Геоботанічні і агрохімічні обстеження

19.2. Геоботанічні і агрохімічні обстеження

Серед інших видів забезпечувальних робіт особливої уваги заслуговують геоботанічні і агрохімічні обстеження. Геоботанічні обстеження спрямовані на вивчення рослинного покриття земель, їх проводять на кормових сільськогосподарських угіддях - сіножатях і пасовищах з метою організації найбільш доцільного використання або їх докорінного поліпшення.

Геоботанічні обстеження Складаються з двох етапів: польового і камерального, проведення яких спирається на підготовчу стадію. Підготовка до обстежень полягає у добірці допоміжних матеріалів про результати попередніх ґрунтових, меліоративних, агрохімічних обстежень, які виконувались на кормових угіддях, у добірці існуючих планів і карт на територію угідь, у складанні необхідної планово-картографічної основи. Перед початком польових робіт знайомляться з типами кормових угідь, які притаманні даній місцевості, аби уявити собі ознаки природних рослинних асоціацій, що входять до складу типів угідь.

Польові роботи полягають у зокремлені на місцевості геоботанічних контурів, зйомці, описові цих контурів, з доповненням опису гербарієм невідомих і малопоширених рослин, а також визначенні врожайності по типах угідь. Під ботанічним контуром розуміють частину угідь, яка об'єднує близькі групи рослинних асоціацій за збіжними ґрунтовими, рельєфними, водними та іншими характеристиками. Зйомки проводять у масштабах 1: 10 000 і більш дрібних в залежності від рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва на досліджуваних землях. Точність зйомки геоботанічних контурів залежить від контрастності візуального сприйняття меж цих контурів.

Після зокремлення у кожному контурі виконують опис рослинності, природних умов середовища, культур - технічного стану угідь. В описах детально висвітлюють характер рослинного покриття і домінуючі групи рослинних асоціацій, щільність травостою, наявність рослин-індикаторів і отруйних рослин. Описуючи природні умови, визначають тип кормового угіддя та спосіб його використання; крутість та експозицію схилів; тенденцію до еродованості; ґрунтове покриття та гідрологічні умови. При описові культур - технічного стану враховують наявність чагарників, дерев, пеньків, каміння, тощо.

Особливої уваги вимагає визначення врожайності по кожному типу кормових угідь. Найвірогідніші дані про врожайність дістають шляхом безпосереднього сінокосіння на окремо вибраних ділянках розміром до 10 м2 і виміром зеленої маси.

Камеральні роботи полягають у вивченні і обробці польових матеріалів. За результатами зйомок складають план кормових угідь. За описами рослинності і даними про врожайність визначають продуктивність кормових угідь і розробляють економічно обґрунтовану схему їх використання. На малопродуктивних угіддях розробляють програму їх докорінного поліпшення шляхом знищення існуючої малокорисної рослинності і висівом культурних кормових трав багаторічних або однорічних високоврожайних. Результати обстежень ураховуються в кадастрових облікових документах при оцінці якості ґрунтів, а також в економічній оцінці кормових угідь.

Агрохімічні обстеження Проводять, переважним чином, для визначення вмісту у ґрунті поживних речовин. Але останнім часом у зв'язку з погіршенням умов родючості на значних за обсягом територіях до складу робіт при агрохімічних обстеженнях увійшли роботи по визначенню загального рівня техногенного забруднення земель, включаючи отруйне і радіонуклідне.

2.12.1995 року був виданий Указ Президента України про здійснення державного контролю за забрудненням ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами.

Згідно з цим Указом, агрохімічні обстеження впроваджуються по всій території України, аби контролювати рівень впливу техногенного забруднення на зміну показників родючості ґрунтів. На всіх землях сільськогосподарського призначення за результатами обстежень здійснюється агрохімічна паспортизація. На Українську державну службу моніторингу якості продукції покладено завдання визначити показники якісного стану ґрунту та їх зміну від наслідків господарської діяльності людини і скласти агрохімічні паспорти полів до 2000 року.

Проведення агрохімічних обстежень на зрошуваних та осушених землях виконується кожні 3 роки, на богарних землях - через 5 років.

У разі зміни власника чи користувача землі агрохімічні обстеження і видача агрохімічних паспортів здійснюється повторно, в обов'язковому порядку, незалежно від часу останнього обстеження.