Земельно-кадастрова інвентаризація земель

§ 18. Земельно-кадастрова інвентаризація земель

Серед забезпечувальних заходів інвентаризація земель виконує своє особливе призначення, надаючи базову документальну інформацію наступним етапам земельно-кадастрового процесу. Інвентаризація земель, будучи одноразовим земельно-кадастровим обліковим заходом, міцно зв'язаним з виконанням і обробкою геодезичних вимірів, по суті, документально продовжує базову основу земельного кадастру. На інвентаризаційні матеріали спирається увесь багатоплановий процес перерозподілу земель, включаючи передачу земель у приватну і колективну власність і надання у користування підприємствам, установам і закладам, а також, юридичним і фізичним особам.

Маючи важливе призначення і величезні обсяги робіт, земельно-кадастрова інвентаризація земель скеровується Держкомземом України і виконується за єдиною для держави нормативно-технічною документацією.

В 1997 р. в Держкомземі було розроблене "Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів", матеріали якого були погоджені з двома найбільшими відомствами, безпосередньо причетними до інвентаризаційних робіт: Держкоммістобудування та ГУГККом.

Спираючись на цей документ та інші нормативні матеріали, а також ураховуючи існуючий досвід виконання робіт, розглянемо основні аспекти земельно-кадастрової інвентаризації земель.

Як відомо, об'єктом інвентаризації земель, як і усього земельно-кадастрового процесу, є конкретна земельна ділянка. Через це інвентаризацію земель вважають земельним кадастром в мініатюрі, мініфункція якого полягає у визначенні кількісного складу земель, а той факт, що земельна ділянка завжди перебуває у власності або користуванні тих чи інших організацій та осіб, обумовлює вагомість і послідовність інвентаризаційних заходів.

З організаційної точки зору до інвентаризаційного процесу причетні дві сторони - офіційна (замовник) і виробнича (підрядник). Замовниками найчастіше є виконкоми міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, підрядниками або безпосередніми виконавцями робіт є представники міських управлінь та районних відділів земельних ресурсів, які мають ліцензії на проведення топографо-геодезичних землевпорядних робіт.

Уся сукупність інвентаризаційних заходів складається з трьох частин - підготовчої, польової і камеральної.

До підготовчої частини входять добірка і аналіз існуючого топографо-геодезичного, планово-картографічного й іншого інформаційного матеріалу, включаючи:

А) дані геодезичних, топографічних, картографічних, землевпорядних, містобудівних, радіологічних вишукувань і обстежень;

Б) облікові картки земельних ділянок та документи про їх відведення;

В) матеріали по визначенню в натурі меж земельних ділянок та населених пунктів;

Г) інформація про склад землекористувачів і землевласників;

Д) матеріали бюро технічної інвентаризації по обстеженню будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;

Є) матеріали про наявність шкідливого виробництва або накопичування небезпечних відходів;

Ж) інша кадастрова інформація.

В результаті інвентаризаційного опрацювання вище означених матеріалів складається технічне завдання на проведення інвентаризації земель, до якого входять:

1)структуризація населеного пункту на мікрорайони, квартали, масиви;

2)визначення послідовності інвентаризаційних робіт;

З) поструктурне формування землевпорядної документації;

4)обстеження існуючої геодезичної мережі;

5)встановлення відповідності між проведеною структуризацією і візуальним сприйманням меж окремих структур (кварталів, масивів) в натурі;

6)обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань зі складанням акта встановлення та погодження меж землеволодінь і землекористувань;

7)складення експлікації земельних угідь по населеному пункту та по елементах його Структуризації.

Зазначимо, що структуризація будь-якої території є основою складання загальної схеми інвентаризаційних робіт, але якщо на забудованих землях квартали або масиви населеного пункту можуть бути зокремлені між собою ознаками забудови, то в сільській місцевості визначення структурних елементів території залежить, переважним чином, від ліній природніх або господарських контурів: межі сільськогосподарських угідь, узбережжя річок, шляхи і т. п. Слід також пам'ятати, що будь-які структурні одиниці, в тому числі й кожне землекористування, кодуються відповідно до затвердженої реєстраційної документації.

Складена інвентаризаційна схема використовується для планування наступної - польової частини інвентаризаційних заходів, рішення про це приймає замовник.

