Коротка характеристика території Маломаякського сільської ради

Розділ II. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ МАЛОМАЯКСЬКОГО СІЛЬСЬКОЇ РАДИ.

2.1.1.  Коротка характеристика території Маломаякського сільської ради.

Маломаякський сільська Рада розташована в адміністративному районі Велика Алушта. Територія Маломаякського сільської Ради складає 8227,6232 га.

Маломаякський сільська Рада розташована на Південному березі Криму південно-західно м. Алушти. На півночі він граничить з м. Алуштою, Ізобільненським сільською Радою, Кримською природною заповідників на території Ізобільненського сільської Ради, на заході – з Кримським природним заповідником, Ялтинським гірничо-лісовим природним заповідником на території Гурзуфського сільської Ради м. Ялта, на півдні – з Партенітським селищною Радою, на сході межа проходить по Чорному морю.

На території Маломаякського сільської Ради розташовані наступні населені пункти: с. Малий Маяк, п. Чаю, п. Бондаренково, п. Круча, п. Виноградний, п. Блакитне, с. Запрудноє, с. Кипарисове, с. Лаврове, с. Нижнє Запрудноє, с. Пушкино.

По досліджуваній території проходить автодорога загальнодержавного значення з тролейбусною лінією Симферополь-Ялта-Севастополь.

Протяжність берегової зони – близько 9 км., а відстань від Головної гряди до берега моря (від Чучельського перевалу до м. Плака) складає близько 10 км.

Дана територія розташована в східній частині Південного берега Криму і є нижньою частиною Південного схилу Головної гряди Кримських гір, обмеженого з південного сходу звивистою береговою лінією Чорного моря, а з північного заходу - скелястим обривом гірської гряди Бабуган-яйлы, платообразная поверхня якої має відмітки 1300-1430 м над рівнем морить.

Південнобережний схил є нахиленою у бік моря поверхнею з середнім кутом нахилу 12-13,5° і розділену по будові мікрорельєфу на верхню і нижню частину.

Верхня частина гірського схилу відрізняється переважанням форм рельєфу обвального походження у вигляді могутнього шлейфу з крутоступенчатым профілем з численними крупними грядами і возвышенностями зміщених масивів вапняку, нижня межа яких спускається місцями до автомагістралі Сімферополь-Ялта. Від Кастельськой сідловини піднімається хребет Урага з гребеневидним профілем магматичних порід з відмітками до 1000 м.

Нижня частина схилу має пересічений, різко виражений ерозійний і ерозійно-обвальний рельєф з наявністю ярів, балок обвальних улоговин і циркообразных понижень, розділених різними формою вододілами.

Разом з пануючими формами рельєфу тут виділяються і такі, як гора Аю-даг (Ведмідь) з відміткою 572 м і гора Кастель з відміткою 439 м, що є величезними лаколітами магматичних порід з куполовидною поверхнею.

На ділянках скелястих мисів Аю-даг, Плака і ін. береговий укіс круто обривається в морі і не має у підніжжя пляжної смуги. Ці ділянки по берегу моря непрохідні. На інших ділянках - пляжі шириною до 40 м. На ділянках невеликих обвальних і глиб мисів у підніжжя берегового укосу пляж змінявся навалом крупних глиб.

Мережа гідрографії району представлена невеликими річками Узень, Ай-ілья і водотоками по балках і ярах, що впадають в Чорне море. Більшість водотоков тимчасова що діють, харчуються поверхневими стоками зливових вод, у ряді випадків, джерелами у верхній половині гірського схилу. Річки району - типово гірські, такі, що характеризуються малою протяжністю, невеликою площею водозбірного басейну, великими Ухилами і перепадами. Для цих річок характерний розвиток селевих потоків, що носять величезний збиток господарському комплексу. Живлення річок змішане, здійснюване за рахунок підземних джерел, що виходять в їх верхів'ях, атмосферних опадів і танення снігу в горах.

