Національні та регіональні програми розвитку інформаційно-картографічних систем та шляхи її практичної реалізації

Національні та регіональні програми розвитку інформаційно-картографічних систем та шляхи її практичної реалізації

Одним із завдань програми топографо-картографічного забезпечення України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів (від 16.02.1998р. №181) було проведення моніторингу Державної геодезичної мережі, реконструкції та розвитку нової, визначення заходів по забезпеченню картографічною продукцією регіонів на базовому та локальному рівнях. Зокрема, на території України визначено 19538 пунктів Державної геодезичної мережі I-IV класів в системі координат 1942р, Балтійської системи висот (еліпсоїд Красовського). Висотна мережа складається з 30 полігонів 1 класу та 75 - 1-2 класів. Визначено 15 пунктів фундаментальної супутниково-навігаційної мережі (WGS-84) та 250 астрономічних пунктів 1 класу в астрономо-геодезичній мережі попередніх років. Близько 60% топографічних карт України є карти з датою виготовлення понад 10 років.

Створення системи реєстрації земель та нерухомого майна вимагає виготовлення топографічних планів «базових» масштабів (1:500 – 1:5000) на всю територію держави.

Указом Президента від 01.08.2001р. №575/2001 визначено пріоритетність загальнодержавних програм і заходів щодо забезпечення регіонів картографічною продукцією, розвитку топографо-геодезичних вишукувань, створення тематичних карт для різнобічних галузей народного господарства, створення спеціалізованих геоінформаційних систем, геоінформаційних баз даних для подальшого повноцінного забезпечення потреб загальнодержавного управління. Також визначено необхідність передбачати кошти в бюджеті регіонального та місцевого рівнів.

Особливою проблемою є моральна застарілість наявної картографічної продукції. Сучасний рівень суспільно-виробничих відносин та система реєстрації землі та нерухомості вимагають відповідних підходів у створенні нової якості планово-картографічної продукції. Тому на сьогодні створення картографічної продукції це перш за все повна дегіталізація та відповідна ідентифікація об’єктів (шарів) просторової бази даних. Геоінформаційні техно­логії можуть бути ефектно застосовані для всього ієрархічного ряду містобудівної проектної документації: від схем розселе­ння до проектів забудови.

По-перше, геоінформаційні техно­логії дозволяють надавити вихідні дані безліч організацій, в тому числі графі­чні документи, зазвичай, які подаються на різних картографічних основах, до єдиної картографічної основи. По-друге, створюються в цифровому вигляді розділи та картогра­фічні матеріали по окремим напрямкам містобудівної діяльності і уп­равлінню міськими територіями. По-третє, перевіряється взаємопов’язаний аналіз вказаної вище інформації і створюється синте­тична схема «Комплексний містобудівний аналіз території». По-четверте, за допомогою геоінформаційних технологій розроблюються геоінформаційні систе­ми у вигляді проектних пропозицій по містобудівному розвитку території і галузевих інженерних проектних схем, деталізуючих і підкріплюючих проектні пропозиції Генерального плану додаток А.

На додатку А представлена схема Генерального плану міста з використанням Геоінформаційних технологій. Як видно із схеми, головним користувачем створюваної схеми являється, в першу чергу, адміністрація міста. Але доступ до сис­теми також отримують і інші організації, що потребують оперативної інформації для вирішення різних повсякденних завдань: уп­равління архітектури, міське управління земельних ресурсів інші комітети, му­ніципальні підприємства, наукові та про­ектні організації.

Із додатку А видно, що в основу створення геоінформаційної системи «Генераль­ний план» покладено існуючу графічну і семантичну інформацію органів ар­хітектури, кадастру, муніципальних державних підприємств, на прикладі таких, як «Водоканал» і «Міськсвітло», «Міськелектромережі», та інші з використанням мате­ріалів космічних зображень і картографічної основи (існують паперові планшети в масштабі 1:2000).

В результаті створюється повноцінна містобудівна геоінформаційна сис­тема «Генеральний план» міста яка цілком може розглядатися як ядро територіальної геоінформаційної системи (обласної, районної, муніципальної), о­скільки містобудівна документація містить в собі саме комплексне усвідомлення території. Одним із джерел інформації для геоінформаційних технологій, використовуваних в містобудівному проектуванні та в управлінні територіями, являються мате­ріали космічних зйомок.

