Грошова оцінка землі

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

Застосування альтернативного методу розрахунку грошової оцінки землі для визначення економічних втрат через погіршення їхнього меліоративного стану

Криза аграрної реформи, політична й економічна нестабільність в Україні відбилися на ефективності використання сільськогосподарських угідь і екологічному стані навколишнього середовища. Споживче відношення до землі неминуче супроводжувалося втратою її продуктивних властивостей і погіршенням екології і, як наслідок, приводить до зниження грошової оцінки землі.

Зрошувані землі півдня України, у тому числі й АР Крим, у створення яких вкладені великі капітальні засоби держави, мають велике економічне значення. Питання впливу зрошення на екологічний стан навколишнього середовища розглядали багато вчених, такі як О. О. Петрова, І. Я. Половицький, Е. П. Тихоненков, З. В. Тимченко, Н. І. Снєгур  та ін. Наприклад, Н. М. Вєтрова пропонує для запобігання нанесеного збитку використовувати інформаційну систему екологічної безпеки.

Метою є розробка й апробування альтернативного методу розрахунку грошової оцінки землі для визначення економічних втрат і екологічного збитку через погіршення меліоративного стану зрошуваних земель.

Вважаємо, що для рішення питання поліпшення екологічного стану навколишнього середовища, у тому числі родючості ґрунтів, необхідне удосконалювання системи державного керування і контролю в сфері екології і застосування твердих штрафних санкцій за порушення екології. Пропонується оцінювати економічні втрати через недоодержання врожаю, виходячи з грошової оцінки землі, розрахованої на основі альтернативного методу розрахунку грошової оцінки земель (таблиця 2.6).

З проведених розрахунків (таблиця 2.6) бачимо, що економічні втрати, у виді недоотриманої продукції, нанесений порушенням технології оброблення сільськогосподарських культур, склали: на задовільних по врожайності землях – 3719,36 грн. /га, а на незадовільних по врожайності землях – 5314,76 грн. /га.

Таблиця 2.6

Метод розрахунку економічних втрат через недоодержання врожаю на основі альтернативної грошової оцінки землі України за 2007 р.*

Показники

Розрахунок економічних втрат: задовільно - 67 %, незадовільно - 33 % від грошової оцінки землі

Алгоритм розрахунку

Врожайність

Добра

Задовільна

Незадовільна

1

2

3

4

5

Валова продукція сільського господарства у фактичних цінах, млн. грн.

109985,4

   

ВП

Використовувана площа сільськогосподарських угідь, млн. га

37,35

   

S

Вихід валової продукції сільського господарства на 1 га використовуваної площі, грн./га

2944,72

1972,96

971,76

ВВП = ВП/S

Коефіцієнт рентабельності, %

9,18

4,59

1,84

Кр

Виробничі витрати, грн./га

2697,13

1886,38

954,24

ПЗ= ВВП/ (1+ Кр)

Диференціальна рента, грн./га

173,32

60,61

12,26

ДР = (ВВП - ПЗ)*0,7

Абсолютна рента, грн./га

132,8

132,8

132,8

АР = 1,6 ц. зерна*83грн.

Загальна рента, грн. /га

306,12

193,41

145,06

ОР = ДР + АР

Строк капіталізації, років

33

33

33

Т = 33 роки

Грошова оцінка 1 га землі, грн.

10101,87

6382,51

4787,11

ДОЗ = ОР * Т

Сума економічних втрат у розрахунку на 1 га землі, грн.

 

3719,36

5314,76

ЕВ = гр.2 ДОЗ - гр. 3 ДОЗ (гр.4)

*розраховано за даними Державного комітету статистики України

Для обґрунтування визначення границь показників «задовільних по врожайності земель» і «незадовільних по врожайності земель» необхідно розглянути таблицю 2.7.

Таблиця 2.7

Врожайність зернових і зернобобових культур по Україні за 2003-2007 рр., ц./га*

 

2003

2004

2005

2006

2007

В середньому за 2003-2007 рр.