2.1.2.  Соціально-економічні умови

Чисельність населення, що проживає на території Маломаякського сільської ради на 01.01.2003 р. склала 4593 людини.

Житловий фонд у межах проектованої території складає 76,6 тис. м2, зокрема багатоквартирний - 30,4 тис. м2 (39,7%), удома з присадибними ділянками - 46,2 тис. м2 (60,3%).

На долю багатоквартирного 4-9-поверхового житлового фонду, який розміщується в Малому Маяку доводиться 27% всього житлового фонду Маломаякського сільської ради.

Середня жилобеспеченность складає 16,7 м /чел., що значно нижче за мінімальну норму - 21,5 м2/чел., встановленою по Україні на період до 2005 року (Ухвала КМ. України № 1347 вщ 27 серпня 2000 р.). Єдиним виключенням є Бондаренково, де середня жилобеспеченность складає 55,8 м2/чел.

Рівень впорядкування житлового фонду досить низький (виключення водопровід - 100%). Центральним опалюванням і каналізацією забезпечений житловий фонд в Малому Маяку - 76,4%, Кручі - 55,8%, Запрудном - 8,1%.

Населення для господарчо-побутових потреб користується зрідженим газом.

За останні роки будівництво житлових будинків різко скоротилося і ведеться за рахунок засобів населення.

У таблицях 1, 2 приведені дані по наявному населенню і житловому фонду Маломаякського сільської ради.

Таблиця 1

Чисельність населення і половозрастная структура населених пунктів Маломаякського сільської ради

№ П. П.	Населені пункти	Числ. насів, всього на 1.1.03 р. чіл.	Віковий склад	Зверху 55	Понад 60
До 7	7-15	16-54	16-59
Же	М	Же	М	Же	М
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.	11.
1.	с. Малий Маяк	2157	47	56	136	170	717	665	246	120
2.	с. Запрудноє, Н. Запрудноє	939	14	25	53	55	255	292	164	81
.3.	с. Кипарисове	347	7	6	19	24	106	109	55	21
4.	пос. Круча	260	2	3	12	10	64	74	76	19
5,	с. Лаврове	241	4	6	14	20	68	82	33	14
6.	пос. Виноградний	236	9	8	16	25	78	65	24	11
7.	с.. Пушкино	212	8	5	8	11	64	63	36	17
8.	с. Блакитне	153	6	2	13	7	46	44	24	11
9.	пос. Чайка	36	-	1	2	3	7	15	5	3
Ю.	пос. Бондаренково	12	1	-	-	2	5	2	-	2
	Разом:	4593	98	112	273	327	1410	1411	663	299

Таблиця 2

Житловий фонд проектованих населених пунктів

Населені пункти	Населення, чіл.	Житловий фонд, м2	Жілобес-печенность, м /чел.
Всього	%	Всього	%
1.	2.	3.	4.	5.	6.
с. Малий Маяк	2157	47,0	36833	48,1	17,1
с. Запрудноє Н. Запрудноє	939	20,4	14721	19,2	15,7
с. Кипарисове	347	7,6	6433	8,4	18,5

с. Лаврове	241	5,2	4128	5,4	17,1
з. Пушкино	212	4,6	3719	4,9	17,5
с. Блакитне	153	3,3	1707	2,2	11,2
пос. Бондаренково	12	0,3	670	0,9	55,8
пос. Виноградний	236	5,1	3114	4,1	13,2
ніс. Круча	260	5,7	4782	6,2	18,4
пос. Чайка	36	0,8	500	0,6	13,9
Разом по с/с	4593	100,0	76607	100,0	16,7

Закінчення таблиці 2

Соціальна інфраструктура Маломаякського сільської ради розвинена слабо, не відповідає нормативним вимогам: немає спортивних споруд (окрім шкільних), немає пожежного депо.

Ряд установ соціальної культури розміщуються в пристосованих, не придатних до експлуатації за призначенням будівлях.

2.3. Господарська спеціалізація.

