Ґрунтові і фунтово-меліоративні обстеження

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

§ 19. Інші спеціальні обстеження і роботи

Земельно-кадастровий процес вимагає проведення також ґрунтових, геоботанічних і геохімічних обстежень, природно-сільськогосподарського і ерозійного районування і багатьох інших забезпечувальних робіт, які здійснюють у певному порядку за вже опрацьованою методикою [43]. Ознайомлення з цими роботами, допомагаючи збагнути підвалини процесу, водночас висвітлює горизонти кадастрового геоінформаційного простору.

19.1. Ґрунтові і фунтово-меліоративні обстеження

Ґрунтові обстеження мають метою визначення характеру ґрунтового покриття на тих чи інших територіях, де вивчають ґрунти, шляхом дослідження ґрунтових перерізів. Ґрунти в перерізах вивчають такими способами: копаючи ями, закладаючи шурфи, пробурюючи свердловини, риючи котловани і т. п. Для вивчення ґрунтів використовують також природні перерізи, які утворилися на крутих схилах ярів, в місцях розломів, вимивання ґрунтів тощо. За масштабом ґрунтові обстеження бувають детальні (1: 500 -1:5 000), крупно-масштабні (1: 10 000 - 1: 50 000) і більш дрібного масштабу (1: 100 000 - 1: 500 000). Масштаб ґрунтової зйомки або обстеження залежить від необхідності детального вивчення ґрунтового покриття. Чим меншу площу мають окремі земельні ділянки і чим інтенсивніше вони використовуються для сільськогосподарського виробництва, тим крупніший масштаб повинні мати ґрунтові обстеження.

За результатами ґрунтових обстежень складають ґрунтові карти, які відбивають ґрунтові покриття досліджуваної території. Особливістю фунтових карт є порівняно невисока точність відображення ґрунтових контурів, що пояснюється труднощами у визначенні меж окремих типів ґрунтів при їх зйомці на місцевості, оскільки в натурі не існує чіткого лінійного розмежування фунтів. На точність складання фунтових карт впливають такі фактори:

1 - масштаб зйомки;

2 - тип планової основи;

3 - контрастність фунтового покриття.

Наприклад, при застосуванні матеріалів аерофотозйомки за чіткими фототіньовими і рельєфними ознаками, межі фунтових відмінностей в масштабі 1: 10 000 визначаються з точністю 5 м; при використанні іншої основи, для того ж масштабу зйомки, ця точність зменшується до 20 м. Неясно виражені, поступові переходи однієї фунтової відмінності в іншу дозволяють визначити їх розмежування з точністю від 100 до 200 м.

Усі ґрунтові відмінності, в залежності від наведених факторів, з тією чи іншою точністю відбивають на фунтовій карті в межах окремих контурів. Ґрунтові карти містять численні характеристики природних властивостей фунту, наводячи дані про вміст гумусу, реакцію фунту, механічний склад, фунтоутворюючі породи, еродованість, засоленість і багато інших. Інформація ґрунтових карт використовується як основа для обліку та оцінки земель.

В Україні, за результатами фунтових обстежень, існує близько 5 000 ґрунтових відмінностей [28]. Така кількість фунтів значно ускладнює ефективність управління сільсько-господарськими землями. Для поліпшення цієї справи фахівці МСГ об'єднали за близькими природними ознаками подібні ґрунтові відмінності у компактні групи, які дістали назву агровиробничих груп ґрунтів. Агровиробниче угрупування ґрунтів має чітко визначений номенклатурний список ґрунтів, до якого в межах України увійшли 220 окремих груп. Кожна з цих груп має своє номенклатурне позначення.

Наприклад; групі ґрунтів, що об'єднуються назвою "ясно сірі і сірі опідзолені глеюваті легкосуглинкові ґрунти", присвоєно шифр - 29г, Або угрупуванню "торфово - болотяних ґрунтів і торфовищ дрібних неосушених" відповідає шифр - 145.

Агровиробниче групування ґрунтів дає можливість застосувати більш раціональне використання земель і є вихідною основою якісного обліку і оцінки земель.

Пристосовуючи до практичної агрономічної діяльності результати ґрунтових обстежень, Міністерство сільського господарства на основі ґрунтових карт опрацювало серію спеціальних картограм. Ці картограми містили додаткові відомості, які з агрономічної точки зору вибірково висвітлювали інформацію про найважливіші особливості ґрунтів. Найбільше поширення отримали картограми агровиробничих груп ґрунтів, які наводили відомості про генетико-виробничі властивості ґрунтів, а також відбивали особливості їх ландшафтного місцерозташування.

Ґрунтово-меліоративні обстеження поширюють вивчення ґрунтів, досліджуючи їх на рівень засолення. Ці обстеження виконують у випадках значного поширення земель з підвищеним вмістом легкорозчинних солей. Під час обстежень ураховують рельєф місцевості і рівень ґрунтових вод, визначають глибину залягання горизонтів, де накопичуються солі, виконують катіонно-аніонний аналіз солей і визначають токсичність даного типу засолення. На картограмі засоленості ґрунтів, яку складають за результатами ґрунтово-меліоративних обстежень, показують фунти за трьома показниками засолення: ступеня, глибини і типу засолення. Ступінь засолення залежить від складу токсичних солей. Глибина засолення визначається верхньою межею солевого горизонту. На зрошуваних ґрунтах, де солі найбільш активно мігрують по ґрунтовому профілю, ґрунти за ознакою глибини засолення бувають:

- солончакові 0-50 см;

- солончакуваті 50-100 см;

- глибокозасолені 100-200 см.

Тип засолення або хімізм визначається перевагою тих чи інших аніонів хімічних елементів у складі мігруючих солей. За даними ґрунтових обстежень складаються також картограми іншого спеціального агрономічного призначення: солонців і солонцюватих ґрунтів, перезволожених, кам'янистих та інші.


Ґрунтові і фунтово-меліоративні обстеження - 4.0 out of 5 based on 1 vote