Україна

18,2

28,3

26,0

24,1

21,8

23,7

Автономна Республіка Крим

14,5

22,1

21,2

24,3

22,6

20,9

Вінницька

19,2

28,6

27,4

28,8

23,7

25,5

Волинська

22,5

27,5

24,1

21,4

22,7

23,6

Дніпропетровська

17,4

29,0

28,5

24,8

16,3

23,2

Донецька

13,2

25,9

24,7

21,5

17,1

20,5

Житомирська

16,0

21,7

20,5

21,2

23,1

20,5

Закарпатська

33,5

41,6

37,0

35,0

36,0

36,6

Запорізька

11,1

24,1

23,5

23,0

15,8

19,5

Івано-Франківська

24,8

30,0

25,8

25,2

27,3

26,6

Київська

25,7

34,5

34,2

29,1

28,8

30,5

Кіровоградська

19,5

31,1

29,0

27,8

15,7

24,6

Луганська

16,3

22,2

25,4

17,1

17,4

19,7

Львівська

23,4

26,4

23,4

23,5

25,5

24,4

Миколаївська

13,8

28,4

20,8

23,0

12,3

19,7

Одеська

15,7

32,4

23,4

23,6

15,0

22,0

Полтавська

21,9

30,9

31,3

27,3

29,1

28,1

Рівненська

19,1

25,3

22,6

19,8

24,2

22,2

Сумська

18,2

25,1

21,2

18,7

24,2

21,5

Тернопільська

20,5

25,3

23,6

22,2

26,2

23,6

Харківська

17,9

27,3

29,7

20,2

24,0

23,8

Херсонська

8,9

26,3

22,1

23,8

16,0

19,4

Хмельницька

18,9

25,9

22,2

19,6

25,7

22,5

Черкаська

23,6

34,9

33,8

32,4

28,7

30,7

Чернівецька

26,1

30,9

31,3

32,8

36,3

31,5

Чернігівська

22,3

30,2

25,8

23,3

28,9

26,1

*розраховано за даними Державного комітету статистики України

За даними таблиці 2.7 можна згрупувати середні показники врожайності зернових і зернобобових культур по Україні за 2003-2007 рр. на три групи: низька врожайність культур – до 20 ц./га; середня врожайність – 20,1-30 ц./га; висока врожайність – вище 30,1 ц./га.

З вищенаведених згрупованих показників видно, що відношення крайньої межі низької групи врожайності культур до високого дорівнює 0,33 чи 33 %, і відношення крайньої межі середньої групи врожайності культур до групи високої врожайності – 0,67 чи 67 %. Це стало основою побудови таблиці 1 – показника віднесення сільськогосподарських земель на землі «задовільні по врожайності» та «незадовільні по врожайності».

Для того, щоб оцінити збиток недоодержання продукції через погіршення меліоративного стану зрошуваних земель і низького рівня агротехніки, запропонований метод оцінки районів (і сільськогосподарських підприємств), що виділяються низькою врожайністю зернових культур на зрошуваних землях стосовно врожайності на богарних земель. Розглянемо цей метод на прикладі сільських районів АР Крим за 2006-2008 рр. (таблиця 2.8, 2.9, 2.10).

Таблиця 2.8

Врожайність зернових культур зі зрошуваних і богарних посівних площ по районах АР Крим за 2008 р. *

 

Посівні зрошені землі, тис. га

Урожайність з 1 га зрошеної землі, ц.

Посівні богарні землі, тис. га

Урожайність з 1 га богарної землі, ц.

Автономна Республіка Крим

73,4

41,6

538,2

26,5

Джанкойський

10,8

37,8

55,0

24,4

Кіровський

0,3

47,2

25,0

32,8

Красногвардійський

11,8

54,6

66,1

31,0

Красноперекопський

14,1

46,1

18,3

24,9

Ленінський

1,9

37,3

45,2

27,1

Нижньогірський

10,6

36,3

42,5

26,3

Первомайський

8,7

34,5

39,9

22,9

Роздольненський

7,1

38,9

39,9

21,9

Сакський

3,0

27,5

56,5

25,2

Сімферопольський

2,5

45,7

39,3

28,7

Совєтський

2,6

40,8

37,8

28,2

*розраховано і складено за даними Державного комітету статистики України в АР Крим

За даними таблиці 2.8 видно, що врожайність зернових культур зі зрошуваних посівних площ по районах АР Крим за 2008 р. набагато перевищує врожайність зернових культур з богарних посівних площ. Наприклад, у Джанкойському районі врожайність зернових культур зі зрошуваних посівних площ перевищує врожайність цих же культур з богарних посівних площ у 1,55 рази, у Кіровському – у 1,44 рази, у Сімферопольському – 1,6 разів. Це свідчить про позитивний ефект зрошення. У 2008 році з усіх районів тільки Сакський район має незадовільне співвідношення врожайності зернових культур 27,5 ц./га, по відношенню врожайність з богарних земель – 25,2 ц./га.

Проведено аналіз врожайності зернових культур зі зрошуваних і богарних посівних площ по районах АР Крим за 2007 і 2006 роки (таблиця 2.9, 2.10).

Таблиця 2.9

Врожайність зернових культур зі зрошуваних і богарних посівних площ по районах АР Крим за 2007 р. *

 

Посівні зрошені землі, тис. га

Урожайність з 1 га зрошеної землі, ц.

