Населені пункти на цифровій карті

Населені пункти як сегмент цифрової карти

При підготовці до цифрування населених пунктів виділяються:

Зовнішній контур населеного пункту, видатні будинки, окремо розташовані будівлі, щільно і рідко забудовані квартали, окремо розташовані двори.

У зовнішній контур включаються квартали, окремо розташовані будівлі і двори, будинки і спорудження промислових, сільськогосподарських, соціально-культурних, дорожніх і гідротехнічних об'єктів, розташовані як серед забудованих кварталів, так і на околиці населеного пункту, а також незабудовані ділянки (пустирі), зелені насадження (парки, сквери), водойми і незручні землі (яри, заболочені ділянки тощо), розташовані усередині населеного пункту.

Присадибні ділянки, сади, парки й інші зелені насадження розміром 200Х 200 м і більше, розташовані на околиці населеного пункту, у контур не включаються і готуються до цифрування.

Населені пункти, що приєднуються, один до одного готуються до цифрування як окремі об'єкти. Поділ на окремі об'єкти відбуваються з урахуванням характеристик за типом (місто, селище тощо), кількістю жителів і політико-адміністративним значенням. При цьому будинки і спорудження промислових підприємств і інших об'єктів не повинні перетинатися лінією контуру.

Зовнішній контур населеного пункту наноситься на оригінал службової інформації на відстані 0,2—0,3 мм від його крайніх об'єктів у вигляді замкнутої ламаної лінії синього кольору.

При нанесенні зовнішнього контуру допускаються узагальнення за рахунок його випрямлення в місцях незабудованих ділянок при їхній ширині менш 500 м — для населених пунктів міського типу і менш 200 м — для інших.

Якщо той самий населений пункт має відособлені частини (наприклад, розташований на обох берегах ріки), то його окремі частини включаються в загальний контур, межа якого наноситься уздовж з'єднуючої їх вулиці, дороги, моста.

Нумерація об'єктів, що входять у населений пункт (видатних будинків, окремо розташованих будівель, кварталів тощо), продовжує нумерацію населених пунктів, до яких вони належать. Ці об'єкти готуються до цифрування в такій послідовності:

— видатні будинки;

— щільно забудовані квартали;

— рідко забудовані квартали;

— окремо розташовані будівлі, що виражаються в масштабі карти (лінійні і майданні об'єкти);

—окремо розташовані будівлі, що не виражаються в масштабі карти (точкові об'єкти), поза кварталами;

— окремо розташовані двори, що не виражаються в масштабі карти.

У населеному пункті окремо підраховується число щільно і рідко забудованих кварталів, окремо розташованих будівель і дворів і їх кількість указується на оригіналі службової інформації. Якщо ж підрахування точного числа об'єктів не є можливим, вони виділяються точками різного кольору і на оригіналі службової інформації записуються їх частини кварталів, що розрізняються за щільністю забудови, готуються до цифрування окремо, відповідно як кварталів з щільною і рідкою забудовою.

При цьому зеленим кольором відзначаються щільно забудовані квартали, синім — рідко забудовані і червоним — окремо розташовані будівлі і двори.

У номери населеного пункту в дужках підписуються (кожна категорія заданим для неї кольором) номери вхідних у нього об'єктів. Кожна наступна категорія нумерується, продовжуючи попередню.

Після зовнішніх контурів населених пунктів і об'єктів, що знаходяться в них, готуються до цифрування окремо розташовані будівлі з майданним (лінійним) характером локалізації і видатні будинки, розташовані поза населеним пунктом. У випадку, коли підрахувати точно кількість об'єктів важко, відбувається наближений підрахунок кількості окремо розташованих будівель із точковим характером локалізації поза населеними пунктами, і на полях оригіналу службової інформації робиться запис про те, з якого номера і по який приблизно не пронумеровані точкові будівлі поза населеними пунктами. При цьому кількість об'єктів записується свідомо більшою.

У складі сегмента готуються до цифрування всі будинки і будівлі, розташовані на території комплексів промислових і соціально-культурних об'єктів. Гідротехнічні і дорожні спорудження готуються до цифрування відповідно в сегментах 3 і 6. Віднесення будинків і будівель до того або іншого сегмента відбувається за пояснювальними підписах роду об'єкта або за чітко вираженими непрямими ознаками. Наприклад, наявність труб, будівель великих розмірів, під'їзних колій, складів пального тощо характерна для промислових підприємств.

Кордони, огородження й окремі природні явища

При підготовці до цифрування політико-адміністративних кордонів особливу увагу необхідно звертати на забезпечення їх правильного відстеження при цифруванні.

На українських топографічних картах вони можуть показуватися суцільним умовним знаком або групами його ланок.