Виготовлення видавничого оригіналу карти

Підготовка карти до видання

Між складанням карти і її виданням (розмноженням) виконується ряд проміжних робіт, названих підготовкою карти до видання. Ці роботи, що включають у себе виготовлення видавничого (вторинного) оригіналу карти і макетів для розчленованої ретуші негативів і «заливальних» елементів, розглядаються в існуючому розділі.

При сучасних способах видання карт друкована форма, отримана за допомогою репродукційної фотографії, відтворює штрихові елементи оригіналу карти в точній відповідності з усіма достоїнствами і недоліками їхнього графічного виконання. Звідси випливає необхідність у високоякісному кресленні оригіналів, що важко здійснюється в процесі складання, при якому виробляються такі операції, як монтаж синіх копій, ув'язування картографічних матеріалів, коректурні виправлення тощо, що неминуче відображаються на зовнішності оригіналу карти, особливо коли робота над ним ведеться тривалий час. Крім того, картограф-укладач, що є кваліфікованим фахівцем в області створення оригіналів карт, не завжди має високу якість графіки. Нарешті, у випадку колективного складання на зовнішньому вигляді оригіналу можуть позначитися індивідуальні особливості графіки виконавців. Усі ці причини змушують виготовляти додатково до первинного, складального оригіналу карти вторинний оригінал (або оригінали), залучаючи до цієї роботи креслярів, що володіють у порівнянні з укладачами, як правило, більш високою якістю графіки. На даному етапі в той же час залучаються картографи, які мають достатні знання комп'ютерних технологій.

Такий оригінал карти, названий видавничим, є копією складального оригіналу, виконаною в один чорний колір у повній відповідності з прийнятими умовними знаками і з дотриманням високої якості креслення. Підписи (буквені і цифрові) і деякі умовні знаки не кресляться, а виготовляються на аркушах папера фотоскладальним або типографським способом, вирізуються і наклеюються на оригінал.

Креслення видавничого оригіналу в один чорний колір робиться для того, щоб лінії його малюнка в результаті фотографування виходили на негативі з однаковою різкістю.

Видавничі оригінали карт масштабів 1:50000 і крупніше виготовляються в масштабах видання, а карт масштабів 1:100000 і дрібніше — у більш великих. Так, видавничі оригінали

Карти масштабу 1:100 000 кресляться в масштабі 1:75000

Карти масштабу 1:200000 кресляться в масштабі 1:150000

Карти масштабу 1:500000 кресляться в масштабі 1:350000

Карти масштабу 1:1000000 кресляться в масштабі 1:700000

Креслення оригіналів у більш великому масштабі робиться для того, щоб при наступному їх фотографуванні зі зменшенням ліквідувати незначні дефекти креслення, а саме креслення зазвичай дрібних умовних знаків зробити більш простим і швидким.

Останнім часом здійснюється перехід до креслення в масштабах видання також і видавничих оригіналів карт масштабів 1:100000, 1:200000 і 1:500000. Цим досягається велика економія через зменшення площі креслення.

На мал.1 подана частина видавничого оригіналу аркуша карти масштабу 1: 100000, накресленого в масштабі 1:75000.

В даний час видавничі оригінали карт виготовляються в основному шляхом креслення на креслярському папері. Для цього зі складального оригіналу на креслярському папері, наклеєному на алюмінієвий аркуш, фотомеханічним способом виходить синя копія, за якою потім виробляється креслення видавничого оригіналу.

Видавничі оригінали можуть виготовлятися на одній (сполучення) або на двох (роздільно) твердих непрозорих основах. В останньому випадку зі складального оригіналу одержують дві сині копії. Роздільні оригінали в залежності від змісту аркуша карти можуть креслитися в двох варіантах;

— всі елементи, що друкуються на карті чорною фарбою (контур) на одній основі

— гідрографія і рельєф на іншій;

При виборі варіанта креслення виходять з вимог максимального скорочення розчленованої ретуші  при одночасному забезпеченні можливості найбільш точного сполучення фарб при виданні.

Для забезпечення високої якості видавничого оригіналу, крім високих вимог до якості креслення, пред'являються визначені вимоги до креслярського паперу, синьої копії, туші і відбиткам підписів для наклейок.

