Історичні витоки і сутність бонітувальних робіт

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (2 Голоса)

Глава VII.  БОНІТУВАННЯ ҐРУНТІВ

§ 28. Історичні витоки і сутність бонітувальних робіт

Термін "бонітування" пов'язується з німецьким словом "bonitieren", що означає в перекладі - оцінювати родючість, а також з латинським "bonitas", тобто - доброякісність. Під словосполученням "бонітет фунту" розуміють показник якості ґрунту. Таким чином, виконуючи бонітування фунтів, виконують насамперед оцінку їх якості. Роботи по бонітуванню фунтів, входячи до складу земельно-оцінювальних робіт, є основою для проведення економічної оцінки земель. Зауважимо, що проведення земельно-оцінювальних робіт вимагає від виконавців значно вищого рівня фахової підготовки у порівнюванні з земельно-обліковими роботами, оскільки завжди процес оцінки будь-яких об'єктів або явищ набагато складніший за їх облік.

Розглядаючи в історичному аспекті становлення і розвиток земельно-оцінювальних робіт, помічаємо, що у будь-які часи зміст кадастрових документів значною мірою віддзеркалював рівень економічних відносин в країні. Кадастрова інформація, яка міститься у перших описах земель часів Стародавнього Єгипту, Риму, Київської Русі і т. д. носить в основному кількісний характер: перелік земель, їх розміри, площу, угіддя і т. п. Це пояснюється тільки тим, що кількісний облік як основна підстава для обкладання податком цілком влаштовував державу на той історичний період. Але розвиток держави, підвищення її економічного потенціалу безпосередньо пов'язується з більш високою інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, що, в свою чергу, вимагає якісної оцінки земель, вивчення їх родючості, продуктивності тощо.

Добре відомий повчальний приклад подвійного збільшення надходжень до бюджету, яке сталося ще в часи римського імператора Августа, міг мати місце тільки завдяки кардинальному поліпшенню в державі рівня оцінки земель, зокрема через визначення Їх Прибутковості.

Численні приклади перших оцінок земель, зокрема в період "сопшого письма", коли якість землі вимірювалась всього трьома класами (як добра, середня або погана), а вивчення фунтів обмежувалось в більшості випадків визначенням на око кольору їх забарвлення, носили, безперечно, вкрай спрощений, примітивний характер. Але поступово, відповідно до підвищення рівня господарювання, а також в результаті все більш уважного і детального вивчення ґрунтів, прийоми земельно-оцінювальних робіт удосконалюються, зростає їх вага.

Починаючи з другої половини XVIII ст., перші найбільш відомі наукові результати дослідження якості ґрунтів отримали німецькі вчені. Через цей факт німецьке слово "bonitieren" набуло широкого визнання і ввійшло як технічний термін до складу європейських мов. Міркування і принципи видатних німецьких ґрунтознавців А. Теєра, Г. Крафта, Є. Мітчерлиха лежать в основі сучасної технології бонітування ґрунтів в ФРН, а також використовуються іншими країнами в земельно-оцінювальних роботах.

В другій половині XIX ст. В. Докучаєв в Росії на глибокій науковій основі розробляє відомий природно-історичний метод бонітування ґрунтів, який, будучи передовим для свого часу, широко застосовувався в земських кадастрах дореволюційного періоду і не втратив свого практичного значення в наші дні.

Після революції 1917 року в умовах скасування приватної власності на землю і переходу до глобальної колективізації сільського господарства уряд цікавить лише кількісний облік земель, бонітування ґрунтів надовго втрачає для держави своє практичне значення. Тільки в 1963 р. Мінсільгоспом СРСР була затверджена "Програма і методика бонітування ґрунтів СРСР" і то лише для дослідницької перевірки, а не для широкого впровадження у виробництво.

Відсутність дійової підтримки з боку держави надовго загальмувала не тільки практику, але й розробку теоретичних питань кадастрової оцінки земель. За цей період в провідних країнах світу створюються нові технології земельно-оцінювальних робіт, побудовані на повномасштабному аналізі природних і економічних факторів з використанням потужного комп'ютерного обладнання. Ситуація, що склалася, вимагає докорінного поліпшення шляхом невідкладної розробки вітчизняної концепції кадастрової оцінки земель, яка б, спираючись на кращі здобутки власного досвіду, також поєднувала в собі і закордонні зразки сучасної технології.

