Сутність земельно-облікових робіт

Глава VIЗЕМЕЛЬНО-ОБЛІКОВІ РОБОТИ

§25. Сутність земельно-облікових робіт

Земельно-облікові роботи як складова частина земельного кадастру виконують свою особливу і надзвичайно важливу місію, що полягає в урахуванні землі як просторового базису і його окремих частин через площу. Якщо, наприклад, земельно-реєструвальні роботи включають до своєї сфери лише ті земельні ділянки, що мають правові ознаки власності або користування, то земельно-облікові роботи, спираючись на правовий статус земель, поглиблюють їх вивчення, враховуючи значно ширше коло ознак, усю різноманітність земельних структур, усі їх чисельні елементи і одиниці.

Важливо відзначити, що на вході до системи обліку кожна земельна одиниця є нічим не примітною земельною площею, але будучи урахованою і визначеною, вона автоматично потрапляє до складу земельного банку даних, посідаючи там своє належне місце у відповідності до розмірів призначення і набуваючи, таким чином, нової якості.

Завдяки земельному облікові держава має можливість визначити кількісно склад свого земельного фонду за правовими, якісними, господарськими та іншими ознаками, незалежно від категорії чи призначення, окремо чи сукупно, в межах будь-якого територіального утворення або по країні в цілому. Дані про стан земельного фонду, цього найважливішого стратегічного ресурсу, дозволяють державі будувати свою нинішню політику у сфері земельних відносин і прогнозувати майбутню.

Земельно-облікові роботи складаються з двох етапів: кількісного обліку земель і обліку земель за якістю. Кількісний облік продовжує розпочате реєструвальними роботами кадастрове висвітлення земель, в основному торкаючись їх як просторового базису суспільства. Що стосується обліку земель за якістю, то його завдання полягає в урахуванні земель та їх ґрунтів переважно за природними ознаками і властивостями.

Земельно-облікові роботи, вивчаючи землі, дають про них у завершеному вигляді тільки кількісну характеристику. Природний та господарський стан цих земель висвітлюється ними лише у першому наближенні. Завдання повного вивчення природного та господарського стану земель виконується земельнооцінювальними роботами.

Земельно-облікові роботи вимагають детального, наполегливого і цілеспрямованого вивчення земельного фонду в усіх його структурних підрозділах за всіма одиницями і елементами і, незважаючи на строкатість і розміри одиниць обліку, виключно уважно враховувати окремо кожну із них в документах обліку. Цю особливість земельно-облікових робіт в сучасних умовах обов'язково слід пов'язувати з комп'ютеризацією облікового процесу як єдиного засобу надання кадастровій інформації конкурентно-спроможного характеру.

Несучи свою особливу місію з давніх часів, земельно-облікові роботи не втрачають її і в наші дні. Значення цих робіт на сучасному етапі невпинно підвищується, бо зростає необхідність в земельно-обліковій інформації як просторово-кількісній основі регулювання правової частини земельних відносин. Також зростає і обсяг земельно-облікових робіт у відповідності до темпів приватизації земель, розпаювання земель сільськогосподарських підприємств, формування земельного ринку.

Для того, щоб мати найбільш вірогідні дані про стан своїх земель у різних регіонах, держава застосовує єдину методику обліку, визначаючи: зміст земельно-облікової інформації та форму необхідної документації; строки подання інформації та відповідальні за її представлення державні структури; а також, контролюючі заходи за веденням обліку. Друге важливе завдання полягає в забезпеченні актуальності земельно-облікової інформації, воно вимагає будувати процес обліку земель на засадах невпинності і систематичності, бо тільки у такий спосіб може бути своєчасно врахованою динаміка змій земельної поверхні, наслідки невпинного моніторингу земель.

Висвітлюючи сутність цих робіт, корисно зазирнути до витоків земельного обліку, які протягуються в далеке минуле до часів поступового переходу людини від мисливсько-рибальського промислу до обробки земель, коли сільськогосподарський продукт поволі, але невпинно набуває життєвої ваги. Примітивні підрахунки розмірів та кількості промислових угідь цілком задовольняли людину як мисливця, але не могли задовільно служити новій формі використання земель, оброблювані ділянки якої мали набагато менші розміри, але вимагали значно більшої уваги.

Поступово з'являються більш досконалі прийоми обліку земель зі своєрідною технологією і базою даних, які дійшли до нас у вигляді написів та карбувань на папірусі, камені, глиняних табличках тощо. Виникнення держави посилює вимоги до обліку земель, зростає сфера його застосування, підвищується технічний рівень. Історія свідчить, що економічний стан будь-якої держави і навіть, певною мірою, сам факт її існування безпосередньо залежить від якості податкової політики, а якісна політика неможлива без добре налагодженої системи земельного обліку.