Посівні богарні землі, тис. га

Урожайність з 1 га богарної землі, ц.

Автономна Республіка Крим

71,1

35,4

500,7

20,8

Джанкойський

9,9

30,8

44,5

16,5

Кіровський

0,1

28,1

22,1

25,4

Красногвардійський

9,7

44,4

65,6

25,0

Красноперекопський

15,3

41,8

23,3

14,8

Ленінський

1,8

35,1

37,8

20,9

Нижньогірський

8,9

33,3

43,2

20,4

Первомайський

9,1

29,4

39,0

19,4

Роздольненський

7,3

30,5

39,2

17,8

Сакський

4,9

24,0

45,4

18,9

Сімферопольський

2,1

43,4

39,0

24,9

Совєтський

2,0

38,2

36,8

25,1

*розраховано і складено за даними Державного комітету статистики України в АР Крим

За даними таблиці 2.9 врожайність зернових культур зі зрошуваних посівних площ по районах АР Крим за 2007 р. перевищує врожайність зернових культур з богарних посівних площ у 1,7 разів. Але також з таблиці бачимо, що Кіровський район має показник врожайності зернових культур зі зрошуваних посівних площ близький до врожайності з богарних посівних площ. Врожайність зернових культур зі зрошуваних посівних площ Кіровського району дорівнює 28,1 ц./га, а врожайність з богарних земель – 25,4 ц./га. У Сакському районі також урожайність зернових культур зі зрошуваних посівних площ перевищує урожайність з богарних земель усього на 5,1 ц./га.

Таблиця 2.10

Врожайність зернових культур зі зрошуваних і богарних посівних площ по районах АР Крим за 2006 р. *

 

Посівні зрошені землі, тис. га

Урожайність з 1 га зрошеної землі, ц.

Посівні богарні землі, тис. га

Урожайність з 1 га богарної землі, ц.

Автономна Республіка Крим

69,4

36,6

437,4

22,7

Джанкойський

8,7

32,2

44,0

20,2

Кіровський

0,5

36,3

18,7

27,8

Красногвардійський

11,9

46,6

61,9

27,6

Красноперекопський

12,2

40,6

15,0

23,6

Ленінський

1,1

28,6

36,9

18,5

Нижньогірський

7,1

37,6

40,8

25,4

Первомайський

9,2

30,5

28,9

20,0

Роздольненський

9,0

36,5

24,4

18,0

Сакський

5,1

22,4

37,0

17,6

Сімферопольський

2,7

35,5

33,1

26,1

Совєтський

1,9

38,7

37,3

30,8

*розраховано і складено за даними Державного комітету статистики України в АР Крим

Дані таблиці 2.10 свідчать, що врожайність зернових культур зі зрошуваних посівних площ по районах АР Крим за 2008 р. перевищує врожайність зернових культур з богарних посівних площ у 1,6 разів. Лише в Сакському районі АР Крим врожайність зернових культур зі зрошуваних посівних площ незначно перевищувала врожайність з богарних земель.

Отже, у проведеному дослідженні врожайності зернових культур зі зрошуваних і богарних посівних площ по районах АР Крим за 2006-2008 рр. побачили, що врожайність культур на зрошуваних землях у Сакському районі протягом 3 років у порівнянні з врожайністю, отриманих з богарних земель, характеризується як незадовільна.

У силу відсутності об’єктивних причин низького ефекту зрошення земель, варто вважати, що це – результат порушення раціонального використання земель, низького рівня агротехніки і незадовільного відношення до меліоративних систем сільськогосподарськими підприємствами. Тому виникає факт, що вимагає покарання за систематичне нанесення екологічного збитку меліоративному стану зрошуваних земель у Сакському районі АР Крим, у силу безвідповідального відношення керівників сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств до земельних і водяних ресурсів.

Вважаємо, що керівникам таких підприємств і фермерських господарств необхідно призначити штрафні санкції, що будуть визначатися виходячи зі зниження грошової оцінки землі, розрахованої на основі альтернативного методу визначення грошової оцінки земель (таблиця 2.11).

Показник екологічного збитку на основі грошової оцінки землі визначався на основі співвідношення відносин урожайності зернових культур отриманих зі зрошуваних і богарних посівних площ у середньому по всіх районах АР Крим і стосовно показників Сакського району за 2007 рік. Так, з таблиці 4 відношення врожайності зернових культур зі зрошуваних і богарних посівних площ по АР Крим дорівнює 170 %, а по Сакському районі 127%. Розрахуємо в скількох разів середня багаторічна врожайність перевищує врожайність Сакського району, одержимо: 170%/127% = 1,338 рази. Цей показник використовуємо для розрахунків.