Підсумовуючи, підкреслимо, що бонітування ґрунтів означає оцінку їх якості. Але це тільки перше наближення до розуміння сутності бонітування. Для того, щоб оволодіти цією сутністю, треба, насамперед, збагнути мету бонітування, які основні питання вона вирішує.

Відомо, що люди здавна прагнули до оцінки земель, але через брак наукових знань робили це вкрай недосконало. Так, наприклад, поширена оцінка земель за трьома класами якості (добрі, середні, погані) давала змогу лише приблизно орієнтуватись в перевагах одних земель перед іншими, але справжня ціна земель, як і справжня їх якість, залишалась невідомою, оскільки невідомим залишався механізм вимірювання цієї якості; Але поступово зростав обсяг досліджень, накопичувались знання про ґрунт, набагато поліпшилось розуміння об'єкта вивчення, а також умов його родючості. Було помічено, що на родючість фунту суттєво впливає велика кількість природних і набутих чинників, в тому числі: умови зволоження, температура, повітряний режим, а також рівень землеробства і господарювання в цілому.

Виникло проблемне питання: як, порівнюючи ґрунти між собою, визначити зважено по кожному з них вплив такої численної кількості факторів, якщо дія лише одних поживних речовин на зростання рослини далеко не однозначна; як відокремити і виміряти вплив якогось одного чинника, якщо більшість із них діють взаємопов'язано; як, нарешті, врахувати внесок дбайливого господаря до родючості ґрунту, якщо його здобутки на гірших землях конкурують з продуктивністю набагато кращих за якістю ґрунтів і т. д.?

Незважаючи на велику кількість запитань: як визначити, як виміряти і т. д., і т. п. дію того чи іншого фактора на родючість ґрунту: відокремлено, сукупно чи у певному сполученні, оцінка якості земель фактично зводиться до одного: як визначити якість будь-якої земельної ділянки, щоб порівнюючи її з будь-якою іншою, точно відповісти: в скільки разів одна краща або гірша від іншої, якщо, наприклад, на них вирощуватимуть пшеницю. В цьому полягає головна мета бонітування ґрунтів. Але у повному обсязі математично точно урахувати вплив такої великої кількості факторів, які діють в різних умовах природи і господарювання, неможливо, тому завдання оцінки спрощують, узагальнюючи основу для порівняння.

Для зменшення оціночного діапазону із всієї сукупності діючих оцінних факторів відбирають групи таких, вплив яких вважається однаковим або умовно прирівнюється. Величезна строкатість ґрунтових відмінностей за близькими внутрішніми, рельєфними, ландшафтними ознаками, гідротермічними умовами та іншими чинниками розмежовується і узагальнюється до окремих одиниць - груп, типів, районів, а потім, в межах таких одиниць підбирають землі або господарства, де умови землеробства, агротехнічне господарювання вважаються однаковими.

Таким чином, є підстава дійти висновку, що бонітування ґрунтів це є порівняльна оцінка якості ґрунтів в межах, узагальнених за істотними ознаками угрупувань земель, де рівні господарювання збігаються. Водночас зазначимо, що розробка механізму урахування все більшої кількості істотних факторів все більше поширюватиме межі таксономічних одиниць, а це, в перспективі, надаватиме бонітувальним оцінкам більш універсальний характер.

Завершуючи попереднє ознайомлення, підкреслимо, що в історії становлення і розвитку бонітувальних робіт привертає увагу велика кількість прийомів, підходів і напрямків в питаннях реалізації якісної оцінки ґрунтів. Цей факт певною мірою пояснюється індивідуальністю кожного із дослідників, але головна причина розбіжностей полягає насамперед у специфіці об'єкта дослідження, у складності і неоднозначності багаторівневого комплексу фунтових чинників.


Історичні витоки і сутність бонітувальних робіт - 5.0 out of 5 based on 2 votes