Польова частина вимагає безпосередньої роботи виконавця з землекористувачами і власниками землі, внаслідок чого складається їх список, отримуються нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують право власності або користування землею, а також їх інформація про фактичне використання земельних ділянок.

До польової частини входить також обстеження меж земельних ділянок шляхом пошуку та розпізнавання на місцевості поворотних межових знаків.

У випадках втрати межових знаків їх поновлення виконують шляхом вимірів від пунктів геодезичної мережі з веденням абрису вимірів. Поновлені знаки обов'язково закріплюються на місцевості і прив'язуються до характерних точок. При наявності доброякісного плану, виготовленого в масштабі 1:500 - 1:2 000, поновлені знаки поворотних точок меж земельних ділянок за результатами вимірів наносять на план. Якщо плановий матеріал належної якості відсутній або є потреба в його корегуванні, то в районі робіт прокладається теодолітний хід, який прив'язується до точок геодезичного обґрунтування. Точки теодолітного ходу використовують для зйомки відсутніх на плані елементів ситуації і встановлення втрачених поворотних точок меж земельних ділянок з фіксацією цих дій на абрисі. За даними абрису поновлені межові знаки земельних ділянок і ситуацію наносять на план. У випадках цілковитої відсутності планового матеріалу в районі проводять геодезичні роботи у повному обсязі, згідно з вимогами діючої інструкції по топографічних зйомках.

У польових інвентаризаційних роботах широко використовують матеріали аерофотозйомки, за якими поворотні точки меж земельних ділянок наносять на робочий інвентаризаційний план по їх віддешифрованому зображенню.

Якщо спільних контурних точок на аерофотознімку і на інвентаризаційному плані немає і нанесення на план поворотних точок меж земельних ділянок за цими ознаками неможливе, визначається масштаб аерознімка і шляхом вимірів по знімку необхідні точки переносять на план.

Необхідно підкреслити, що в польових інвентаризаційних роботах основна увага надається визначенню точок, що фіксують межі земельних ділянок, шляхом прокладання теодолітних ходів і застосування іншої методики, в результаті чого обчислюються координати цих точок. Обчислені координати точок меж використовують для підрахунків площ земельних ділянок аналітичним способом.

Ще раз слід акцентувати увагу на питанні поновлення втрачених меж землекористувань, особливо у тих випадках, коли відносно меж не дійшли до згоди суміжні користувачі. Для узгодження цих питань виконавець робіт на підставі чітких планових і правових матеріалів повинен запропонувати свій варіант розмежування ділянок з урахуванням доказів суміжних сторін і, таким чином, досягти консенсусу.

Польова частина інвентаризаційних робіт продовжується камеральною, головна мета якої полягає в обробці даних топографо-геодезичних та інших матеріалів польових обстежень і опрацюванні, на цій основі, необхідної інвентаризаційної документації. Обчислювальна обробка польових даних зводиться головним чином до визначення площ земельних ділянок у тих межах, які були встановлені під час польових інвентаризаційних заходів. Щодо опрацювання інвентаризаційної документації, то її склад найбільш повно відбиває "Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів", згідно з яким до документації належить:

Пояснювальна записка технічне завдання з робочим інвентаризаційним Планом та нанесеними межами всіх землекористувань; список (реєстр) землекористувачів (власників землі) із зазначенням площі їх ділянок за формою реєстрації земельно-кадастрової книги; список землекористувачів, що не мають документів на право користування або право власності на землю перелік земель, що не використовуються або використовуються не за цільовим призначенням; перелік самовільно захоплених земельних ділянок; перелік земель, що зазнали негативного впливу антропогенних процесів (порушені, підтоплені, забруднені органічними та іншими видами відходів); експлікація всіх земель та розподіл їх по землекористувачах (власниках землі) та угіддях по формі б - зем; зведений план розміщення землекористувань у масштабі 1:2 000; каталог координат кутів повороту меж кварталу; акти встановлення та погодження меж землекористувань (землеволодінь);абриси меж: земельних ділянок; каталоги координат кутів поворотів зовнішніх меж землекористувань (землеволодінь); план встановлених меж: землекористування в масштабах 1:500, 1:2 000; схема планової опори; відомість врівноваження теодолітних ходів.