Роль забезпечувальних робіт

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.50 (1 Голос)

РОЗДІЛ ДРУГИЙ

ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВИЙ ПРОЦЕС

Глава W

ВИХІДНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВОГО ПРОЦЕСУ

$ 16. Роль забезпечувальних робіт

Документи земельного кадастру спираються на матеріали великого комплексу забезпечувальних робіт. Для того, щоб отримати ці матеріали, виконують численні вишукування, серед яких: топографо-геодезичні, картографічні, ґрунтові, геоботанічні, лісотипологічні, гідрометеорологічні, містобудівні та інші спеціальні роботи, обстеження і розвідування. Усі отримані матеріали, маючи різні джерела походження, сукупно утворюють єдину кадастрову інформаційно-документальну базу. Потрапляючи до складу кадастрових документів на різних етапах їх продукування, вони несуть базовоякісне, визначальне навантаження.

Базову структуру будь-якої кадастрової інформації пов'язують з топографо-геодезичними вишукуваннями або попередньо проведеним картографуванням земель. Якщо, наприклад, такі роботи виконують для окремо вибраної земельної території, це дає можливість отримати для неї топографічний документ - план або карту, який містить велику кількість необхідної інформації. По-перше, план або карта - це чітко визначена координатами просторова основа земельної території у графічному вигляді, яка має свої розміри, площу, форму та межі. По-друге, завдяки побудованій ситуації, мають характеристику основних подробиць місцевості: її населеності, інфраструктури, гідрографії, рослинності та ін. По-третє, картина рельєфу дає можливість робити висновок щодо ерозійних тенденцій, придатності земель до обробки, способу використання і т. п. За результатами топографо-геодезичних вишукувань, окрім звичайних карт та планів, отримують спеціальні матеріали - схеми, графіки, профілі і т. п., які доповнюють та ілюструють основний кадастровий матеріал.

Складені на топографічній основі кадастрові документи широко використовують інформацію з матеріалів землеустрою, який вирішує питання найбільш доцільного способу організації і використання земель. Здійснені проекти землеустрою дають відомості про склад земель впорядкованої території, характер їх використання, прогнозований потенціал, економічну, господарську характеристику та інші дані.

Величезні потоки інформації потрапляють в кадастрову зону в результаті ґрунтових обстежень. Але якщо попередні забезпечувальні роботи постачали відомості в основному для земельно-облікової частини, то матеріали ґрунтових обстежень використовуються переважним чином в земельно-оцінювальних роботах. Обсяги цієї інформації ілюструють дослідження верхнього шару земель, які виявили в межах України кілька тисяч ґрунтових відмінностей, для прикладу - в одному лише Бородянському районі Київської області 72 відмінності [46]. Таке розмаїття ґрунтів дуже ускладнює оцінку земель, а також організацію їх доцільного використання. Тому при розробці реально прийнятної методики оцінки земель, певна кількість ґрунтових відмінностей за близькими ознаками узагальнюється і зводиться до окремих угрупувань - таксономічних одиниць, в межах яких здійснюється бонітування ґрунтів і економічна оцінка земель.

Дані геоботанічних і лісотипологічних обстежень, які проводять для характеристики природних кормових угідь і лісових масивів, приймають за основу при кадастровій оцінці сіножатей, пасовищ і лісів.

В результаті гідрометеорологічних і радіологічних розвідувань кадастрові документи доповнюються необхідними даними про клімат, режим поверхневих вод, забрудненість місцевості промисловими викидами, а також радіацією.

Містобудівні обстеження дозволяють виконувати обґрунтоване зонування території населених пунктів, конкретизуючи кожну зону за цінністю, перспективою розвитку, а також в екологічно-культурному плані.

Зазначимо далі, що вся інформація, яка забезпечує кадастровий процес, повинна мати оригінальний характер і віддзеркалювати найновіше становище об'єкту. Ринок земель, вдало поєднуючи інтереси до найдавнішої історії своїх об'єктів з їх сучасною характеристикою, вимагає постійної реакції на зміни. Тому, наслідки невпинного моніторингу земель, дані їх фактичного становища повинні якнайшвидше потрапляти до русла кадастрової інформації і оперативно відбиватися у змісті документів. Підсумовуючи, зауважимо, що кадастровий процес, як і будь-який процес невпинної дії, вимагає від фахівців адекватної реакції на процеси перетворень, а також високого рівня знань у багатьох суміжних галузях практичної діяльності суспільства.


Роль забезпечувальних робіт - 4.0 out of 5 based on 1 vote