В даний час чисельність населення в працездатному віці

населених пунктів, розташованих у межах проектованої території складає 2821 людина або 61,4% від загальної чисельності населення.

Із загальної кількості працездатного населення зайнято в народному господарстві 1071 людина або 38%, вчаться з відривом від виробництва 141 людина або 5,0%, зайнято в домашньому і особистому підсобному господарстві - 690 чоловік або 24,4%, в працездатному віці не працює, не вчиться і не зайнято в домашньому і особистому підсобному господарстві - 919 чоловік або 32,6%.

Число осіб пенсійного віку, зайнятих в господарському комплексі у межах проектованої території складає 73 людини або 1,6% чисельності населення. Чисельність населення, зайнятого в невиробничій сфері в 1,5 разу перевищує чисельність населення, зайнятого у виробничій сфері (см таблиці 3, 4, 5).

Таблиця 3

Сучасний стан трудових ресурсів і їх використання

/	/ Населені пункти	Населення, чіл.	Трудові ресурси, всього	Працездатне населення в працездатному віці, чіл.	Працездатне населення, зайняте в народному господарстві, чіл.	Працюючі пенсіонери, чіл.	Вчаться в працездатному віці з відривом від виробництва, чіл.	Зайняті в домашньому і особистому підсобному господарстві, чіл.	Не працюють, не вчаться, не зайняті в особистому підсобному господарстві, чіл.
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
1	с. Малий Маяк	2157	1422	1382	463	40	75	170	674
2	с. Запрудноє с. Н. Запрудноє	939	552	547	194	5	27	254	72
3	с. Кипарисове	347	219	215	115	4	11	70	19
4	с. Лаврове	241	150	150	61	-	3	86	-
5	с. Пушкино	212	129	127	60	2	6	40	21
6	с. Блакитне	153	92	90	46	2	5	20	19
7	п. Бондаренково	12	: 7	7	7	-	-	-	-
8	п. Виноградний	236	153	143	60	10	7	50	26
9	п. Круча	260	148	138	51	10	6	-	81
10	п. Чайка	36	22	22	14	-	1	-	7
	Всього:	4593	2894	2821	1071	73	141	690	919

 

Таблиця 4

Структура зайнятості населення по галузях господарського комплексу

	Галузі	чіл.	% до підсумку
1.	2.	3.	4.
1	Виробнича сфера:	447	39,1
1.1	промисловість	62	5,4
1.2	сільське господарство	181	15,8
1.3	лісове і рибне господарство	22	1,9
1.4	будівництво	86	7,5
1.5	транспорт, зв'язок	96	8,4
2	Невиробнича сфера:	672	58,7
2.1	курортно-рекреаційне господарство	362	31,6
2.2	житлово-комунальне господарство	10	0,9
2.3	освіта, культура і мистецтво, охорона здоров'я	82	7,1
*	апарат управління	39	3,4
2.5	фінанси, страхування та інші	112	9,8
2.6	торгівля, громадське харчування	67	5,8
3. г—	Інші види економічної діяльності:	25	2,2
3.1.	індивідуальна трудова діяльність	25	2,2
	Всього по галузях господарського комплексу	1144	100,0

 

Таблиця 5

Перелік об'єктів виробничої сфери, розміщених

на території Маломаякського сільської ради.

№ п/п	Перелік підприємств	Чисельність трудящих, чіл.
1	2	3
1	Шархинський кар'єр	105
2	Завод залізобетонних виробів "Консоль"	35
3	Вінзавод	15
4	Машинотракторний парк	10
5	Тракторна бригада	40
6	Теплиці	5
7	Гараж на 22 автомобілі	30
8	Майстерні	10
9	Склади радгоспу-заводу "Тавріда"	5
10	Будцех радгоспу-заводу "Тавріда", РБУ "Тавріда"	10
11	Стройтранссервіс	12
12	Оранжерея	10
13	Промбаза (завод "Аквавіта", цех по виробництву тротуарної плитки, фірма "Іній")	50
14	Меблевий цех	10
15	Лісництво —	8
16	Радгосп-завод «Тавріда»	305

Трудящими перерахованих в таблиці 5 підприємств є не тільки жителі Маломаякського сільської ради, але і жителі інших населених місць Криму.

