Реєстрація земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що продаються у власність

21.4. Реєстрація земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що продаються у власність

Від початку процесу роздержавлення і приватизації земель більшість питань, пов'язаних з регулюванням земельних відносин, торкались, переважним чином, передачі земель у власність і надання їх у користування, поширюючись в основному на землі сільськогосподарського призначення. Як наслідок, на початок 1999 р. величезні масиви земельних площ, які становлять половину усього земельного фонду країни, продовжують залишатись у державній і комунальній власності, використовуючись при цьому, як свідчать факти, вкрай незадовільно. Це особливо помітно на землях несільськогосподарського призначення.

Для поліпшення справ з використанням значної кількості територій може бути застосований популярний метод оренди земель і він часто застосовується, але не вирішує всіх питань. У багатьох випадках громадяни бажають придбати землю у власність, оскільки саме власність, створюючи необхідну впевненість, дозволяє господарювати найбільш ефективним способом.

З метою врегулювання питань передачі у власність певних видів земель несільськогосподарського призначення Президент в січні 1999 р. Видав "Указ про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення", а 25 березня 1999 р. Кабінет міністрів прийняв постанову "Про Порядок подання заяви (клопотання) про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення та форму державного акту на право власності на землю".

Згідно з встановленим "Порядком...Г громадянам, або юридичним особам України, які є власниками об'єктів нерухомого майна, включаючи об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, подають заяву або клопотання про купівлю земельних ділянок, на яких ці об'єкти розташовані.

Якщо ділянки розташовані на землях комунальної власності, заява або клопотання подаються до сільських, селищних, міських Рад; якщо на землях державної власності - означені документи подаються до відповідної місцевої державної адміністрації.

У заяві громадянина вказують: прізвище, ім'я та по-батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер; у клопотанні юридичної особи: найменування, місце розташування, банківські реквізити, організаційно-правову форму, ідентифікаційний код. Вказують площу, цільове призначення земельної ділянки, її місцерозташування.

До цих документів додають:

1)  копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

2)договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці або інші документальні підтвердження права власності на об'єкт;

3) державний акт або договір на право постійного тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди.

Якщо земельну ділянку купляють у спільну власність, додають список співвласників, де вказують: П. І.Б. громадян або найменування юридичних осіб, місце проживання або місцезнаходження співвласників, їх частку у власності. Список співвласників підписує голова Ради або місцевої держадміністрації і скріплює гербовою печаткою.

На підставі цих документів приймаються рішення Радою або місцевою адміністрацією про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу через невідповідність поданої інформації або внаслідок банкрутства покупця чи припинення діяльності юридичної особи.

"Порядок ..." передбачає, що рішення про відмову в продажу земельної ділянки повідомляється, покупцеві в письмовій формі і може бути оскарженим у судовому порядку. Оскарженню підлягає також тяганина з розглядом поданих документів, що продовжується більше місяця.

В результаті продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення складається державний акт на право власності на землю, який видається покупцеві, що стає власником землі.

В державному акті на право власності на землю вказують: Найменування і місце знаходження юридичної особи або прізвище, ім'я та по-бать-кові громадянина і його місце проживання; ким виданий державний акт і на підставі яких документів; а також площа земельної ділянки, її місцезнаходження і цільове призначення.

До текстової частини державного акту додається викреслений у відповідному Масштабі план зовнішніх меж по суміжних землях. Цей план стверджує своїм підписом і печаткою начальник управління (відділу) земельних ресурсів.

В державному акті передбачено фіксацію змін в межах і розмірах земельної ділянки, які позначаються на плані з посиланням на дату, номер і зміст документів, що стали підставою для внесення змін; вказується площа, в межах якої відбуваються зміни. Зміни в межах і розмірах мають порядкову нумерацію, підписуються начальником управління (відділу) земельних ресурсів і стверджуються печаткою. Державний акт складається в двох примірниках, перший видається власникові земельної ділянки, другий зберігається за місцем видачі державного акту. Видача державних актів реєструється в Книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю.

Оцінюючи вищеназвану Постанову Кабінету Міністрів України як офіційний документ, що впорядковує актуальне коло питань продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, зазначимо, що він поширюється лише на обмежену категорію громадян і юридичних осіб, що є власниками об'єктів, розташованих на цих ділянках. Аналогічні інтереси інших категорій громадян і осіб залишаються не відрегульованими.