися при виконанні особливо важливих видів землевпорядних робіт;

-  виплату винагороди працівникам за загальні результати роботи за рік;

-  надання одноразової грошової допомоги працівникам.

Фонд соціального розвитку передбачає будівництво і капітальний ремонт житлових будинків і виробничих приміщень для працівників проектної організації. Фонд формується за рахунок:

А) кошти із фондів проектної організації, передбачених у фінансовому плані;

Б) частими відрахуваннями від прибутку по додаткових зобов’язаннях;

В) 20 % коштів, одержуваних від замовників за відміну якість проектної документації.