2.4. Курортно-рекреаційне господарство.

Курортно-рекреаційна діяльність-ведуча галузь господарського комплексу Маломаякського сільської ради. В даний час у межах описуваної території функціонують 13 установ відпочинку і туризму загальною місткістю 3,39 тис. місць, з яких 865 місць цілорічної дії (25,5%).

Основна частина (95,6%) курортних установ розташована на побережжі. Структура курортно-рекреаційних установ проектованої території представлена наступними типами установ:

-  санаторіями на 440 місць;

-  пансіонатами на 350 місць;

-  дитячими оздоровчими установами на 1100 місць;

-  будинками і базами відпочинку на 540 місць;

-  туристично-оздоровчими установами на 590 місць;

-  молодіжними таборами на 300 місць;

-  кемпінгом на 70 місць.

У таблиці 6 приводиться місткість і кількість курортно-рекреаційних установ на описуваній території.

Таблиця 6

Сучасний стан курортно-рекреаційних установ

		Місткість	Чисельність обслуговуючого персоналу
Населені пункти	Курортно-рекреаційні установи
		в т. ч.		в т. ч.
		Всього	круглого- дичные	Всього	круглого- дичные
1.	2.	3.	4.	5.	6.
с. Малий Маяк	Турбаза Укргазстроя	50	-	13	-
с. Кипарисове	Пансіонат «Орел»	100	30	38	17
пос. Круча	Санаторій «Круча»	440	440	275	275
	Будинок відпочинку «Тавріда»	100	-	38	-
пос. Бондаренков	Туристичний	540	100	135	25
О	оздоровчий

	комплекс «Карабах»
	Студентський СОЛ ХПУ	300	100	75	25
	УТЦ «Крименергосисте-	240	50	60	13
	ми»
	Кемпінг «Затишок»	70	10	13	3
	База відпочинку «Маяк»	50	10	19	4
пос. Лайка	Дитячий оздоровитель-	1100	-	138	-
	ный табір «Кастель»
	Пансіонат «Берегової»	* 250	75	94	29
	Будинок відпочинку «Кастель»	100	50	37	19
	База відпочинку ЧП «Авро-	50	-	13	-
	ра-95»
	Всього	3390	865	948	410

Закінчення таблиці 6

Не дивлячись на сприятливі умови для свого розвитку, сучасне курортно-рекреаційне господарство проектованої території не відповідає вимогам оптимального функціонування, рівень комфортності здравниць і якість рекреаційного обслуговування не відповідає сучасним міжнародним стандартам.

Багато проблем пов'язано з обслуговуванням неорганізовано відпочиваючих.

Мережа готелів не отримала належного розвитку. В даний час неорганізований відпочинок здійснюється переважно в літній час, хоча природні умови дозволяють подовжити період рекреації при вдосконаленні соціальної інфраструктури.

2.5. Природні умови

2.5.1. Клімат

Територія Маломаякського сільської ради, що є частиною Південного берега Криму, володіє унікальними природно-кліматичними особливостями.

Найголовнішими чинниками, що формують клімат, слід рахувати наявність природної перешкоди на шляху холодних повітряних мас, якою є Головна гряда Кримських гір; географічне положення території; вплив Чорного моря, а також рельєф поверхні, що визначає умови циркуляції повітряних мас. Незамерзаюче Чорне море пом'якшує клімат. Середня річна температура повітря тут вище на 1,1 - 1,3°, чим середня річна температура далеко від моря на тій же широті.

Сприятливий вплив на клімат побережжя роблять ветры-бризы, які влітку полегшують денну спеку і зволожують повітря, вночі приносять з моря тепло. Таких днів з бризами в році налічується до 70.

