Проектування вуличної мережі

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

Вулична мережа

Вулиці являються важливими елементами у функціональній структурі населеного пункту, представляють собою частину його території. Вони призначені для руху всіх видів транспорту та пішоходів. Крім цього, вулиці виконують і деякі інші, не менш важливі функції, які слід враховувати при проектуванні вуличної мережі:

•  вулиці виконують роль осей, вздовж яких формується забудова;

•  по вулицях відбувається відведення атмосферних опадів, що стікаються з території кварталів, і по ним ці води виводяться за межі населеного пункту;

•  під поверхнею вулиць розміщуються підземні інженерні мережі (водопровід, каналізація та ін.);

•  на вулицях встановлюються стовпи електромереж, телефону і т. п.

Мережа вулиць проектується у вигляді єдиної системи з урахуванням функціонального призначення окремих вулиць, планувальної організації території і характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища.

При цьому виділяють такі основні планувальні системи вуличної мережі:

- регулярна – характеризується геометричною правильністю побудови планів вуличної мережі (прямокутна, радіальна, радіально-кільцева);

- вільна (ландшафтна) – направлення вулиць максимально пристосовані до природних умов (рельєф, береги водоймищ, контури зелених масивів та ярів і т. ін.)

- змішана система – сполучаються елементи різних систем з найбільш повним використанням їх позитивних якостей.

Вулиці в сільських населених пунктах в залежності від функціонального призначення і пов’язаного з ним характеру забудови і облаштування підрозділяються на такі Типи: із транзитним транспортним рухом, головні, жилі, внутрішньоквартальні проїзди і в’їзди та господарські внутрішньоселищні проїзди.

- вулиці з транзитним транспортним рухом призначені для пропуску транспорту і пішоходів, які прямують в інші населені пункти транзитом через селище.

- головні вулиці є основними внутрішньо селищними магістралями, які зв’язують громадський центр із в’їздом в населений пункт, виробничою зоною, місцем відпочинку, крупними жилими масивами. Вони характеризуються інтенсивнішим, ніж на решті вулиць, транспортним і пішохідним рухом, кращою забудовою і більш досконалим облаштуванням.

- жилі вулиці служать для організації транспортного та пішохідного зв’язку між: жилими кварталами; жилими кварталами – головними та транзитними вулицями; жилими кварталами – громадським центром та ін.. Вони поступаються головним за характером забудови і обладнання, створюються з дотриманням інших технічних нормативів (за поздовжнім і поперечним ухилом, шириною проїжджої частини, тротуарів і т. ін.)

- внутрішньоквартальні в’їзди та проїзди забезпечують підходи до жилих будинків. Оскільки інтенсивність руху невелика, то на них, як правило, не влаштовують тротуари і не створюють смуги зелених насаджень.

При побудові системи вулиць перш за все намічають головні напрямки, що зв’язують населений пункт із зовнішніми під’їзними шляхами, жилу зону з виробничою та місцями відпочинку. Ці направлення за часту проходять через громадський центр. Головні вулиці будуть основними композиційними осями планування. Решту вулиць розміщуються з підпорядкуванням до головних.

Зв’язок вулиць із зовнішніми шляхами.

В процесі сільськогосподарського виробництва між населеним пунктом і різними ділянками землекористування постійно здійснюються виробничі взаємозв’язки. Тому дорожні зв’язки між населеним пунктом і сільськогосподарськими угіддями повинні бути зручними, а господарські шляхи, прокладені по території землекористування, повинні проводитись до населеного пункту і замикатись із системою вулиць. Це необхідно передбачити при проектуванні системи вуличної мережі в населеному пункті. При цьому рух виробничого транспорту неможна пускати по вулицям жилої зони. Враховуючи систему розселення в даному районі необхідно виводити вулиці на до зовнішніх шляхів, що ведуть до інших населених пунктів, залізничних станцій і т. д. Таким чином він буде зв’язаний з організацією території землекористування та місцевою системою розселення.

Розміщення транзитних шляхів.

По транзитним шляхам через даний населений пункт як через проміжний проходить рух транспорту (вантажного, пасажирського), що немає прямого відношення до нього. Даний рух, нерідко швидкісний, вносить неспокій в життя населеного пункту, погіршує його санітарний стан, погіршує рішення пересічення транзитного шляху з вулицями місцевого значення. Рекомендується, такі шляхи, по можливості, не пропускати через населений пункт, а створювати при цьому спеціальні, «обхідні» або об’їзні напрямки. Виключенням можуть бути районні шляхи з незначним рухом, котрі іноді доцільно сумістити з головними вулицями населеного пункту.

Якщо винести транзитні шляхи по яким - не будь причинам неможливо, то ізоляція транзиту виконується за допомогою наступних прийомів:

-  розміщення населеного пункту по один бік від транзитних шляхів, з метою виключення частих переходів та переїздів через них;

-  облаштування вздовж транзитного шляху паралельної вулиці для місцевого руху;

-  проектування щільних та густих смуг дерев та чагарників у вигляді розділових смуг між транзитними шляхами та вулицею, що захищають забудову, вулиці місцевого руху від пилу та шуму.

-  розміщення жилої забудови на значній відстані від транзитних шляхів.

Трасування вулиць. При нанесенні на план направлень проектуємих вулиць - трасування вулиць - необхідно дотримуватись певних умов.

Значну увагу при трасуванні вулиць слід надавати пониженим частинам території - тальвегам. Оскільки по тальвегу відбувається відведення поверхневих вод, по ним необхідно прокладати і вулиці. Слід мати на увазі наявність тальвегів при прокладанні вулиць будь якого значення.

Поздовжні ухили на окремих ділянках вулиць не повинні перевищувати припустимі для відповідних типів (мінімальний ухил на всіх типах вулиць 0.03-0.05%; максимальний на головних вулицях – 6-8%, жилих – 10-12%, внутрішньо квартальних проїздів і тупикових в’їздів – 14-16%.). Для пом’якшення ухилів в умовах крутих схилів траса змінюється шляхом збільшення її довжини і надання їй криволінійного характеру.

При трасуванні вулиць враховуються умови інсоляції поверхні вулиць, жилих та інших будівель, напрямку вітрів і вітрового режиму в цілях виключення інтенсивного продування, створення нормальних умов для аерації і т. ін.;

Раціональна організація транспортного руху можлива при наявності простих транспортних вузлів. До кожного перехрестя не повинно підходити більше чотирьох напрямків вулиць. Перехрестя бажано здійснювати під прямим кутом. Цим забезпечується можливість раціональної організації руху транспорту на перехресті.

Аналізуючи розглянуті принципи проектування вуличної мережі, можна дійти до висновку про ітераційний характер роботи - послідовне наближення до оптимального рішення. В процесі уточнення і деталізації варіантів постійно доводиться змінювати і уточнювати не лише напрямки окремих вулиць і доріг, але і раніш виконані розробки - структурну побудову сельбищної території, місцеположення і конфігурацію структурних елементів плану, а іноді - і функціональне зонування території.

В той же час розміщення вулиць пов’язане з утворенням між ними територій, на котрих буде розташовуватись різного роду забудова. В жилій зоні це жилі будинки різних типів з ділянками при них, громадські заклади з ділянками, а також парк, спортивний комплекс та ін. Необхідно, щоб ці території по формі і розмірам були зручні для використання під відповідну забудову.


Проектування вуличної мережі - 5.0 out of 5 based on 1 vote