Функцією матеріалів космічних зйо­мок є отримання об’єктивної і актуальної інформації про сучасне становище і використання території міста. Тра­диційні картографічні документи застарівають досить швидко, обновляються рідко і, фактично, цілісну актуальну картину сучасного стану і використання території міста зазазвичай немає. «Черговий план міста», що ведеться в управлінні архітектури а також аналогічні пла­ни інших служб не дають загальної картини змін, що відбуваються в місті. Ці зміни, як правило, досить значні: явища ґрунтової ерозії, нове житлове будівництво, нова вулична мережа та багато іншого - все це може бути розпізнано і систематизовано за допомогою дешифрування космічних зображень.

Не менш важлива перевага космі­чних зображень — це можливість опе­ративного отримання об’єктивної інформа­ції про сучасний стан природи і господарства досліджуваної території у вигляді різноманітних тематичних карт (цифрового кар­тографічного шару геоінформаційної си­стеми), отримуваних шляхом ландшафтно-індикаційного дешифрування одного й того ж знімка. Іншими словами, одне космічне зображення зберігає в собі інформацію і про ландшафти, і про окремі компоненти природи: рослинності, гідрографії, рельєфу, та інше), і про напрямки використання земель та інше. Враховуючи, що природ­ні фактори у більшості визначають розташування селітебних територій, промислово-комунальних зон, рекреаційних об’єк­тів, інженерної інфраструктури та, маючи на увазі, що: змінюваними компонентами при­родного середовища, створення тематичних карт ведеться повільно і не планомірно, значення матеріалів космічних зйомок для цих цілей важко переоцінити.

Унікальність космічних зображень основується на тому, що знімок представляє собою, по суті, фотопортрет терито­рії. Архітектор-проектувальник отримує можливість в вочевидь, в натурі, споглядати пред­мет своєї діяльності (місто, район, область), що дає зовсім унікальний ефект, незрівнянний, з вивченням картографічних ма­теріалів Справа в тому, що при складанні карт, багато не суттєвих, з точки зору кар­тографа деталей пропадають в результаті генералізації, що збіднює загальну картину території.

Важливо і те, що на сьогодні з’явилась можливість застосовувати цифрові кос­мічні зображення, які дозволяють:

- оновлювати картографічні матері­али, споріднюючи на екрані комп’ютера картог­рафічні шари і космічне зображення;

- вивчати місто в цілому, окремими частинами, конкретними ділянками, використовуючи масштабування космічного зображення;

- вести реальний моніторинг з використанням нових доставлених космічних зображень.

Таким чином, цифрове космічне зображення є сильним інформаційним джерелом для управління міськими територіями і містобудівною діяльністю, і матеріали космічного зоб­раження та кладуться в основу багатьох темати­чних шарів геоінформаційних техноло­гій.

Одним із основних документів, що дозволяють планувати управління міськими територіями є «Генеральний план» міста, структура якого представлена на (додатку А).

Геоінформаційна система «Генеральний план» містить певну кількість тем, кожна з яких, в свою чергу, складається із значного числа тематичних картографічних слоїв з більш-менш обширною семантичною базою даних. Наприклад, «архітектурно-пла­нувальна організація території» - містить наступні теми:

- опорний план (план існуючого міста);

- охоронні зони пам’ятники історії і культури;

- структура землекористування;

- концепція планувальної моделі міста;

- планувальні заходи по ос­новним функціональним зонам міста;

- проектний план і проектне зонування.

Тема «Опорний план» додаток Б, містить десят­ки тематичних слоїв:

- промислові підприємства, з базою даних, що характеризують його найменування, ад­рес, розмір ділянки, клас санітарної шкідливості, розмір нормативної санітарно-захисної зони і таке інше;

- житлові утворення з відповідною базою даних;

- об’єкти обслуговування з відповідною базою даних;

- зелені насадження з відповідною базою даних;

- і тому подібне.

Для створення геоінформаційної системи «Генеральний план» потребуються значні інтелектуальні і фізичні вит­рати. Для її подальшої експлуатації і підтримання в актуальному стані необхідна чітка організація процесу робіт і підготовка спеціалістів.

Сучасні програмні продукти, що забезпечують геоінформаційні системи, зокрема ArcViewCIS, орієнтовані на кі­нцевого користувача - спеціаліста в своїй царині. Вони зручні, прості в експлуатації, не потребують довготривалої спеціальної підготовки.