Температура повітря є одним з головних елементів, що характеризують клімат будь-якої місцевості.

У таблиці 7 приведені зведення про середню місячну і річну температуру повітря за даними метеостанції "Алушта".

Таблиця 7

Зведення про середню місячну і річну температуру повітря

Метеостанція «Алушта»	Місяці	Рік
I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	До	X	XI	Х1т
	3,0	2,9	5,0	9,6	15,0	19,8	233	23,1	1815	13,4	8,5	5Д	12,3

Абсолютний мінімум і максимум температури (°С) виглядає таким чином:

Таблиця 8

Дані про абсолютний мінімум і максимум температури (°С)

Метеостанція «Алушта»	Місяці	Рік
I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IХ	X	XI	XII
(min/max)	-17	-18	-14	-6	0	5	10	10	3	-6	-10	-13	-18
	19	21	28	27	30	34	39	37	34	33	23	21	39

Як видно з таблиць, для клімату району характерні позитивні, достатньо високі середньорічні температури (12.3°С). Літо - тепле або помірно печеня, зима - достатньо тепла і волога. Середня температура лютого 2,9°С, проте, абсолютний мінімум температури досягає -18°С. Тривалість безморозного періоду на побережжі 236 днів, тільки 8 днів в році буває без відлиги.

Промерзання грунту практично відсутнє; у окремі найбільш холодні зими воно може досягати 0,3-0,4 м.

Навесні спостерігається інтенсивне наростання сонячної радіації. Літо на побережжі помірно-тепле і досить тривале, абсолютний максимум температури повітря досягає 39°С. Поверхня грунту нагрівається до 50-60°С.

Чорне море є регулятором температури повітря: пом'якшує добову і сезонну амплітуду температури, влітку стримує спеку, взимку утепляє прилеглу територію, роблячи клімат м'якшим. Середня річна температура води Чорного моря в цьому місці 14°С, максимальна 23 °С у серпні. Тривалість купального періоду складає 126-155 днів. Осінь тривала, значно тепліше за весну.

Середня річна кількість опадів 427 мм. Їх розподіл протягом року нерівномірний: у холодний період опадів випадає значно більше, чим в теплий. Влітку дощі бувають рідко і часто носять зливовий характер.

Середня річна відносна вологість складає 71%; у літні місяці відносна вологість повітря знижується до 50%. Найбільшою комфортністю відрізняються травень-червень і вересень-жовтень.

Річний хід опадів і випаровувань показує, що величина випаровування вологи, що значно більше поступає в грунт. При осіданнях 427 мм випаровування складає 848 мм.

Переважаючим протягом року є північно-західний вітер, що приносить з помірних широт Атлантики тепле і вологе повітря. Його повторюваність складає 51,7%.

Розрахункова температура найбільш холодної п'ятиденки - 8°С.

Зимова вентиляційна +0,3°С.

Середня температура опалювального періоду +4,5°С.

Тривалість опалювального періоду 139 діб.

Таким чином, велика кількість тепла, велике число годинника сонячного сяйва, тривалий період морських купань, чисте повітря, насичене парами морських солей, наявність мелкогалечниковых пляжів і живописного ландшафту з субтропічною рослинністю забезпечують прекрасні умови для лікування і відпочинку.

2.5.2. Геологічна будова і гидрогеологические умови.

У геологічній будові описуваної території беруть участь мезозойські породи, прикриті з поверхні четвертинними відкладеннями різного генезису.

Найбільш стародавніми є осадкові породи таврійської свити і середньої юри. Ці відкладення займають весь південний схил від берега морить до обривистих вапнякових масивів.

Найбільше розповсюдження мають глинисті сланці і аргиллиты; алевролиты і пісковики мають підлегле значення.

Відкладення таврійської свити прорвані численними виходами магматичних інтрузивних порід, які у вигляді возвышенностей лаколітів добре позначені в рельєфі схилу. Ці породи мають широкий розвиток на території проектованого району, утворюючи піднесеності і окремі скелі.

