Основні земельні угіддя

13.3. Основні земельні угіддя

Характеризуючи будь-яку структурну одиницю землі засобами кадастрового обліку, окрім висвітлення цільового призначення, беруть до уваги також спосіб систематичного використання земель цієї структурної одиниці. Врахування способу використання земель є базовою основою для аналізу рівня господарської діяльності будь-якого об'єкта власності в усіх її формах.

Зі способом використання земель люди звикли рахуватися з давніх часів. Усе навколишнє середовище розглядалося стародавньою людиною з точки зору його придатності (тобто, годиться або не годиться - ці слова й започаткували, до речі термін «угіддя») до мисливства або рибальства і землі, де були сприятливі для цього умови, використовували як мисливські та рибальські земельні угіддя. Пізніше, коли людина перейшла до скотарства і навчилась обробляти землю, окрім мисливських земельних угідь, стали рахувати сільськогосподарські земельні угіддя.

Пов'язані, таким чином, з давнім історичним минулим, земельні угіддя у сучасному розумінні можна визначити як елементи земельного обліку, що сукупно утворюють земельний фонд країни за ознаками систематичного використання земель або їх перебування у певному природному стані.

Традиційно під основними земельними угіддями розуміють:

1 - сільськогосподарські угіддя;

2 - лісні площі;

3 - дерево-чагарникові насадження;

4 - болота;

5 - водойми;

6 - інші.

У таблиці 3.2. наведено склад основних земельних угідь в Україні за даними довідника [11].

Згідно з цією таблицею найбільші за обсягом земельні угіддя є сільськогосподарськими, вони займають площу 69,5% території держави. Ця цифра дещо розбігається з площею сільськогосподарської категорії земель, (див. табл. 3.1.), яка становить 66,9%. Розбіжність пояснюється тим, що сільськогосподарські угіддя і сільськогосподарська категорія земель не одне і те ж. Наприклад, сільськогосподарські угіддя можуть перебувати у складі земель населених пунктів, але, враховуючись за ознаками використання, вони сукупно перевищують площу сільськогосподарської категорії земель. Такі розбіжності можуть бути і між іншими угіддями і категоріями земель з подібними назвами, але з різними способами урахування площ.

Продовжуючи далі розгляд таблиці 3.2, слід відзначити, що вона надто узагальнює земельні угіддя України, не відбиваючи багатьох більш конкретних способів використання земель і може задовольняти вимоги лише попереднього ознайомлення.

Належне вивчення земельних угідь з метою їх наступного урахування можливе лише на рівні зокремлених елементарних одиниць, кожна з яких має свої власні суттєві ознаки використання.

В системі державного земельного обліку передбачається урахування кількох десятків окремих елементарних одиниць земельних угідь, які повністю охоплюють всю сферу земельного фонду країни за ознаками систематичного використання або перебування у певному природному стані. Розгляд структури земельних угідь України за Вітчизняною класифікацією наведено в