Закордонний досвід запровадження ГІС технологій

Закордонний досвід запровадження ГІС технологій

В світовій практиці управління земельними ресурсами питання регулювання правових відношень на землю традиційно займає центральне місце, саме тому потрібно проаналізувати такий ключовий аспект реалізації ефективного управління, як ведення земельного кадастру, що також дає уяву про організацію управління землею в зарубіжних країнах. Земельний кадастр, який на сьогодні ведеться практично у всіх країнах світу, нерозривно пов’язаний з поняттям обліку, оцінки стану і цільового використання земельних ресурсів та передбачає виділення і визначення однорідних по своїм властивостям об’єктів з описом їх територіальних меж з наступним картографуванням і представленням кількісних та якісних характеристик. В ряді країн поряд з терміном «Lend-кадастр» широко використовується «Lend-реєстр» (реєстр) власності і «Lend-земельний реєстр». Реєстр власності, як правило, містить основну інформацію про нерухомість у вигляді реєстру власності і індексних карт, (кадастрових). Земельний реєстр містить вичерпну інформацію про власників, а також про всіх юридичних правах на відповідну земельну ділянку. В Данії кадастр надає, загалом, картування земельних ділянок в крупному масштабі. Основна функція кадастрової системи є ідентифікація кожної земельної ділянки у відповідності з дійсним використанням. Головна ціль кадастру Данії - збір податку з власників земельних ділянок на основі показника якості ґрунтів (врожайності). На сьогодні крім того, в якості цілей з’явились інші, наприклад, кадастр являється основою для затвердження законних прав на землю. До функцій служби кадастру Нідерландів відносять: ведення публічної книги записів, що передбачає збір документів по передачі власності і встановленню займу під закладну; введення кадастрової документації на право власності; зйомка меж кадастрових ділянок; складання кадастрових карт з нанесеними на них ділянками. Кадастрова служба Нідерландів задіяна в оновленні і збереженні геодезичної мережі, плануванні нових землекористувань, а також займається створенням, оновленням і виробництвом крупномасштабних карт. На сьогодні в країні вже існує автоматизована система багатоцільового кадастру, так як розуміння того, що тільки створення інтегрованої інформаційної системи дозволить швидко і з достатнім наповненням забезпечить управління необхідною інформацією про земельні ресурси. Сучасна північноамериканська кадастрова система при зборі, збереженні і пошуку інформації в якості вихідного об’єкту використовує ділянку – «Lпарцелу». Парцели можуть бути об’єднані за сегментами вулиць. Вибірка ділянок провадиться за адресами, номерами знаків землекористувань і номерам парцел. В США основою для багатоцільового кадастру слугує точна геодезична мережа, точні кадастрові карти, юридичні записи про межі землекористувань і дані земельного обліку. В базу даних інформаційної системи багатоцільового кадастру включені реєстри правового опису в графічному вигляді з необхідними текстовими доповненнями, обліку земельної власності та інформація про кожну парцелу в будь-якій будівлі в середині парцели, ринкові відомості та ціна землі і витрати на її використання, дата придбання чи оренди, землекористувань і дані про платників податків, величину податку, коду податкової ставки.

В Норвегії відповідальність за кадастрові карти покладено на Норвежську картографічну службу (Norwegian Mappig Authority) та місцеві служби. При чому існує чіткий розподіл обов’язків між цими органами. Зокрема Норвежська картографічна служба створює кадастрові карти в масштабах 1:5000,та 1:10000,які охвачують всю країну, охоплюючи північні та малонаселені регіони. Місцеві служби відповідають за кадастрові карти в густозаселених областях.

Уряд несе відповідальність за загальне утворення кадастрового реєстра. В Норвегії створені два типа таких реєстрів. Національний реєстр нерухомого майна містить інформацію відносно фізичного статусу нерухомості. Цей реєстр піддержується Норвежською картографічною службою та охоплює всю країну. Головна електронна база даних містить інформацію про економічний та правовий статус нерухомості. Цей реєстр також підтримується Міністерством Юстиції та місцевими судами. Серед європейських країн особо виділяється Великобританія, в понятті французької системи, кадастра не існує зовсім. Це зв’язано з особливостями «загального права», Головною системою управління земельними ресурсами являється так названий, «Земельний реєстр її Височества» (Her Majesty Land Register), який по суті являється реєстром прав власності на нерухомість (або реєстр титулів). В реєстр включено більше 15 мільйонів власників. Реєстр відкритий та доступний для всіх. Реєстр містить юридичні записи по унікальному ідентифікатору, або по адресу. Реєстр містить юридичні записи про всі продажі нерухомості та договору оренди більше чим за 25років. Після реєстрації майна реєстр стає єдиним законним свідоцтвом прав власності. Головну роль в цій системі грають Геодезична служба, Великобританії (Ordnance Servey), та Земельний реєстр її Височества, або королівський реєстр. Реєстр базується на «офіціальних» крупно масштабних планах масштабу 1:1250, які видаються тільки Геодезичною службою Великобританії, яка являється національним агентством, відповідаючи за проведення державної політики в області геодезії та картографії. Головна функція реєстра - забезпечення простої та надійної процедури підтвердження прав власності та в меншій мірі виражена фіскальна функція. Теорія англійського права передбачає. Що вся земля являється власністю корони, та може знаходитись тільки в володінні чи користуванні приватних осіб, при чому розглядаються права «повне володіння» та аренда на період до 999 років. Первинна реєстрація власності здійснюється при трансакціях, тому ряд об’єктів, які не продавалися, вообще незареєстровані в системі.