Такими возвышенностями є: гора Аю-даг, Куркулетський хребет, Партенітський масив, масив мису Плака, Ай-тодорський масив, масив гори Кастель.

У районі с. Малий Маяк Ай-тодорський магматичний масив представлений трьома возвышенностями сопкообразной форми, складеними кварцево-авгитовым диоритом зеленувато-сірого кольору.

Полого-опукла поверхня гори Кастель з максимальною відміткою 439 м має круті, майже обривисті схили, з могутніми осипами і обвалами в підставі і "хаосом" глиби. Породи представлені грубозернистими диоритами і кварцевими диорит-порфиритами.

Масив мису Плака заввишки 55 м характеризується сферичною поверхнею, складеною кварцево-авгитовыми порфировидными диоритами.

Сучасні морські відкладення представлені неширокими смугами валунно-галечниковых пляжів і навалом глиб.

Геологічна будова і кліматичні умови не сприяють поповненню запасів підземних вод.

Відкладення таврійської серії, середньої юри практично безводі і є водоупором для підземних вод, увязнених в товщі четвертинних відкладень.

Поверхневі водотоки в межень пересихають. Згідно гидрогеологическому районуванню Кримської області описувана територія входить в гидрогеологический підрайон, приурочений до Південнобережного підняття, для якого придатні для цілей водопостачання підземні води містяться в четвертинних відкладеннях різного генезису: алювіальних, гравітаційно-делювіальних, пролювиальных, обвальних накопиченнях і ін.

За типом води - гидрокарбонатно-кальцевые.

Санітарний стан вод - незадовільне.

Частина джерел використовується для водопостачання об'єктів відпочинку і лікування; частина — для поливу сільськогосподарських земель; частина - не використовується.

Більше 50 тис. м3/сутки води джерел водопостачання в зимово-весняний період скидається в морі.

Сумарна середньорічна багаторічна витрата води складає 4263,74м3/сутки.

З сучасних физико-геологических процесів в описуваному районі є обвали, осипи, сели, ерозія і абразія.

Найбільш крупні обвальні ділянки: Карабахський, Карасанський і Кучук-ламбатський.

Відповідно до інженерно-геологічних умов Карабахська ділянка розділяється на три, з яких перший є активним і охоплює південну і північну частини Карабахської улоговини.

Друга ділянка є стародавньо-обвальною, розташованою на другій терасі між Карабахським яром і північним вододільним гребенем. Третя ділянка є стійкою, розташованою поблизу с. Малий Маяк.

Необхідно відзначити, що вивчена обвалів даного району недостатня і обмежується лише невеликими роботами, проведеними по Карабахському і Карасанському обвалам.

На ділянці на північ від мису Плака до моря підходить широка (до 300 м) смуга уламкових для глиби вапнякових порід, що утворилася в результаті руйнування тріщинуватого вапнякового обриву. Ці руйнування представлені різними за розміром глибами вапняку з буро-жовтим суглинком і щебенем. Потужність цих відкладень місцями досягає 100 м.

Селеві процеси, що отримали розвиток в описуваному районі, обумовлені крутизною схилів, поганою водопроникністю порід таврійської свити і зливовим характером дощів.

Численні сильно розгалужені яри і балки перерізують схили від смуги навалювання глиби до моря. Верхів'я окремих великих ярів: Куркулетського, Хильван, Шарха, Ай-йорі тягнуться до підніжжя обриву Бабуган-яйлы, досягаючи 7-10 км.

Абразійна діяльність моря отримала розвиток на ділянках крутих і високих берегів. Висота абразійних уступів 10-12 км., крутизна схилів 70-80°.

Неширокі, до 15 м, галечні для валуна пляжі є в Карасане, Кучук-ламбате, на південь від Карабаху і на ділянці Карабахського обвалу. На решті ділянок берегової смуги, за винятком скелястих мисів, пляж змінявся смугою глиб і валунів. Накопичення крупних глиб оздоблюють мовні частини обвалів, з яких особливо добре виділяється Карабахський.