Папір для креслення видавничого оригіналу береться вищої якості; називається він креслярським папером ручного відливу (РВ) і вирізняється великою щільністю, гарною проклейкою, міцністю і білизною. Кожен аркуш паперу має водяний знак, за яким зазвичай визначають лицьову сторону аркуша: на лицьовій стороні, якщо дивитися на просвіт, цей знак має пряме, а на зворотній – дзеркальне зображення. Для попередження деформації, як уже вказувалося, папір перед кресленням наклеюється на алюмінієвий аркуш.

Сині копії для креслення видавничих оригіналів виготовляються зі складальних оригіналів фотомеханічним способом у натуру або зі збільшенням (для карт масштабів 1:100000 і дрібніше). Дійсні розміри сторін рамок синіх копій не повинні відрізнятися від теоретичних більш ніж на ±0,2 мм, а при рівномірній деформації — більш ніж на ±0,5 мм. Крім того, сторони рамок синіх копій повинні бути прямолінійними (неспотвореними). Синій малюнок на всьому аркуші повинен бути однаково різким, добре читатися, але за тоном світлішим, ніж малюнок на копії, виготовленої для складального оригіналу. Копія не повинна мати синього фону («вуалі») і жовтих плям.

Відбитки підписів для наклейок виготовляються за списками для набору підписів, складеним із затвердженого складального оригіналу. Донедавна підписи друкувалися типографським способом на білому картографічному папері. Такий спосіб виготовлення відбитків підписів при найохайнішому виконанні мав серйозні недоліки. Він давав недостатню соковитість штриха або, навпаки, розмите зображення букв. Крім того, у друкарні треба було мати і періодично заміняти набори шрифтів усіх видів і розмірів, застосовуваних для підписів на картах.

В даний час відбитки підписів для наклейок виготовляються способом фотонабору або на комп'ютері. Підписи набираються з окремих целулоїдних літер, на яких букви і цифри нанесені зображення за допомогою негатива. Для підвищення якості підписів букви і цифри робляться великими для того, щоб при фотографуванні зменшувати них до заданого розміру. Фотографування виконується безпосередньо на фотопапір (без негатива). Після прояву і фіксування з вологого паперу зривається тонкий шар із зображенням підписів. Цей шар висушується, після чого відбитки окремих підписів вирізуються і наклеюються на видавничий оригінал. Відбитки підписів, виконані фотонабором, відрізняються високою якістю зображення і швидкістю виготовлення. Шрифти для фотонабору розрізняються тільки за видом, розміри шрифтів установлюються машиною.

Каландр — машина, що складається з декількох пар лежачих один над іншим валів, між якими пропускається матеріал для додання йому гладкості, глянсуватості при фотографуванні. Очевидні переваги способу фотонабору забезпечили його швидке впровадження на всіх картографічних підприємствах. Для полегшення ретушування негативів і підвищення якості видаваної карти на видавничому оригіналі не допускаються перетинання і стикання умовних знаків, що друкуються при виданні різними фарбами, наприклад, перетинання знаком болота умовного знака луки, стикання горизонталі з контуром тощо. Відстані між умовними знаками в цих випадках повинні бути не менш-0,3 мм. З цією ж метою вирізані відбитки окремих підписів повинні мати поля близько 0,2 мм. Окремі елементи видавничих оригіналів карт масштабів

1:25 000 — 1: 200000 кресляться, як правило, наступним чином;

— внутрішня рамка, виходи ліній координатної сітки;

— геодезичні (астрономічні) пункти і видатні орієнтири;

Мал.1 Частина видавничого оригіналу аркуша карти масштабу 1:100000, накресленого в масштабі 1:75000.

— гідрографія і гідротехнічні спорудження;

— населені пункти і місцеві предмети, висотні точки;

— дорожня мережа і дорожні спорудження, перевали;

— кордони;

— обриви, скелі, яри і горизонталі;

— контури лісів, чагарників, садів, лук, боліт тощо;

— заповнення перерахованих контурів умовними значками, тобто обробка садів, лук, шрафіровка боліт тощо;

— хвилинна і зовнішня рамки і за рамкове оформлення.

У залежності від складності оригіналу порядок креслення може бути змінений. Після закінчення креслення відбувається:

— наклейка відбитків підписів;

— перевірка і виправлення зведень (креслення всіх елементів починається з узгодження їх за зведеннями із сусідніми аркушами).

Зафарбування площ морів, озер і рік, зображених у двох лініях, для кращої читаності робиться до початку креслення.

