Литература
Справочная информация
Для учебы
Проектно-планувальні розрахункиРозрахунково-графічна робота: Проектно-планувальні розрахункиМета роботи: засвоєння початкових основ з планування - роботи на топографічному плані, пов’язані з оцінкою території; освоїти методику та порядок ведення проектно - планувальних розрахунків по розвитку житлової та громадської забудови, земель сільськогосподарського призначення і інших категорій, площі під населений пункт. Вихідні дані: коротка характеристика населеного пункту, план населеного пункту масштабу 1:2000, ситуаційна схема масштабу 1:50000, завдання на розробку проекту. Вихідні дані видаються викладачем кожному студенту як індивідуальне завдання. Порядок виконання роботи 1. Вивчення та обробка вихідного матеріалу, що містить інформацію про населений пункт. 2. Розвиток жилої (сельтбищної) зони. Розрахунок кількості населення на перспективу. 3. Визначення необхідного об’єму жилого фонду, типів і кількості жилих будинків. 4. Визначення складу та розрахунок місткості громадських закладів і споруд. 5. Перспективи розвитку земель інших категорій в межа сельтбищної території. 6. Попередній розрахунок площі жилої (сельтбищної) зони населеного пункту 7. Розвиток виробничої зони. Перспективи розвитку земель інших категорій в межах виробничої зони. 8. Розвиток земель сільськогосподарського призначення. Методика виконання 1. Вивчаючи та аналізуючи вихідні матеріали результати оформляють в таблиці, креслення, графіки, рисунки. Основними з них є: схема міжселищного зв'язку, схема землекористування або схема внутрішньогосподарського планування, роза повторюваності вітрів (річна, літня, зимова), таблиці, що містять кліматичні, економічні та іншу інформацію. Необхідно на опорному плані шляхом графічних вимірювань визначити фактичну площу всіх складових елементів жилої (сельтбищної) і виробничої зон та скласти експлікацію земель населеного пункту (таблиця 1). Також необхідно проаналізувати та подати характеристику стану існуючого жилого фонду. В навчальних цілях умовно приймаємо, що середня площа однієї існуючої квартири (Рісн.) становить 40-45м2, а на одне місце в гуртожитку припадає 6м2 жилої площі. Таким чином площа існуючого жилого фонду по окремому типу жилих будинків буде знаходитись за формулою (м2) де П – загальна кількість квартир відповідного типу жилих будинків, що придатні до подальшого використання. Отже загальна площа існуючого жилого фонду (Рісн.) буде дорівнювати сумі площ існуючого жилого фонду по окремим типам жилих будинків (таблиці 2). 2. Основні параметри населеного пункту, при проектуванні чи плануванні та розвитку території вже існуючого населеного пункту розраховуються на перспективний період - 15-20 років. Розрахунок кількості населення на перспективу виконується по методу трудового балансу, з використанням коефіцієнтів сімейності. Визначення фактичної кількості населення на час складання проекту (NФ) здійснюється по формулі: (чол) де А – кількість працездатного населення, зайнятого в сфері матеріального виробництва; В – процент працездатного населення, зайнятого в сфері обслуговування - 15-20%; С–процент непрацездатного населення (пенсіонери, інваліди, діти та ін.) - 40-50%. Розрахунок кількості населення на розрахунковий період (15-20 років) здійснюється через коефіцієнти сімейності: Фактичний коефіцієнт сімейності Кф =2 – 2.5; Перспективний коефіцієнт сімейності Кп = 3 – 3.5. Таким чином фактична кількість сімей розраховується, по формулі:(сім.), Відповідно кількість населення на розрахунковий період (NП) визначається по формулі:(чол), 3. Загальна потреба в житловому фонді (Ррозрах.) на розрахунковий період, визначається виходячи з норми жилої площі на 1 чоловіка (Рроз.), рівної 21 м2, отримуємо(м2), Враховуючи об’єм зберігаємого існуючого жилого фонду, по всіх типах жилих будинків (табл.2), визначаємо потребу в новому житловому будівництві (Рнов.), (м2), Із врахуванням рекомендацій, викладених в завданні на проектування, розподіл нового жилого фонду за типами жилих будинків проводимо відповідно до таблиці 1.3. Встановивши об’єм жилої площі в будинках різних типів, приступаємо до розрахунку кількості будинків даного типу. Розрахунок кількості жилих будинків за типами