2.5.3. Грунтовий покрив

Грунтовий покрив нижньої зони Південного берега Криму представлений коричневими грунтами, що сформувалися в умовах субтропічного клімату під ксерофітними лісами і чагарниками і що набули поширення до висоти 300-500 м над рівнем морить.

Грунти характеризуються хрящувато-глинистим механічним складом, сприятливим для водопроникності і аерації. Вони відрізняються буро-коричневим забарвленням і комковато-ореховатой структурою гумусового перехідного горизонту.

В порівнянні з буроземами коричневі грунти відрізняються декілька підвищеним вмістом живильних речовин і реакцією - від нейтральної до слаболужної. Кількість гумусу у верхньому горизонті складає 5-7 %.

2.5.4. Рослинність.

Кліматичні умови Південного берега Криму зумовили його рослинність.

У прибережній смузі даної території, приблизно до висоти 300-350 м збереглася стародавня середземноморська флора. Для неї характерне переважання низькорослих ксерофітних лісів з деревовидного ялівцю і дуба пухнастого, а також різні типи чагарникових чагарників. Ялівцево-дубові ліси складаються з південних форм ясена, в'яза, дикої фісташки і ін.

У західному напрямі дубово-можжевельниковые ліси змінялися ширшою смугою широколистяних лісів з переважанням дуба пухнастого, клена Стевена, клена польового, в'яза листуватого, горобини великоплідної. З чагарників зустрічаються шипшина, кизил. На відкритих ділянках можна спостерігати чагарники посухостійких трав і напівчагарників, жорстких, колючих і густо опушених.

На висоті близько 800 м починається зона вологолюбних лісів буків, що йде до краю Яйлінських плато. Тут виростають граб, тис ягідний, клен Стевена, ясен високий, шипшина, глід.

2.5.5. Сейсміка.

Справжній розділ виконаний на підставі матеріалів Інституту геодезії ім. СІ. Субботіна АН України, а також «Висновку про інженерно-сейсмічні умови території Маломаякського сільської ради», виконаною Кримською експертною радою за оцінкою сейсмічної небезпеки і прогнозу землетрусів.

Кримський півострів є регіоном щодо низької «іонічної активності, на тлі якої відомі у минулому і вірогідні в майбутньому сильні (до 6 балів включно) і руйнівні (7 балів і вище) землетруси.

Дана територія Маломаякського сільської ради, згідно сейсмічного районування, входить в зону максимального 8-балльного землетрусу, що охоплює Південний берег Криму від Алушти ка Фороса.

Сейсмічним мікрорайонуванням в структурі 8-балльной зони визначені вкраплення територій 7-балльных землетрусів. До 9-балльной мікрозони віднесені галечно-гравієві відкладення морських пляжів з прибережними обривами, що примикають до них, а також відкладення русел річок, що обводнюють.

Території можливих 7-балльных землетрусів сформовані виходами корінних необводнених порід таврійської серії (аргиллиты, пісковики), елювіально-делювіальними суглинками з щебенем і глибами магматичних порід потужністю 3-7 м; інтрузивними породами, за винятком розривних порушень і крутих схилів.

Території можливих 8-балльных землетрусів представлені елювіально-делювіальними суглинками; коллювиально-пролювиальными відкладеннями - глибами, уламками вапняків з щебенисто-суглинистым заповнювачем; коллювиально-пролювиальными відкладеннями - масивами, глибами, щебенем вапняку з вапняковим для суглинку цементом; пролювиальными щебнисто-суглинистыми відкладеннями; колювіальними відкладеннями - глибами, щебенем вапняків з суглинним заповнювачем; останками високих терас, гравийно-галечниковыми відкладеннями з суглинним заповнювачем, суглинками дресвяно-щебнистыми, суглинками з щебенем і глибами магматичних порід, за винятком розривних порушень і крутих схилів.