Здобутки сучасного німецького кадастру

СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ СВІТОВОГО КАДАСТРУ

§ 38. Особливості земельно-реєстраційних і кадастрових Систем В Провідних країнах

Фахове вивчення багатопланової сфери кадастру, формування належного рівня світогляду і професійної ерудованості, а також актуалізація завдань управління земельними ресурсами вимагають уважного розгляду сучасних земельно-реєстраційних систем. У більшості країн з ринковою економікою такі системи отримали значний розвиток, але всі вони, в силу історичних традицій, мають помітні розбіжності як за суттю, так і за змістом, що вимагає окремого аналізу і відповідних висновків.

З8.1 Здобутки сучасного німецького кадастру

З точки зору географічної наближеності і в методичному плані першочергової уваги заслуговує досвід земельно-реєстраційного процесу в Німеччині, яка подає взірці найвищих досягнень у сфері кадастру завдяки цілеспрямованій праці, а також через "честолюбство, розуміння обов'язку і професійної честі цілих поколінь геодезистів і картографів» [42].

Сучасний німецький кадастр спирається на суцільну систему унікально визначних земельних ділянок - парцел, що повністю охоплюють територію країни і містить по кожній із них усю необхідну сукупність даних.

За своєю структурою німецький кадастр традиційно складається з двох частин: реєстру нерухомостей і картографічної. В реєстрі нерухомостей, більше відомому під назвою Crundbuch - Земельна книга, по кожній земельній ділянці міститься інформація стосовно усіх юридичних аспектів даної ділянки. Картографічна частина, буквально - Карта нерухомості, наводить креслення земельних ділянок, їх межові знаки, ситуацію та інші фактичні дані. Разом обидві складові частини забезпечують повну картину юридичного і фактичного стану по кожній ділянці і офіційно представляють реєстр усієї нерухомості в межах держави, який користується визнаною довірою з боку громадськості і приватних осіб.

За даними доктора В. Хаверка [69], Земельна книга містить стосовно кожної земельної ділянки таку інформацію: /. Ім'я, дата народження, адреса, акції власника землі.

2. Місце розташування парцели (назва вулиці, номер дому, координати).

3. Номер району і парцели.

4.  Федеральна земля, в якій знаходиться парцела.

5.Тип використання землі.

6.Інформація про плату за землю.

7.  Інформація про рік утворення парцели, рік її отримання теперішнім власником, номер кадастрової карти, номер оглядового плану.

8.Номер запису про власність у земельному реєстрі.

9.  Додаткові дані щодо парцели, включаючи: входження парцели до проекту об'єднання земель, вивчення забрудненості земель, історичні відомості, дані про парцелу як частину державного земельного реєстру.

До картографічної частини входять кадастрові карти, переважно в масштабі 1:1000, побудовані в системі координат Гаусса-Крюгера, які включають дані про: L Межі парцели і координати межових знаків.

2.Номери парцел.

3.Межі кадастрових районів.

4.Дані про зйомочні контрольні точки.

5.Контури будинків.

6.Номери будинків.

7.Назви вулиць.

8.Спосіб використання землі.

9.Дані про сплату за землю.

10. Топографічні деталі, такі, як: бордюри, тротуари, дерева, паркани,
тощо.

Слід взяти до уваги, що зміст інформації, представленої в кадастрі, пов'язується з географічною інформаційною системою держави і систематично погоджується з широкими колами споживачів.

Окрім наведених даних, реєстри містять також іншу суттєву інформацію стосовно фактичного стану земельних ділянок, наприклад, про встановлення межових знаків, що виконується уповноваженими урядовими службовцями або приватними ліцензованими фахівцями; детальний опис суміжників; оцінку ґрунтів тощо.

Земельно-реєструвльний процес в Німеччині не має якогось єдиного скеровуючого органу, до забезпечення і безпосереднього ведення цього процесу причетні три окремі, незалежні між собою державні служби, що розташовані в усіх федеральних землях. Це Управління топографічних зйомок, яке виконує усі топографо-геодезичні роботи в країні, включаючи й складання кадастрових карт; Управління Земельної Книги, яке веде реєстр земельної власності - Земельну Книгу і Нотаріат, який посвідчує і реєструє усі правові акти, що стосуються прав власності на нерухомість і зміну цих прав [49].

Діяльність цих служб спирається лише на обов'язкові для країни норми єдиних стандартів, але відповідальність і взаємоконтроль між ними забезпечують високий рівень надійності усієї системи німецького кадастру.

