Первісні елементи, походження терміну і сутність поняття "кадастр"

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

ПРОСТОРОВО-КОНЦЕПТУАЛЬШ ПІДВАЛИНИ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

Глава І

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ І ЙОГО СУЧАСНІ АСПЕКТИ

§ 1. Первісні елементи, походження терміну і сутність поняття "кадастр"

Найдавніша кадастрова інформація народжувалась у глибині тисячоліть, коли людина, долаючи тяжіння родового середовища, робила перші кроки за його межі, у незайману місцевість. Перебуваючи у контакті з новим невідомим простором, вона накопичувала у пам'яті свої враження про нього, які поступово перетворювались на знання і надовго залишались у свідомості. Увесь шлях становлення людини як розумної істоти безпосередньо пов'язувався зі спробами більш осмисленого використання навколишнього природного середовища, до якого на ті часи входили, переважним чином, мисливські та рибальські угіддя.

Знання про земельні угіддя, їх склад та розташування дозволяли первісній людині задовольняти свої невідкладні життєві потреби, готуватися до сезонів року, спілкуватися з сусідами, боронитися від нападів, тобто складали такі надбання, які забезпечували саме її існування. Не дивно, що людина як найбільшу скарбницю намагалася передати нащадкам добуті знання, використовуючи для цього написи на стінах печер, скель, карбування на камені, витвори з глини, дерева, а пізніше папірус, пергамент тощо.

Аналізуючи отримані у такий спосіб відомості, що описували або, певним чином, враховували землі, фахівці беззастережно відносять їх до перших проявів кадастрової діяльності людини.

Констатуючи цю обставину, зазначимо, що первісні елементи кадастру, переплітаючись з витоками багатьох інших наук, виникали із суворих реалій минулого, коли обсяг знань людини про навколишній світ був водночас мірилом її здатності до виживання. Зрозуміло, що людина тривалий час не виокремлювала дію будь-якого механізму пізнання світу, включаючи й кадастровий, бо аж ніяк не визначила для себе його відміну від інших.

Але з утворенням міцного державного устрою, саме кадастрові чинники знань отримують потужний імпульс розвитку і використовуються суспільством у специфічній діяльності по обліку, оцінці і оподаткуванню земель. Цієї діяльності вимагало саме існування держави, економіка якої безпосередньо залежала від стану її сільськогосподарських земель та способу використання усієї території,

Будучи вкрай необхідною, кадастрова справа поступово перетворюється на окрему галузь практичної діяльності суспільства, яка у сучасному світі здійснюється за єдиною для держави системою заходів.

Таким чином, існування міцної держави є необхідною умовою для утворення в країні розвиненої системи кадастру, але до цієї умови долучаються не менш важливі фактори самовідданої і високопрофесійної праці цілих поколінь фахівців задля створення такої системи. Оскільки у багатьох країн не існувало необхідних умов, вони для створення власного кадастру широко переймали закордонний провідний досвід, в тому числі, вже опрацьовану термінологію.

Багато факторів переконує в тому, що слово "кадастр" має пряме походження від французького "cadastre", що в буквальному перекладі означає: список, реєстр. Це слово запозичили з французької майже без змін всі основні європейські мови, наприклад, англійською його пишуть - cadaster; німецькою - kataster; італійською - catasto і т. д. Міжнародне визнання цього слова, а також набуття ним статусу загальнопоширеного технічного терміну мають глибоке історичне підґрунтя.

Добре відомо, що саме у Франції, починаючи від часів Карла Великого (742-814 pp.) впродовж багатьох віків складалася національна система кадастру, яка в 1807 р. Наполеоном була перетворена на найдосконалішу в Європі систему обліку земель. Слугуючи у багатьох відношеннях взірцем для європейських країн, ця система містила в собі вірогідні дані та найсуттєвіші характеристики (зрозуміло, з урахуванням вимог свого часу) про основну свою одиницю, окрему земельну ділянку - парцелу, яка перебувала на обліку.

Незаперечно, вплинувши на розвиток європейської термінології, французьке слово "cadastre", в свою чергу, власним походженням спирається на більш давнє латинське слово "capitastrum", що в перекладі означає перелік предметів, які оподатковуються. При порівнюванні впадає в око, окрім смислової, добре помітна фонетична схожість обох слів. В історичних дослідженнях наводяться цікаві факти з практики римського кадастру, система якого спрацьовувала досить ефективно, вправно наповнюючи за рахунок податків державний бюджет.

Але існування перших кадастрових служб не обмежується часами Римської імперії, де латинська мова була державною, оскільки створювались вони набагато раніше. Про це свідчать численні історичні пам'ятки у вигляді старовинних єгипетських папірусів, халдейських та вавілонських глиняних табличок, китайських хронік тощо. Дані, які містились в них, про кількість окремих земель, маєтки та їх розміри, категорії ґрунтів, площу заплавних і зрошуваних ділянок і таке інше, хоч і не об'єднувались будь-яким словосполученням, що дійшло до нас, на зразок латинського "сарі-tastrum", але являли собою незаперечну за своєю суттю перелікову кадастрову основу, згідно з якою відбувалось стягнення податків. При цьому, чим повнішим і вірогіднішим переліком даних керувались при визначенні розміру податків, тим краще спрацьовував процес їх стягнення як більш справедливих, що цілком ототожнюється зі станом економічного розвитку країн у будь-які часи.

Необхідно зазначити, що наведене обґрунтування, відносно походження терміну "кадастр" відбиває традиційні переважаючі думки з цього приводу, втім, сучасні дослідники [22] пов'язують його також і з грецьким словом "katastikhon", яке, означаючи в перекладі "податковий реєстр", теж заслуговує на увагу як варіант, як вірогідний виток поняття.

Підійшовши, таким чином, до сутності поняття "кадастр", необхідно визнати, що в нього традиційно вкладалося розуміння певної суми знань про конкретно розташовану частину просторового базису, якою могли бути окремі землі, маєтки або ділянки. Пізніше ця сума знань трансформувалася до окремих реєстрів суттєвих даних відносно конкретних земельних одиниць, на основі яких приймають важливі рішення, насамперед про розміри оподаткування. В наші часи поняття "кадастр" як смислова категорія об'єднує різноманітні системи інформаційних даних з багатьох галузей практичної діяльності людини, набагато поширивши межі свого традиційного призначення. Існують численні види кадастрів, серед яких: земельний, міський, лісовий, водний, природних копалин, нерухомого майна, комунікацій та інші; всі вони є базою даних, необхідних для збалансованого розвитку відповідних галузей в складних умовах сучасності.

Підсумовуючи, підкреслимо, що багатогранність сучасного кадастру спирається на єдину фундаментальну просторову основу - Землю. Тому у більшості випадків, говорячи про кадастр, розуміють саме земельний кадастр, оскільки впродовж тисячоліть саме земля була першочерговим об'єктом кадастрового вивчення, як головна цінність і умова існування людства. Саме тому земельний кадастр серед інших видів кадастру, спрямованих на характеристику об'єктів не такого глобального значення, посідає найважливіше місце як за обсягом своєї інформації, так і за її вагою, забезпечуючи інші види кадастру базовими земельними даними.