Особливості реєстрації розпайованих земель

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.75 (2 Голоса)

21.3. Особливості реєстрації розпайованих земель

Розглянуте вище законодавче забезпечення реєстрації земель, переданих у власність або наданих у користування, певною мірою торкається більш або менш звичних для громадянина питань. Адже факт приватизації земельної ділянки, якою він користувався ще за часів існування монополії державної власності на цю ділянку, і його реєстрація, зовні мало що змінює. Спокійно сприймається і надання земель у користування.

Але розпаювання земель з виділенням із земель колективної власності належної громадянинові частки землі і визначення її в натурі - це вже дещо зовсім інше. Це, без перебільшення, ознака революційних перетворень, що супроводжують реформування земельних відносин, і пряме свідчення руйнації колгоспної системи. Тому ставлення суспільства до розпаювання земель і, особливо, до приватизації розпайованих земель, вкрай не однозначне, про це вже йшлося в § 5.

Незважаючи на те, що від початку земельної реформи пройшло вже більше семи років, факт перебування значної більшості сільськогосподарських земель у колективній і державній власності свідчить про складність і неоднозначність процесів перерозподілу земель. Передбачене земельним законодавством ще у 1992 р. розпаювання земель колективних сільськогосподарських підприємств кілька років не мало механізму своєї реалізації. Лише в 1995 р. Уряд затверджує форму Сертифіката, яким підтверджується право члена сільськогосподарського колективу на частку (пай) земель цього колективу. Паралельно є спеціально розроблений для реєстрації цього документа, зразок Книги реєстрації Сертифікаті. У Сертифікаті вказуються розміри паю і його вартість, посвічується право передання паю іншій особі внаслідок продажу, обміну і т. д., але пай ніяк не визначається в натурі на місцевості, і ця невизначеність надає документові ознаки незакінченості, і зменшує його практичну цінність.

В 1996 p., продовжуючи розробку механізму перерозподілу земель, Держкомзем України затверджує методичні рекомендації по розпаюванню земель та порядку їх передачі в натурі членам сільськогосподарських підприємств. Згідно з цими рекомендаціями, процес розпаювання виконується в два етапи. На першому етапі передбачається обчислення вартості земельної частини (паю) кожного члена підприємства, середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь підприємства і розмір паю в умовних кадастрових гектарах. Ці дані лягають в основу вже згаданого Сертифіката, який видається членові сільськогосподарського підприємства.

На другому етапі складають Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) з урахуванням багатьох факторів, серед яких: особливості місцевості, умови господарювання, технічні вимоги, а також черговість поділу земель колективної власності і кількість бажаючих отримати свою частку землі в натурі. Потім, згідно зі Схемою, місцезнаходження ділянки, яка передається, погоджується рішенням зборів членів підприємства і земельна ділянка паю визначається на місцевості межовими знаками. Після визначення меж у натурі складається Акт передачі земельної ділянки із земель колективної власності у власність громадянина. Цей Акт а також інша документація, щодо передачі паю у власність, є підставою для отримання громадянином Державного Акту на право приватної власності на землю і вилучення Сертифікату. Державний Акт реєструється у Книзі реєстрації приватної власності в установленому порядку.

Особливості реєстрації розпайованих земель - 4.5 out of 5 based on 2 votes