Таблиця 2.11

Методика розрахунку розміру збитку недоодержання продукції підприємствами і фермерськими господарствами Сакського району на основі альтернативної грошової оцінки землі АР Крим за 2007 р.*

Показники

Фактичні показники за 2007 р.

Розрахункові показники при умові середнього рівня районів АР Крим

Алгоритм розрахунку

Валова продукція сільського господарства у фактичних цінах, млн. грн.

4098,3

5480,85

ВП

Використовувана площа сільськогосподарських угідь, млн. га

1,2

1,2

S

Вихід валової продукції сільського господарства на 1 га використовуваної площі, грн./га

3415,25

4567,37

ВВП = ВП/S

Коефіцієнт рентабельності, %

3,9

3,9

Кр

Виробничі витрати, грн./га

3287,05

4395,93

ПЗ= ВВП/ (1+ Кр)

Диференціальна рента, грн./га

89,74

171,44

ДР = (ВВП - ПЗ)*0,7

Абсолютна рента, грн./га

132,8

132,8

АР = 1,6 ц. зерна * 83 грн.

Загальна рента, грн. /га

222,54

304,24

ОР = ДР + АР

Строк капіталізації, років

33

33

Т = 33 років

Грошова оцінка 1 га землі, грн.

7343,71

10039,82

ДОЗ = ЗР * Т

Сума екологічного збитку в розрахунку на 1 га землі, грн.

2696,11

 

Екол. З = колонка 3-колонка 2

*розраховано і складено за даними Державного комітету статистики України в АР Крим

Помітимо, що в АР Крим екологічна ситуація продовжує погіршуватися і не можна бути байдужним до фактів недбайливого використання землі. В усіх напрямках виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств спостерігаються факти екологічної й агротехнічної неграмотності і безвідповідальності. Відсутня повна реалізація нормативно-правової бази по охороні земель на державному і місцевому рівнях.

Органи державного контролю за охороною землі на основі проведеного розрахунку повинні звертатися в суд для залучення керівників господарств до адміністративної відповідальності за порушення Закону України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року № 962-ІУ і Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-ІУ. Суд, вислухавши відповідачів у справі і визнавши їх винними, накладе штрафні санкції на сільськогосподарські підприємства. Якщо, наприклад, у господарстві було використано 500 га зрошуваних земель, то величина штрафу складе 2696,11 грн. х 500га = 1,348 млн. грн.

Цю суму, 1,348 млн. грн., підприємство направить у Державний земельний банк.

Варто врахувати, що ця сума коштів надходить на спеціальний розрахунковий рахунок підприємства і витрачається тільки цим підприємством на поліпшення меліоративної системи, на придбання добрив, на поліпшення екологічного стану земель і удосконалювання технології. Фактично утвориться фонд коштів для меліоративного поліпшення.

Невідповідність економічного використання земельних ресурсів регіону вимогам раціонального землеробства приводить до подальшого еродізації, наростанню засолення, деградації ґрунтово-рослинного покриву, збільшенню захворюваності і смертності населення, посиленню соціальної напруженості. У результаті цей регіон несе значні економічні втрати.

Необхідно термінове втручання держави в процес безгосподарного відношення до стану ґрунтів, їхньої деградації. На нашу думку, однієї з головних функцій створюваного Земельного державного банку є контроль над якістю ґрунтового покриву, внесення органічних, мінеральних добрив. Державний комітет з охорони навколишнього середовища повинний мати фінансового помічника для реалізації законів, пред’явлення штрафних санкцій за порушення нормативних показників по ґрунтовій родючості. Державний земельний банк буде мати грошові кошти, що накопичуються шляхом штрафів, які будуть формувати фонди меліоративного поліпшення земель.

З вищесказаного можна зробити наступні висновки:

1. Доцільно використовувати метод розрахунку збитку від недоодержання продукції через безвідповідальність сільськогосподарських підприємств чи екологічного збитку альтернативним методом визначення грошової оцінки землі, що рекомендується автором.

2. Рекомендується методичний підхід визначення величини недоодержання продукції на основі співвідношення середньої багаторічної врожайності, отриманої по всім меліоративним землям стосовно врожайності районів і сільськогосподарських підприємств, у яких у силу безвідповідальності зрошувані землі використовуються незадовільно. Штрафні санкції визначаються на основі зниження грошової оцінки землі.

3. Величина штрафних санкцій за порушення меліоративного стану земель накопичується на поточному рахунку цього підприємства в банку і має цільове призначення – бути засобом удосконалювання ґрунтової родючості. Носієм функції державного контролю і фінансової допомоги, для поліпшення екологічної обстановки повинний стати Державний земельний банк України.


Грошова оцінка землі - 4.0 out of 5 based on 1 vote