Такий рівень став можливим завдяки створенню за довгі роки точної геодезичної основи топографічних зйомок і якості самих зйомок, що забезпечило виробництво високоякісних кадастрових карт, а також точні визначення розмірів і меж земельної власності. Бездоганним в технічному плані геодезичним документам Німецького кадастру, як і усьому реєстру земельної власності, держава через законодавство офіційно надає юридичної сили, а це означає що вона гарантує як засвідчене у реєстрі право на земельну власність, так і недоторканість меж цієї власності.

В Німеччині, де незначні за площею території утримували велику кількість населення, завжди панувало господарське ставлення до землі, але зростаючий дефіцит території вимагав нових підходів до вивчення і урахування цього найважливішого стратегічного ресурсу. Оскільки стан національних земельних ресурсів найвірогідніше міг бути відбитим лише у кадастрових документах, нові підходи почали з модернізації кадастрової інформації.

Величезний наробок німецького кадастру традиційно зберігався у громіздких за обсягом багатотомних книгах, списках, каталогах і т. д., переважно у вигляді паперових матеріалів, і, незважаючи на ретельно розроблену процедуру доступу до нього, не міг працювати з максимальною віддачею.

Через це в 70-х роках була розроблена концепція комп'ютеризації системи кадастру, яка спиралася на застосування новітніх технологій з використанням дигітальних (цифрових) програм.

Роботи по втіленню ідей концепції були в основному завершені в 90-х роках, в результаті комп'ютеризації Земельної Книги і картографічної частини кадастру була створена Автоматизована Книга нерухомості (ALB) і Автоматизована Карта нерухомості (ALK), які стали складовими частинами нового кадастру нерухомості. Системою ALK/ALB були охоплені всі федеральні землі ФРН за винятком території колишньої НДР, де їх впровадження планується завершити в 2000 році.

Новий кадастр нерухомості, зберігаючи технічні і юридичні здобутки старого реєстру земельної власності, завдяки дигітальний структурі, ALK/ALB набуває принципово нової якості, і цей факт ураховує законодавство федеральних земель, навантажуючи його додатковими функціями. Так, в Законі про геодезичні вимірювання в Берліні, в тій його частині, яка була введена 1996 p., прямо визначено, що "докази (дані) з кадастру нерухомості є системою базової інформації для всіх органів управління, пов'язаних з землею" [42].

Отже, держава, фактично визнає модернізований кадастр - офіційною базовою системою інформації, що у порівнянні з попереднім завданням традиційної частини кадастру - Земельної книги (як записано в положенні про Земельну книгу) бути "офіційним переліком земельних ділянок", безперечно є однозначним підвищенням його статусу і просуванням на провідні позиції в питаннях земельного менеджменту.

В свою чергу, безпосередня причетність до питань управління земельними ресурсами, робить сучасний німецький кадастр, за свідченням попереднього джерела "невід'ємним фактором інфраструктури і економіки" в національному масштабі.

Аналізуючи найновіші тенденції в сучасному німецькому кадастрі, слід підкреслити, що останніми роками численні представники бізнесових кіл, і особливо фахівці та науковці, вже не задовольнялись повністю існуючою системою, висуваючи до неї вимоги постачання більш змістовної, динамічної і дієвої інформації. Практично це означало, що система ALK/ALB, яка ще зовсім недавно почала функціонувати, вже вимагала суттєвого удосконалення. І можливості для цього були.

Справа в тому, що розробка ідеї модернізації кадастру відбувалась в 70 роках, тобто в той період, коли можливості комп'ютерного програмного забезпечення були дуже обмеженими, а це не дозволяло включати в інтегровану комп'ютерну обробку усю необхідну сукупність даних національного кадастру. Тому і виникли, історичні і технічно обумовлені дві різні структури ALK і ALB, об'єднані єдиною базоутворюючою основою - земельною ділянкою, але роз'єднані окремими системами даних.

Нинішній комп'ютерний прогрес дозволяє вирішити цю проблему шляхом інтегрованої обробки і утримування усіх кадастрових даних в одній системі. Оскільки така система однозначно удосконалює інформаційні послуги, збільшуючи їх спектр і, таким чином, створює більш сприятливі умови споживачам, в 1996 р. почалась розробка її концепції.

За матеріалами доктора В. Хаверка [69], розробка концепції інтегрованої офіційної кадастрової системи, скорочено ALKIS, виконується групою експертів під керівництвом федерального Управління топографічних зйомок, впровадження системи ALKIS заплановано до 2006 року.