Геоінформаційна система «Гене­ральний план» дозволяє вирішувати наступні завдання:

1) здійснювати моніторинг міської території, підтримувати базу даних завжди в актуальному стані;

2) оновлювати картографічні шари, створювати нові тематичні шари;

3) оновлювати її семантичні бази дан­их, розширювати їх доповнюючи новими харак­теристиками;

4) споріднювати типові картографічні шари в будь-якому співвідношенні. Цю можливість важко переоцінити, так як вона дозволяє створювати унікальні картографічні до­кументи для кінцевого користувача, під кон­кретні завдання. Всі хто працює з картог­рафічними документами, знають, як важко читати сильно завантажену карту, постійно використовуючи частину інформації, яка потрібна для вирішення визначеної задачі;

5) створювати карти такого вмісту, яке точно відповідає вимогам користувача;

6) здійснювати в автоматизованому ре­жимі вибір земельних ділянок, який відповідає заданим критеріям. Схема районного планування, що являє собою, по суті, «Генеральний план» розвитку регіону (частини регіону, рай­ону або групи районів), з нашої точки зору повинна бути першим документом, який розроблено для суб’єкта країни. Причому розроблюється вона повинно саме у вигляді геоінформаційної системи - як для зручності до ефективності використання, так і для вирішення сьогодення завдань управління земельними ресурсами міста, області.

Це зумовлено тим, що комплектна оцінка земельних ресурсів регіону і збалансований план його оптимального роз­витку міститься саме в Схемах районного планування, які представляють собою:

- інвентаризацію природних, економі­чних, демографічних ресурсів;

- комплексний містобудівний аналіз території;

- план розвитку, що базується на соціально-економічній концепції розвитку регіону.

Крім того, цей план включає і розробку заходів по оптимізації еко­логічного стану і покращенню умов життя населення.

Важко уявити, як в сьогодні можна управляти територією, не маючи чіткого уявлення про те, якими ресур­сами вона розраховує в якому стані вони знаходяться, і є, не маючи комплексного плану розвитку регіону (міста). Наслідок відсутності та­кого комплексного плану розвитку можуть бути більші помилки як з розміщенням виробничих сил, так і в екологічній і со­ціальній політиці.

Розглядати розвиток окремих галузевих комплексів поза взаємозв’язків не­допустимо по двом причинам. З одного боку, розвиток такого комплексу може і дуже часто призводить до неможливості роз­витку інших галузей, часто більш прибуткових або більш соціально значимих. З другого боку, як показує практика, дуже важко очікувати від відомства об’єктивної оцінки власного стану справ і об’єк­тивних планів перспективного розвитку. В якості прикладу можна привести досвід створення карт сучасного стану і використання територій республіки Комі Російської Федерації, розроблених по матеріа­лам космічних зйомок в рамках Схем рай­онних планувань цих суб’єктів Федера­ції. Для керівництва цих суб’єктів, зокрема, стало неприємною несподіванкою стан лісів, а точніше їх відсутність на біль­ших площах, в тому числі і на ерозійно-небезпечних схилах.

Регіональна програма м. Запоріжжя [24], поза відсутності джерел фінансування, передбачає організаційні та матеріально-технічні заходи по оновленню картографічної основи міста. Визначено основні критерії впровадження топографо-геодезичної діяльності в межах міста, заходи, що передбачають створення міського кадастру картографічної основи та чергового плану.

Програма прийнята Запорізькою міською Радою згідно рішень №34 від 15.10.03 та №352 від 22.09.05 визначає основні засади по запобіганню випадків відсутності належної картографічної основи на черговому плані міста, поступовий перехід картографічної основи на деталізований формат.

Інформаційні технології все активніше проникають в різні сфери державного управління та бізнесу. Проте впровадження сучасної інформаційної технології коштує дуже дорого. В зв’язку із цим перед керівниками відповідних підрозділів постає питання про доцільність виділення коштів на реалізацію проектів в галузі інформаційного забезпечення. В умовах відсутності коштів державних та місцевих бюджетів в м. Запоріжжі планується інвестувати кошти підприємства КП “Градпроект». Так як зараз необхідно оновлення опорної геодезичної мережі міста, заходів по створенню цифрової картографічної основи базових масштабів 1:2000 та 1:500 при веденні Чергового кадастрового плану міста та забезпечення інтеграції без даних цифрової картографічної основи та ведення державного, містобудівного кадастрів міста. Геоінформаційна система «Генеральний план» необхідна для адміністрації міста. Міська рада та її виконавчі органи мають керуватися генеральним планом під час:

- підготовки обґрунтованих пропозицій щодо зміни меж міста;

- підготовки вихідних даних для розроблення планів земельно-господарського устрою території міста;

- вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва;

- вирішення питань вибору, вилучення, надання у власність чи користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво;

- організації розроблення та затвердження місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої містобудівної документації та проектів;

- організації проведення грошової оцінки земель;

- розроблення і затвердження місцебудівних програм та програми соціально-економічного розвитку;

- організації роботи з проведення оцінки впливу діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності на стан довкілля;

- встановлення на відповідних територіях режиму використання земель, передбачених для містобудівних потреб.