забудови повинні проводиться з урахуванням розміщення сімей різного кількісного складу в квартирах з відповідною кількістю кімнат. Типові проекти жилих будинків підбираються із каталогів паспортів типових проектів з урахуванням відповідності типового проекту кліматичній зоні, використання місцевих будівельних матеріалів та ін. Із каталогів паспортів типових проектів по кожному із типів жилих будинків виписуються: тип будинку, номер типового проекту, поверховість, число квартир і кімнат у квартирі, жилу площу, площу забудови, матеріали зовнішніх стін і покрівлі, замальовується план будівлі (без внутрішнього планування) та вказуються її зовнішні габарити, стрілкою показують входи до будинку. Форма і порядок виконання розрахунків наведені в додатку 1 4. Склад та кількості громадських закладів і споруд, їх проектно планувальні параметри, повинні бути розраховані на повне забезпечення населення всими видами послуг. Громадські заклади і споруди по своєму функціональному призначенню поділяються на ряд груп: 1) заклади органів управління та адміністрації (сільські та селищні ради, в складі яких можуть бути відділки зв'язку, каси ощадбанків та ін.); 2) культурно-освітні установи (будинки культури, кінотеатри, клуби, бібліотеки, агротехучилища та ін.); 3) загальноосвітні (школи початкові, загальноосвітні; школи-інтернати). 4) дитячі дошкільні заклади (дитячі ясла-садки); 5) торговельні та громадського харчування (магазини універсальні, спеціалізовані, їдальні, кафе, буфети та ін); 6) медичні заклади (лікарні, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, медичні пункти, аптеки); 7) комунально-побутові підприємства (комбінати побутового обслуговування, приймальні пункти КПО, майстерні, лазні, пральні, котельні). 8) спортивні (комплексні спортивні майданчики з повним або скороченим складом споруд, стадіони та ін.). 9) спеціального призначення (автостанції, зупиночні пункти або майданчики, протипожежні та ін.). Сільське населення повинно забезпечуватися всіма видами обслуговування, однак, враховуючи порівняно невеликі розміри сільських поселень, недоцільно проектувати в кожному з них усі без винятку заклади обслуговування. На практиці культурно-побутові потреби сільського населення забезпечуються за принципом так званого «ступеневого обслуговування», яке полягає у створенні мережі різноманітних громадських закладів залежно від «ієрархії» поселень, тобто від їх розмірів, адміністративного, господарчого та культурного значення. Усі повсякденні потреби людей повинні забезпечуватися закладами, які розміщуються в даному поселенні незалежно від його розмірів і значення, а періодичні та епізодичні потреби жителів таких поселень - закладами, які розташовані поблизу, в більших населених пунктах. Як приклад, - сільська або селищна рада, лікарня, КПО чи загальноосвітня середня школа можуть бути не запроектовані в будь якому селищі, але такі заклади, як дитсадки-ясла, лазня, початкова школа, магазин товарів повсякденного попиту і т. ін. слід проектувати в кожному населеному пункті. Проаналізувавши і встановивши роль та значення села, що проектується з урахуванням вищезгаданих вимог, а також просторових умов, транспортних зв’язків з іншими населеними пунктами господарства, встановлюють сукупність (номенклатуру) закладів, необхідних для повноцінного і зручного забезпечення потреб в усіх видах обслуговування. При цьому сукупність необхідних громадських закладів встановлюється в повному обсязі, незалежно від існуючих в селі закладів обслуговування. Враховуючи невеликі розміри сільських поселень, більшість громадських закладів та споруд проектуються як один об’єкт на поселення. Як виключення можуть бути дитячі дошкільні заклади і продовольчі магазини повсякденного попиту, котрих у великих по площі населених пунктах може бути декілька. Проектна місткість, число місць чи пропускна спроможність закладів та потреба в земельній території, для їх розміщення, встановлюється згідно з ДБН Б.2.4-1-94 та ДБН 360 - 92 ** по нормам на 1000 жителів. Розрахунок складу необхідних громадських закладів і споруд їх розрахункові показники та площі земельних ділянок виконується за спеціальною формою, таблицею 1.5. У випадку, коли в селищі, що проектується, існують