Потрібно прийняти до уваги, що основним налогом, зв’язаним з власністю, являється так званий «бізнес-налог», який платить особа, яка реально використовує майно, а не особа яка нею володіє.

Найкращих успіхів в створенні реєстра власності досягла Швеція в якій створений єдиний банк даних про нерухомість. Вся земля Швеції розділена на об’єкти нерухомості. В країні зараз існує приблизно 4,5 мільйонів таких об’єктів. Всі вони зарегістріровані в декількох базових реєстрах нерухомого майна, земельний реєстр, споруд, реєстр координат, адресний реєстр та т. п. Реєстр нерухомого майна, та земельний реєстр складають ядро банка даних. Крім того, він містить копію реєстр аналогових органів відповідно нерухомості.

Реєстр нерухомого майна формує базис для багатьох елементів діяльності товариства, таких як реєстрація землі, кредитування під заставу майна, обкладання нерухомості налогами, сільськогосподарська статистика, земельні зйомки, реєстрація населення планування. Реєстр ведеться великою кількістю органів по всій країні. Ведення реєстра в основному являється задачею центральних урядових структур, на які покладена відповідальність за ведення реєстра в межах їх юристдикції. Національна Геодезична Служба (Lantma teriverket) має керівну роль. Головною задачею реєстрації землі являється забезпечення гарантії прав власності та свободного доступу до інформації. Система реєстрації землі, яка упорядкована та добре функціонує, являється необхідною частиною для гарантування безпеки та оказує дію здійснення трансакцій. Земельний реєстр ведеться 93-мя органами земельної реєстрації. Ці органи являються частиною правових судів та адміністративно підпорядковується Національній Судовій Адміністрації. Користувачі мають прямий доступ до системи для реєстраційних цілей та дотримання інформації. По всій країні працюють близько 4000 офісів приєднаних до системи з загальною кількістю терміналів та персональних комп’ютерів більше 25000. Тільки незначна їх кількість належить органам реєстрації тоді як основна частина належить банкам, кредитним установам, страховим компаніям, муніципалітетам, агентам по продажі нерухомості та другим організаціям, які часто потребують інформації про нерухоме майно.

Примітним елементом кадастрової системи зарубіжних країн є методика створення просторового базису. Ведення сучасної системи земельного кадастру та реєстраційної системи вже не вимагає надпотужних мультипроцесорних серверів для обробки растрової картографічної основи. Система кадастру поєднує цифрову модель місцевості (ЦММ) з семантичною базою даних земельного кадастру. На сьогодні державні програми підтримки земельного кадастру (нерухомості), перш за все, націлені в розвиток регіональних ГІС. Подібна концепція дозволяє користувачеві на локальному чи базовому рівні мати доступ до земельно-кадастрової інформації, що зберігається на місцевому сервері та отримувати доступ до єдиної системи реєстрації прав власності, що зберігається на центральному (регіональному) сервері.

Також потрібно зазначити, що створення системи Державного земельного кадастру країни дуже довготривалий процес. Із виступу шведських спеціалістів на семінарі «Використання європейського досвіду в розвитку земельного законодавства і створення реєстраційної системи в Україні», організований Держкомземом України 23-24 квітня 2003р, тільки на перехід з паперових носіїв в електронний вид інформації, стосовно даних по нерухомості, в даній країні витрачено близько 20 років. Тому створення системи в рамках великого населеного пункту, наприклад, м. Запоріжжя, займає також не рік і не два.

Досвід багатьох країн показує, що інвестиції в ефективні кадастрово-реєстраційні системи дають важливі суспільні переваги, які трансформуються у кращі економічні результати. Тому навіть високорозвинені країни продовжують інвестувати значні обсяги коштів у вдосконалення існуючих систем.