При виготовленні роздільних оригіналів на двох основах порядок креслення окремих елементів залишається таким же. У цьому випадку сторони рамки і виходи ліній координатної сітки проводяться на оригіналі контуру. На другому оригіналі даються тільки хрестики по кутах рамки (для сполучення при печатці)

Залізні, шосейні і поліпшені ґрунтові дороги, основна річкова мережа, стовщені горизонталі і кордони кресляться відразу на всьому аркуші, щоб витримати однаковість і товщину умовних знаків, а для річкової мережі — виділити головні ріки з загальної системи рік і дотриматися поступового стовщення ліній.

Координатна сітка усередині аркуша наноситься при виданні на негативі «контур».

Інші елементи кресляться за окремими ділянками (клітинкам) аркуша в зазначеному вище порядку. Розміри клітинок залежать від складності змісту аркуша: чим воно складніше, тим меншими ділянками креслиться. Розміри клітинок можуть бути різними й у межах одного аркуша. При розбивці аркуша на клітинки необхідно також виходити з величини денного завдання. Це полегшує повсякденний облік виконання роботи.

Як видно з викладеного, порядок креслення видавничого оригіналу трохи відрізняється від порядку складання карти. Якщо при складанні карти для збереження точності в першу чергу наносяться об'єкти, що займають визначене положення на місцевості, при генералізації взаємні зсуви здійснюються за рахунок контурів, позбавлених чіткості в натурі, то при виготовленні видавничого оригіналу кожен елемент креслиться так, щоб він не заважав кресленню наступних. Наприклад, якщо дороги накреслити раніш орієнтирів і місцевих предметів, то при кресленні останніх виникне необхідність у зіскоблюванні ділянок доріг, що заважають кресленню місцевих предметів. Це, безумовно, знизить якість креслення і подовжить термін його виконання.

Зарамкове оформлення виконується за встановленим зразком для карти відповідного масштабу. Зразки оформлення наводяться в умовних знаках для топографічних і оглядово-топографічних карт.

Зведення видавничого оригіналу із суміжними аркушами подаються тими ж прийомами, що і зведення складального оригіналу. Виконуються вони головним чином у процесі креслення, коли встановлюється товщина ліній рік близько сторін рамки, розставляються умовні значки при заповненні контурів, кресляться прямолінійні об'єкти тощо.

При кресленні прямих ділянок каналів, доріг, кордонів, ліній зв'язку й електропередачі, огорож, стін тощо, що переходять на суміжні аркуші, спочатку намічаються на сторонах рамок, що зводяться, аркушів остаточні розташування точок переходу, а потім проводяться лінії, що з'єднують ці точки з найближчими поворотами прямолінійних об'єктів.

Закінчивши креслення, виконавець перевіряє й остаточно підправляє зведення. Після цього коректується видавничий оригінал. Коректура є одним з найважливіших видів контролю якості видавничого оригіналу як за його змістом, так і за оформленням.

Коректура видавничого оригіналу полягає в детальній перевірці видавничого оригіналу за всіма елементами змісту карти відносно його повної відповідності складальному оригіналові, а також у перевірці якості креслення і правильності оформлення за прийнятими умовними знаками і зразками для креслення. Відповідно до цього при коректурі виявляються для наступного усунення всі помилки і пропуски, припущені при кресленні, а також окремі дефекти креслення. Як правило, коректура проводиться звіренням складального і видавничого оригіналів, без залучення матеріалів, використаних при складанні. Коректор, починаючи коректуру, зобов'язаний лише переконатися, що за час креслення аркуша нових матеріалів не надійшло. Коректуру креслення доцільно доручати укладачеві даного аркуша або коректорові складального оригіналу. Порядок і техніка коректури видавничого оригіналу й оформлення коректурних зауважень такі ж, як і при коректурі складального оригіналу.

При коректурі розчленованих видавничих оригіналів особлива увага звертається на ідентичність положення на кожнім оригіналі вершин кутів рамки аркуша, а також на точність креслення і розміщення на різних оригіналах сполучених елементів змісту карти.

Для контролю поєднання елементів змісту виготовляються сполучені штрихові відбитки, на яких зміст кожного оригіналу друкується особливою фарбою. Для цієї ж мети може бути використаний позитив, що виготовляється на прозорій основі з одного з оригіналів, що при коректурі накладається на інший оригінал. Однак через деформацію основи позитива цей спосіб не дає бажаних результатів.