громадські заклади, які за своїм фізичним станом і місткістю відповідають розрахунковим показникам і придатні для використання на перспективу, нові заклади не проектуються, а визначають лише необхідну площу їх земельних ділянок. Якщо деякі існуючі заклади придатні для використання, але не відповідають за місткістю, то проектують нові аналогічні заклади на число місць, яких не вистачає. Існуючі заклади, що розташовані в місцях які не відповідають їх функціональному призначенню, але по фізичному станом цілком придатні для подальшого використання, слід зберегти, і вирішити питання про їх подальше використання. Необхідно також враховувати те, що більшість громадських закладів у сільських поселеннях мають порівняно невелику місткість і тому проектувати для кожного з них окрему споруду недоцільно як з економічних, так і з архітектурно-будівельних умов. Виходячи з цього в практиці проектування сільських поселень широко застосовується кооперування близьких за призначенням закладів в одній великій блокованій будівлі. Наприклад, магазини, їдальню, майстерні побутового обслуговування розміщують в одному об’єкті - "Торговельному центрі"; селищну раду, правління господарства, відділок зв'язку та ощадбанку - в "Адміністративному будинку", лазню з пральнею, котельню-також в одній будівлі і т. ін. Таким чином, багато закладів, які зазначені в таблиці 1.5 будуть розміщені в порівняно невеликій кількості будівель, що значно покращить архітектурно-естетичне сприймання селища, а також значно будуть зменшені витрати на будівництво і подальшу їх експлуатацію. Розрахунок щодо громадських закладів виконують у розрахункових бланках, записуючи всі будівельно-технічні параметри будівель, креслять план забудови, вказують габарити; для дошкільних, шкільних і медичних закладів показують розташування дитячих гральних та спальних кімнат, класів, лікарняних палат для подальшого забезпечення належної орієнтації цих будинків з урахуванням вимог щодо їх сонячної інсоляції, вітрового режиму тощо. 5. Населений пункт має досить складну систему організації, до його складу входять землі різних категорій, що мають безпосередній вплив на його розвиток. Таким чином, щоб виконувати проектно-планувальні розрахунки необхідно володіти інформацією по всім категоріям земель. На основі даних, що отримані при обробці вихідного матеріалу необхідно встановити наявність на території жилої зони об’єктів чи земель "Рінш.", що не відносяться до категорії "житлової та громадської забудови", (виробничі підприємства, кладовища, особисті селянські господарства і т. ін.) визначити фактичну їх площу (табл. 1). Проаналізувати можливості розвитку даних об’єктів чи територій (земельних ділянок), провести розрахунок, якщо є необхідність, по визначенню площ під дані об’єкти на перспективу (табл.6). 6. Розрахунок площі земельної території, необхідної для розміщення населеного пункту, виконується окремо для жилої (сельтбищної) і виробничої зон. Жила зона сільського населеного пункту складається з: - площі жилих кварталів, яка включає в себе загальну площу всіх приквартирних та присадибних земельних ділянок з жилими будинками; - загальної площі всіх земельних ділянок громадських закладів і споруд; - площі зелених насаджень загального користування; - площі інших об’єктів чи земель (виробничі підприємства, кладовища і т. ін.); - площі земель, які не придатні для забудови, якщо такі є в межах жилої зони (яри, круті ухили, заболочені території і т. ін.); - площі інших не забудованих земель; - площі вуличної мережі. Площа жилих кварталів "Рж..кв." визначається виходячи з кількості квартир (включаючи існуючі, які зберігаються) та розміру присадибної чи приквартирної земельної ділянки на кожну з них. Відповідно до Земельного кодексу України та з метою зменшення загальної площі жилої зони, створення компактного населеного пункту з високою щільністю забудови і зниження затрат на благоустрій села, рекомендується виділення земельних ділянок в залежності від типу будівництва, таких розмірів: - під 1- поверхові житлові будинки садибного типу 0.15-0.25 га (в залежності від умов, що склались); - під 2- поверхові житлові будинки з квартирами в двох рівнях 0.10-0.15га (в залежності від умов, що склались); - під