Земельна ділянка - узагальнений об'єкт землекористування

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.50 (2 Голоса)

11.6. Земельна ділянка - узагальнений об'єкт землекористування

Підсумовуючи короткий огляд повноважень, пов'язаних з використанням власності, що реалізуються безпосередньо через право власності або, як похідні від нього права користування і оренди, доцільно узагальнити різноманітну термінологію, яку часто застосовують як для визначення об'єкта права, так і для суб'єктів цього права. І в офіційній документації, і в літературних джерелах нескладно навести достатню кількість прикладів, де перераховуються усі можливі суб'єкти права на земельну ділянку, в т. ч.: землевласники, землеволодільці, землекористувачі, орендарі, володільці прав, тощо. Особливо характерними у цьому відношенні були проекти законів про державний земельний кадастр [38], де подібні перерахування надмірно завантажували текст і заважали його розумінню в цілому. Між тим, існує можливість усунути цей та аналогічні недоліки за допомогою об'єднуючої термінології.

Враховуючи, що абсолютна власність на землю існує лише теоретично, як було викладено у попередніх розділах, а в практичних умовах право на земельну власність завжди обмежується законом, який, регулюючи усі повноваження права власності, обов'язково визначає для кожної земельної ділянки спосіб її використання, повноваження усіх суб'єктів права на земельну ділянку фактично наближаються до повноважень суб'єктів права користування. Тобто це означає, що і землевласник, і так званий, земле-володілець, і землекористувач, і орендар за суттю є користувачами землі, і єдина відмінність між ними полягає лише у межах визначеного законом дозволу на використання землі.

Отже, є всі підстави до усіх можливих суб'єктів права на земельну ділянку застосувати один єдиний узагальнюючий термін - землекористувачі. У відповідності до цього і земельна ділянка, яка може бути об'єктом земельної власності, землеволодінням, землекористуванням або орендованою перш за все є - землекористуванням.

Підкреслимо, що ця пропозиція дозволяє уникнути непотрібних повторів близьких за суттю понять і є достатньо універсальною для вживання впродовж усього періоду існування земельної ділянки у визначеному правовому режимі аж до моменту передачі прав на неї. Наприклад, якщо суб'єкт права продає земельну ділянку, то це вже не землекористувач, а власник землі, а земельна ділянка - не землекористування, а земельна власність. Тобто, правове повноваження по розпорядженню землею може належати не користувачу, а лише власнику, і в таких випадках необхідно називати речі своїми традиційними іменами, а поняття - офіційними обґрунтованими термінами.


Земельна ділянка - узагальнений об'єкт землекористування - 4.5 out of 5 based on 2 votes