Особливості вивчення земельного кадастру як навчальної дисципліни, вимоги до підготовки фахівців з землевпорядкування і кадастру

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

§ 6. Особливості вивчення земельного кадастру як навчальної дисципліни, вимоги до підготовки фахівців з землевпорядкування і кадастру

Розглядаючи земельний кадастр як навчальну дисципліну, нагадаємо, що в 1977 р. уряд СРСР офіційно визнав необхідність впровадження у державі земельного кадастру. У зв'язку з цим виникла необхідність фахового забезпечення цієї діяльності, постали питання розробки планів підготовки відповідних фахівців, написання спеціальної літератури, методичних розробок тощо. Але через формальне ставлення держави до відправлення заходів земельного кадастру ці питання не отримали необхідного розвитку.

Земельний кадастр як навчальна дисципліна був введений до навчальних планів небагатьох вузів, переважно для спеціальності землевпорядкування. В Україні курс земельного кадастру почали викладати для студентів лише двох вищих учбових закладів - Харківського і Львівського сільськогосподарських інститутів. Але позитивні зрушення в 90-х роках, спричиненні реформуванням суспільних відносин, поступово повертають земельному кадастрові втрачені колись позиції.

Відповідаючи на вимоги часу, Міністерство освіти відкриває у провідних вузах країни давно очікувану спеціальність: з 1995 р. в Київському державному технічному університеті будівництва і архітектури, в Державному університеті "Львівська політехніка" та деяких інших починають підготовку інженерів з кадастру. Навчальна дисципліна "основи земельного кадастру" вводиться також до навчальних планів суміжних спеціальностей: інженерної геодезії, комунального та міського господарства, водного господарства, охорони природних ресурсів та ін.

Внаслідок скорочення офіційного переліку спеціальностей, фах "кадастр" дещо трансформується і в 1998 році вищі заклади освіти здійснюють прийом студентів на перший курс спеціальності "Землевпорядкування і кадастр".

Розгорнута у вузах підготовка фахівців такого багатопланового профілю, згідно з яким відправляються заходи земельного кадастру, висуває і перед освітянами, і перед студентами досить суворі вимоги.

Завдання вищої освіти, з одного боку, полягає у кваліфікованому забезпеченні майбутнього фахівця потужним комплексом знань, який складається з серйозних циклів природничих і економічних наук і мусить спиратися на цілком необхідну математичну і правову основу. З іншого боку, насиченість навчального плану масою досить складних предметів вимагатиме від студентів для їх засвоєння високого рівня здібностей і попередньої підготовленості. Але якщо вимоги до контингенту студентів цілком задовольняються високою престижністю цієї категорії фахівців і контингент добирається завдяки відповідним конкурсним змаганням, то сам навчальний процес, як прерогатива вищого закладу, ще не має задовільного забезпечення.

Сама по собі ще недостатньо відпрацьована також концепція підготовки фахівців нової спеціальності і, як наслідок цього, складені учбові плани також вимагають значного принципового поліпшення. До їхнього змісту повинні входити у відповідних обсягах такі необхідні дисципліни, як ґрунтознавство, основні предмети агротехнічного циклу та інші.

Найголовнішим предметам профільного напрямку, якими є земельний кадастр і землевпорядкування, повинна бути відведена цілком достатня кількість годин, здатна забезпечити виконання майбутніми фахівцями своїх професійних обов'язків. Це дозволить обґрунтовано збалансувати навантаження навчальних планів, зменшити домінування предметів окремих циклів до оптимального рівня і вирівняти, таким чином, підвалини фахової підготовки.

В зв'язку з цим величезного значення набуває розробка державних стандартів вищої освіти, розпочата Міністерством освіти в 1997 р. ,яка в даний період знаходиться на завершальному етапі. До розробки державних стандартів залучені провідні аграрні університети країни, де впродовж десятиріч відбувалась підготовка інженерів-землевпорядників, і потужні технічні вузи, які на початку 90* років зініціювали відкриття спеціальності "кадастр". Ця дуже непроста і кропітка робота в практичному плані скеровується Київським національним університетом будівництва і архітектури. Вона спрямована на узгодження традиційних поглядів на місце і роль землевпорядкування в житті суспільства з вимогами нових реалій, що виникли в умовах переходу країни до ринкової економіки.

Звичайно, ці труднощі, як і труднощі будь-якої нової справи носять в основному організаційний характер і, в принципі, можуть бути усунуті. Набагато серйознішим недоліком з освітянської точки зору, є майже повна відсутність навчальної вітчизняної літератури, що вкрай ускладнює засвоєння студентами теорії і набуття практики з обраної спеціальності. Аж ніяк не сприяє навчальному процесові і економічна криза країни, яка вже декілька років блокує розвиток освіти.

Критично оцінюючи нинішню ситуацію, ми не можемо очікувати швидкого розв'язання проблем. Але вимоги часу неминуче спонукають до позитивних зрушень, історична інерція суспільства вичерпує свій ресурс, висвітлюються нові орієнтири.

Отримують новий резонанс і освітянські аспекти земельного кадастру, до роботи зі студентами залучаються висококваліфіковані викладачі і досвідчені виробничники, ширше використовується міжнародний досвід земельного менеджменту, поширюється мережа спеціальних курсів з підвищення кваліфікації з питань кадастру і землеустрою за участю провідних закордонних фахівців. Останнім часом інтенсивно розробляються вітчизняні підручники, конспекти лекцій та інші матеріали для забезпечення навчального процесу, де питання кадастру висвітлюється з урахуванням міжнародного надбання. Є й інші позитивні приклади створення необхідних базових умов, а це врешті решт дозволить досягти головного, тобто надати можливість студентам пов'язати рівень своєї фахової підготовки виключно з власними зусиллями і бажаннями.


Особливості вивчення земельного кадастру як навчальної дисципліни, вимоги до підготовки фахівців з землевпорядкування і кадастру - 4.0 out of 5 based on 1 vote