житлові будинки секційного типу та малосімейних (приквартирні) 0.03-0.05га; - під гуртожиток 0.30га (на об’єкт). Площа земель, що зайнята під існуючими жилими будинками береться з таблиці 1. Загальна площа ділянок громадських закладів та споруд "Ргр." визначається згідно таблиці 5. Площа зелених насаджень загального користування "Рз. н." визначається за нормою 15-25 м2 на одного мешканця, але не менше як 2.0 га на в весь населений пункт. При наявності на території населеного пункту інших об’єктів чи земель "Рінш.", (виробничі підприємства, кладовища, особисті селянські господарства і т. ін.) їх площа береться з таблиці 6. При наявності на території населеного пункту земель, які непридатні для забудови "Рнепр.", їх площа береться з таблиці 1. Площа не забудованих земель "Рнезабуд.", що знаходяться в межах населеного пункту (пасовища загального користування, чагарники і т. ін.). Орієнтовна площа вуличної мережі "Рвул." складає від 12-15% до 20% від всієї жилої зони. Таким чином, загальна площа жилої зони визначається так: Рж. з .= (Рж. квю+Ргр.+Рз. н.+Р. непр.+Рнезабуд+Рінш.)×Квул.; Де К Вул. - коефіцієнт вуличної мережі (від 1.12 до 1.20). Попередній розрахунок площі жилої зони виконується за спеціальною формою, таблицею 7. 7. Виходячи з результатів, що були отримані при вивченні та обробці вихідного матеріалу по характеристиці населеного пункту (пункт 1) розглядаємо можливості розвитку, в межах виробничої зони, окремих об’єктів чи земель, що не відносіться до категорії "землі сільськогосподарського призначення.". Маючи їх фактичну площу (таблиця 1) та аналізуючи загальні перспективи населеного пункту, передбачити можливості розвитку даних об’єктів чи територій (земельних ділянок), провести розрахунок, якщо є необхідність, по визначенню площ під дані об’єкти на перспективу (табл. 8). 8. Розрахунок площі ділянок під виробничі комплекси виконується по спрощеному методу. Спрощений метод розрахунку площі виробничих комплексів передбачає використання орієнтовних нормативів (укрупнених норм) земельної площі на розрахункову одиницю (на 1 голову тварин, тонну продукції, що зберігається, на один трактор і т. ін.). Розрахунок виконується за спеціальною формою, таблицею 9. Визначені за цими нормами площі земельних ділянок виробничих комплексів та площі інших виробничих об’єктів (табл. 8) складаються і збільшується на 7-10% (з урахуванням шляхів і проїздів між комплексами), а потім на 15-20% (з урахуванням зелених насаджень спеціального призначення в межах виробничих комплексів). Оформлення матеріалівУ процесі виконання лабораторно – практичної роботи кожний студент складає та здає наступні матеріали: 1. Завдання на розробку проекту та розрахункові бланки. 2. План населеного пункту. 3. Пояснювальна записка. Проектне завдання повинно бути заповнене відповідно до індивідуального завдання студента. В розрахункових бланках повинні бути виконані всі відповідні розрахунки та заповнені таблиці. На план населеного пункту повинна бути нанесена ситуаційна схема та «роза вітрі». «Роза вітрі» повинна складатись з графіку повторюваності вітрів: Літні – Червоний колір; зимові – Синій колір; середньорічні – Жовтий лінія. Також на плановому матеріалі червоним кольором необхідно нанести існуючу межу населеного пункту. Пояснювальна записка повинна бути написана локанічно та змістовно. В ній приводяться загальні поняття, визначення, коротко розкривається основна методологія розрахунків, подається обґрунтування прийнятих рішень та аналіз отриманих результатів. Таблиця 1.1 Експлікація земель в межах населеного пункту.
Таблиця 1.2 Характеристика існуючого жилого фонду
Таблиця 1.3 Розподіл жилої площі за типами жилих будинків
Таблиця 1.4 Всього запроектовано жилих будинків і в них жилої площі
Таблиця 1.5 Визначення складу та розрахунок місткості Громадських закладів і споруд
Таблиця 1.6 Перспективи розвитку земель інших категорій в межах Сельтбищної зони
Таблиця 1.7 Попередній розрахунок площі під жилу (сельтбищну) зону
Таблиця 1.8 Перспективи розвитку земель інших категорій в межах Виробничої зони
Таблиця 1.9 Розрахунок площі під виробничу зону.
Таблиця 3.1
Проектно-планувальні розрахунки - 4.0 out of
5
based on
1 vote
|
Материалы по темам:Основи картографії |