Після перевірки зроблених креслярем виправлень коректор підписує аркуш і несе відповідальність за його якість нарівні з креслярем.

Надалі видавничий оригінал проходить усередині картографічної установи перевірки і приймання аналогічно складальному оригіналові.

Іноді, при необхідності термінового видання або при підготовці до видання карт, що складаються усього за одним-двома джерелами і легкими за виконанням, може виконуватись складання карт з одночасним їхнім кресленням. Замість креслення підписів волосяними шрифтами він робить наклейку їхніх відбитків, виконаних шрифтами, встановленими для видавничого оригіналу. Складання з одночасним кресленням значно скорочує терміни підготовки карти до видання.

Останнім часом у виробництво впроваджується новий спосіб підготовки карти до видання, при якому процес креслення на папері заміняється процесом гравіювання на аркушах прозорого пластичного матеріалу, що не деформується, (наприклад, на аркушах вініпрозу). Для цього аркуш прозорої основи поливається спеціальним гравірувальним лаком (наприклад, асфальтовий або бітумним) таким чином, щоб утворився рівний шар товщиною 0,005—0,008 мм. Цей шар, світло-коричневого кольору, дозволяючи бачити нанесене на нього зображення на просвіт, є в той же час світлонепроникним. На лаковий шар малюнок карти наноситься або світлокопіювальним способом - з негатива або з позитива, виготовленого складального оригіналу, або шляхом друкування на офсетному верстаті, для чого попередньо виготовляється друкована форма.

Гравіювання («нарізка») зображення робиться особливими гравірувальними голками. Оригінал при цьому кладеться на копіювальний (монтажний) або стіл для ретуші, освітлюваний знизу лампами денного світла. Крім гравірувальних голок, при роботі застосовуються і деякі креслярські інструменти і приналежності: кронциркуль, лінійки, трафарети. Товщина награвірованих ліній залежить від застосування голок різного діаметра, а також від міри натиску на голку при обведенні малюнка. Відбитки підписів для наклейки на награвіровані оригінали виготовляються на прозорій плівці (розчин нітроплівки в суміші спирту й ефіру). У місцях наклейки відбитків підписів лаковий шар, нанесений на прозору основу, попередньо зіскоблюється ланцетом до одержання повної прозорості. Наклейка виробляється десяти процентним розчином полівінілового спирту.

Коректура награвірованих оригіналів виконується шляхом звірення їх зі складальним оригіналом або шляхом накладання на складальний оригінал позитивних копій, виготовлених з награвірованих оригіналів на прозорій основі.

При перевірці якості гравіювання під награвіровані оригінали підкладається білий аркуш паперу для того, щоб усі награвіровані лінії були чітко видимі.

Зазначений спосіб підготовки карт до видання в порівнянні зі звичайним способом поліпшує якість видання і значно скорочує тривалість виробничого циклу за розмноженням карт. Техніка гравіювання і гравірувальні інструменти прості і швидко засвоюються креслярем. Гравірування забезпечує високу якість зображення, тому що однорідність і насиченість ліній тут в основному залежать від заточення гравірувальних інструментів. Крім того, гравіювання відкриває можливість застосування різних механічних пристосувань і спеціальних гравірувальних машин, що дозволить механізувати процес підготовки карти до видання.

В даний час, крім звичайного способу, застосовується комбінована технологія підготовки карт до видання, відповідно до якої оригінали рельєфу і гідрографії виготовляються роздільно способом гравіювання на прозорих основах, а оригінал креслиться звичайним способом на папері.

Знаходить також застосування спосіб роздільного креслення карт за елементами змісту на прозорих основах, що не деформуються, (вініпроз, асгралон). При цьому вживається спеціальна туш і проводиться попередня обробка поверхні основи для посилення її зчеплення з тушшю. При товщині основи в 0,3— 0,4 мм креслення на ній може виконуватися безпосереднім накладенням на складальний оригінал. Однак частіше застосовується креслення по заздалегідь нанесеній на основу синьої копії складального оригіналу. Для підвищення стійкості накресленого зображення поверхня оригіналу поливається двох-трьох процентним розчином вініпроза в ацетоні.

Креслення може вироблятися і на вініпрозе, вкритому шаром лаку білого кольору (розчин авіаційного клею в спирті з деякими іншими добавками) товщиною в 0,2—0,3 мікрони. Для креслення на такому шарі придатна звичайна туш, розведена на воді або з біхроматом амонію.