Опрацювання державних документів на земельну власність

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

§ 23. Опрацювання державних документів на земельну власність

Для того, щоб отримати землю у власність, користування або просто орендувати її, необхідно мати відповідні державні документи, належним чином оформлені, зареєстровані і видані на руки. Такими документами є:

1.  Державний акт на право приватної власності на землю;

2. Державний акт на право колективної власності на землю;

3.Державний акт на право постійного користування землею (громадянами);

4. Державний акт на право постійного користування землею (підприємствами);

5. Договір на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди.

До означених актів і договорів в зв'язку з Постановами Уряду від 25.12.1998 р. [55] і від 24.03.1999 р. [56] відповідно долучаються окремі документи: Договір оренди землі і Державний акт на право власності на землю. Дані документи як офіційні державні свідчення існуючого правового статусу земельних ділянок підлягають обов'язковій реєстрації.

Для того, щоб відбувся факт реєстрації, виконують великий комплекс забезпечувальних робіт, внаслідок яких бланки документів наповнюються конкретним змістом і перетворюються на повноцінні документи - Державні Акти і Договори, які реєструються в Книгах реєстрації. Держкомземом України розроблена спеціальна інструкція, що затверджена наказом по Держкомзему від 15.04.93 р. № 28, у якій висвітлюються усі процедурні питання і практичні заходи по опрацюванню означеної документації.

Спираючись на матеріали цієї інструкції, в опрацюванні державних реєструвальних документів доцільно виділити чотири основних етапи:

1) - підготовчі роботи; 2) - визначення меж земельної ділянки на місцевості; 3) - заповнення бланків Державних Актів і Договорів; 4) - реєстрація і видача документів на землю.

Розглянемо зміст кожного з них. Підготовчий етап включає:

А) при складанні Державних Актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею на земельні ділянки, які перебували з7 користуванні громадян:

- виписку з рішення Ради народних депутатів про передачу або надання земельної ділянки;

- виписку з земельно-облікової документації про розміри ділянки, яка перебувала в користуванні громадянина;

- вивчення існуючих планово-картографічних матеріалів на земельну ділянку;

- звірку плану ділянки з натурою і повторні виміри ділянки;

- звірку меж земельної ділянки з суміжниками;

- у випадку купівлі-продажу земельної ділянки аналіз відповідного договору;

- при відведенні земель у приватну власність або постійне користування громадянам вивчаються матеріали проекту відведення і відповідне рішення Ради народних депутатів;

Б) при складанні Державного Акту на право колективної власності на
землю проводиться:

- вивчення матеріалів проекту роздержавлення і приватизації земель колективних сільськогосподарських підприємств;

- аналіз геодезичних даних на зовнішні межі господарства;

В) при складанні Державного Акту на право постійного користування, що видають підприємствам на земельні ділянки, якими вони користуються:

- подається виписка з рішення Рад народних депутатів про надання земельної ділянки;

- вивчення планово-картографічного матеріалу;

- аналіз геодезичних даних на зовнішні межі ділянки;

- здійснюється вивчення земельно-облікових документів;

- виконується вивчення попереднього акту на право користування земельною ділянкою;

- у разі відведення земельної ділянки і утворення нового землекористування вивчаються матеріали проекту відведення;

Г) при складанні Договору на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди:

- подається витяг з рішення Ради народних депутатів;

- проводиться вивчення планово-картографічного матеріалу.

Окремо підкреслимо, що на підготовчому етапі опрацювання усіх документів до складу робіт обов'язково входять просторові визначення земельних ділянок, тому у випадках відсутності вірогідного планово-картографічного матеріалу геодезичні вимірювання земельних ділянок необхідно організувати таким чином, щоб абриси вимірів і їх результати могли слугувати надійною основою багатьох питань: починаючи від погодження зовнішніх меж ділянки з суміжниками до визначення їх площі, складання плану і експлікації угідь.

Визначення меж земельної ділянки передбачає:

- на новоутворених переданих або наданих земельних ділянках межі закріплюються на місцевості межовими знаками (інструкція не наводить типу межових знаків, але у цьому випадку вони повинні мати довгострокове призначення);

- на земельних ділянках, що перебувають у власності або користуванні і межі яких вже мають визначені в натурі контури, перевірку меж виконують відповідно до існуючих планів ділянок;

- за відсутності плану виконують зйомку меж ділянки, які визначаються на місцевості з обов'язковою участю суміжників, шляхом складання Протоколу, в якому детально описують розташування і прив'язку меж до місцевості.

Межі земель, що передаються у колективну власність виносяться на місцевості відповідно до проекту роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств шляхом прокладення по межах теодолітних ходів з включенням до ходів існуючих межових знаків і прив'язкою до пунктів державної геодезичної мережі.

Заповнення бланків Державних Актів і Договорів.

Після перенесення меж земельної ділянки в натуру і закріплення її на місцевості межовими знаками переходять до заповнення бланків документів. Заповнення включає: а) внесення до форми документів письмових записів про основні суттєві ознаки ділянки; б) креслення плану земельної ділянки, яке виконують тушшю на відповідній сторінці акту або договору, а) Внесення письмових записів.

