Розрахунок кількості жилих будинків

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

Розміщення жилих будинків

Розрахунок кількості жилих будинків за типами забудови повинні проводиться з урахуванням розміщення сімей різного кількісного складу в квартирах з відповідною кількістю кімнат.

Типові проекти жилих будинків підбираються із каталогів паспортів типових проектів з урахуванням відповідності типового проекту кліматичній зоні, використання місцевих будівельних матеріалів та ін.

Із каталогів паспортів типових проектів по кожному із типів жилих будинків виписуються: тип будинку, номер типового проекту, поверховість, число квартир і кімнат у квартирі, жилу площу, площу забудови, матеріали зовнішніх стін і покрівлі, замальовується план будівлі (без внутрішнього планування) та вказуються її зовнішні габарити, стрілкою показують входи до будинку.

Склад та кількості громадських закладів і споруд, їх проектно планувальні параметри, повинні бути розраховані на повне забезпечення населення всими видами послуг. Громадські заклади і споруди по своєму функціональному призначенню поділяються на ряд груп:

1) заклади органів управління та адміністрації (сільські та селищні ради, в складі яких можуть бути відділки зв'язку, каси ощадбанків та ін.);

2) культурно-освітні установи (будинки культури, кінотеатри, клуби, бібліотеки, агротехучилища та ін.);

3) загальноосвітні (школи початкові, загальноосвітні; школи-інтернати).

4) дитячі дошкільні заклади (дитячі ясла-садки);

5) торговельні та громадського харчування (магазини універсальні, спеціалізовані, їдальні, кафе, буфети та ін);

6) медичні заклади (лікарні, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, медичні пункти, аптеки);

7) комунально-побутові підприємства (комбінати побутового обслуговування, приймальні пункти КПО, майстерні, лазні, пральні, котельні).

8) спортивні (комплексні спортивні майданчики з повним або скороченим складом споруд, стадіони та ін.).

9) спеціального призначення (автостанції, зупиночні пункти або майданчики, протипожежні та ін.).

Сільське населення повинно забезпечуватися всіма видами обслуговування, однак, враховуючи порівняно невеликі розміри сільських поселень, недоцільно проектувати в кожному з них усі без винятку заклади обслуговування.

На практиці культурно-побутові потреби сільського населення забезпечуються за принципом так званого «ступеневого обслуговування», яке полягає у створенні мережі різноманітних громадських закладів залежно від «ієрархії» поселень, тобто від їх розмірів, адміністративного, господарчого та культурного значення.

Усі повсякденні потреби людей повинні забезпечуватися закладами, які розміщуються в даному поселенні незалежно від його розмірів і значення, а періодичні та епізодичні потреби жителів таких поселень - закладами, які розташовані поблизу, в більших населених пунктах. Як приклад, - сільська або селищна рада, лікарня, КПО чи загальноосвітня середня школа можуть бути не запроектовані в будь якому селищі, але такі заклади, як дитсадки-ясла, лазня, початкова школа, магазин товарів повсякденного попиту і т. ін. слід проектувати в кожному населеному пункті.

Проаналізувавши і встановивши роль та значення села, що проектується з урахуванням вищезгаданих вимог, а також просторових умов, транспортних зв’язків з іншими населеними пунктами господарства, встановлюють сукупність (номенклатуру) закладів, необхідних для повноцінного і зручного забезпечення потреб в усіх видах обслуговування.

При цьому сукупність необхідних громадських закладів встановлюється в повному обсязі, незалежно від існуючих в селі закладів обслуговування.

Враховуючи невеликі розміри сільських поселень, більшість громадських закладів та споруд проектуються як один об’єкт на поселення. Як виключення можуть бути дитячі дошкільні заклади і продовольчі магазини повсякденного попиту, котрих у великих по площі населених пунктах може бути декілька.

Проектна місткість, число місць чи пропускна спроможність закладів та потреба в земельній території, для їх розміщення, встановлюється згідно з ДБН Б.2.4-1-94 та ДБН 360 - 92 ** по нормам на 1000 жителів.

Розрахунок складу необхідних громадських закладів і споруд їх розрахункові показники та площі земельних ділянок виконується за спеціальною формою, таблицею 1.5.

У випадку, коли в селищі, що проектується, існують громадські заклади, які за своїм фізичним станом і місткістю відповідають розрахунковим показникам і придатні для використання на перспективу, нові заклади не проектуються, а визначають лише необхідну площу їх земельних ділянок. Якщо деякі існуючі заклади придатні для використання, але не відповідають за місткістю, то проектують нові аналогічні заклади на число місць, яких не вистачає.

Існуючі заклади, що розташовані в місцях які не відповідають їх функціональному призначенню, але по фізичному станом цілком придатні для подальшого використання, слід зберегти, і вирішити питання про їх подальше використання. Необхідно також враховувати те, що більшість громадських закладів у сільських поселеннях мають порівняно невелику місткість і тому проектувати для кожного з них окрему споруду недоцільно як з економічних, так і з архітектурно-будівельних умов. Виходячи з цього в практиці проектування сільських поселень широко застосовується кооперування близьких за призначенням закладів в одній великій блокованій будівлі.

Наприклад, магазини, їдальню, майстерні побутового обслуговування розміщують в одному об’єкті - "Торговельному центрі"; селищну раду, правління господарства, відділок зв'язку та ощадбанку - в "Адміністративному будинку", лазню з пральнею, котельню-також в одній будівлі і т. ін.

Таким чином, багато закладів, які зазначені в таблиці 1.5 будуть розміщені в порівняно невеликій кількості будівель, що значно покращить архітектурно-естетичне сприймання селища, а також значно будуть зменшені витрати на будівництво і подальшу їх експлуатацію.

Розрахунок щодо громадських закладів виконують у розрахункових бланках, записуючи всі будівельно-технічні параметри будівель, креслять план забудови, вказують габарити; для дошкільних, шкільних і медичних закладів показують розташування дитячих гральних та спальних кімнат, класів, лікарняних палат для подальшого забезпечення належної орієнтації цих будинків з урахуванням вимог щодо їх сонячної інсоляції, вітрового режиму тощо.

Населений пункт має досить складну систему організації, до його складу входять землі різних категорій, що мають безпосередній вплив на його розвиток. Таким чином, щоб виконувати проектно-планувальні розрахунки необхідно володіти інформацією по всім категоріям земель.

Розрахунок площі земельної території, необхідної для розміщення населеного пункту, виконується окремо для жилої (сельтбищної) і виробничої зон.

Жила зона сільського населеного пункту складається з:

- площі жилих кварталів, яка включає в себе загальну площу всіх приквартирних та присадибних земельних ділянок з жилими будинками;

- загальної площі всіх земельних ділянок громадських закладів і споруд;

- площі зелених насаджень загального користування;

- площі інших об’єктів чи земель (виробничі підприємства, кладовища і т. ін.);

- площі земель, які не придатні для забудови, якщо такі є в межах жилої зони (яри, круті ухили, заболочені території і т. ін.);

- площі інших не забудованих земель;

- площі вуличної мережі.


Розрахунок кількості жилих будинків - 5.0 out of 5 based on 1 vote