Усі записи до бланків Державних Актів і Договорів вносяться чітко і акуратно, помарки і виправлення не допускаються. Пошкоджений бланк документа знищують, новий запис виконують не другому примірнику бланка документа. У Державні Акти на право приватної власності на землю і право постійного користування землею вписують прізвище громадянина, адресу постійного проживання, наводять рішення Ради народних депутатів або посилання на договір купівлі-продажу, вказують площу земельної ділянки, де вона розташована, яке її цільове призначення. Окремо наводять кількісну характеристику переданих або наданих земель, згідно з якою перелічують основні сільськогосподарські угіддя - ріллю, багаторічні насадження, кормові угіддя, а також землі під будівлями, лісами та іншими угіддями.

У Державний Акт на право колективної власності на землю вписують назву колективного сільськогосподарського підприємства, його місцезнаходження, назву Ради народних депутатів, площу переданих земель, їх цільове призначення, рішення Ради народних депутатів про передачу земель, його дату і номер. До Акту додається обов'язковий список громадян-членів сільськогосподарського підприємства з адресою місця проживання кожного. У Договорі на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, який укладається між Радою народних депутатів або власником землі, з одного боку і користувачем землі, з другого боку, висвітлюються такі основні розділи: предмет договору, плата за землею, права і обов'язки сторін. В предметі Договору вказується дата і номер рішення Ради народних депутатів про надання земель, або власник, який надає землю, і землекористувач, який приймає в тимчасове користування землю; наводиться загальна площа наданих земель, а також окремо площа по земельних угіддях. Вказуються також умови надання, термін користування і призначення наданих земель. В розділі "Плата за землю" вказують вигляд оплати, яку землекористувач сплачує щорічно, її розмір і номер рахунку у відділенні банку, а також останній термін перерахування грошей на рахунок. У випадку звільнення користувача від сплати вказується термін звільнення і його підстава для нього. У розділі "Права і обов'язки сторін" записуються окремо права і обов'язки земленадавача і землекористувача які вони укладають за взаємною угодою.

Договір підписується головою Ради народних депутатів або власником землі, з одного боку, і землекористувачем, з другого боку, і скріплюється гербовою печаткою Ради.

Б) Складання плану земельної ділянки.

План земельної ділянки є обов'язковою складовою частиною усіх Державних Актів і Договорів. Він є найважливішим графічним свідченням документального факту передачі або надання земельної ділянки, який відбиває її найсуттєвіші просторові ознаки: загальний вигляд і форму, зокремленість і зв'язок з довкіллям, ситуацію і кількісну характеристику угідь. При складанні плану дотримуються певних правил і вимог.

План виконують у масштабі, який забезпечує чітке зображення суттєвих подробиць ситуації, елементів і написів. Як виняток допускається виносити нумерацію точок і довжини ліній на вільне місце. До плану обов'язково додається опис меж суміжних власників і користувачів землі.

На плані показують: межі суміжних землевласників і землекористувачів; межі всіх черезсмужних частин переданої або наданої земельної ділянки, які підпорядковуються одній Раді народних депутатів (на інші черезсмужні частини, які знаходяться на території іншої Ради народних депутатів, складається окремий план); всі точки, закріплені на місцевості довгостроковими межовими знаками; всі поворотні точки меж земельної ділянки і всі лінійні проміри по межах; всі суходільні межі, які викреслюють чорною тушшю суцільною лінією; всю ситуацію лінійного вигляду: канали, шляхи, лісосмуги, берегові лінії річок, озер, водосховищ, контури якої збігаються з межами земельних ділянок або служать ними; у випадках вкраплення земельних ділянок інших землевласників і землекористувачів їх показують на плані зовнішніх меж і додають список. Сторінку з планом земельної ділянки підписує інженер-землевпорядник.

В усіх Державних Актах передбачена можливість урахування змін в межах земельної ділянки з прив'язкою до плану ділянки, посиланням на документ, який є підставою для зміни і площею зміни. Факти зміни меж, цільового призначення або умов надання земельних ділянок, які відбулися після видачі Державного Акту, фіксуються на плані зовнішніх меж на останній сторінці Державного Акту. Зміни на плані зовнішніх меж показують чорною тушшю, старі межі закреслюють червоною тушшю. Зміни фіксуються одночасно в обох примірниках Державних Актів і посвічуються підписом інженера-землевпорядника.

Реєстрація і видача документів на землю.

Процедура опрацювання державних реєструвальннх документів завершується безпосередньою їх реєстрацією і виданням їх на руки приватним особам або представникам підприємств, які після цього моменту офіційно визнаються як землевласники, землекористувачі або орендарі. Реєстрація Державних Актів на право приватної власності на землю, колективної власності на землю, постійного користування землею здійснюється у відповідних Книгах реєстрації вище означених Актів; Договори на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, реєструються в Книзі реєстрації Договорів.

Реєстраційні Книги заповнюються виконкомами Рад народних депутатів, а також відділами (управліннями) земельних ресурсів районних (міських) державних адміністрацій, сторінки Книг нумеруються суцільною нумерацією і шнуруються. Книги підписують голова Ради народних депутатів і інженер-землевпорядник, підписи скріплюються гербовою печаткою Ради.

Реєстраційні Книги як документи особливого режиму зберігання зберігають у металевих вогнетривких сейфах.


Опрацювання державних документів на земельну власність - 4.0 out of 5 based on 1 vote