Зображення кордонів і місцевих предметів

На карті України масштабів 1:10000—1:200000 повинні показуватися границі державні, АРК і державних заповідників.

На карті масштабу 1:10000 повинні показуватися також границі міських земель.

Кордони наносяться за точними і новітніми картографічними матеріалами. Державний кордон України наноситься за матеріалами спеціальної топографічної зйомки границь, яка виконана, як правило, у масштабі 1:25000 (матеріали демаркації, договірні карти). При нанесенні внутрішніх кордонів України обов'язково використовуються чергові карти.

Зображення границь відбувається, у порядку їхньої значимості

Впершу чергу наносяться кордони державні, потім АРК тощо. Особливо ретельно наноситься державний кордон України. При його зображенні потрібно:

— усі поворотні пункти (стовпи) наносити за координатами із указівкою номерів, літер або власних назв стовпів:

— прямолінійні ділянки кордонів креслити за допомогою лінійки;

— ріки, острови, протоки, канави, вали, хребти, лощини тощо, за якими проходить кордон, показати можливо детальніше, зі збереженням характерних подробиць.

Важливе місце на топографічних картах займає зображення різних місцевих предметів: заводів, електростанцій, шахт, портів, аеродромів, ліній зв'язку й електропередачі, нафтопроводів, геодезичних пунктів, млинів, церков, вишок, пам'ятників, радіостанцій тощо.

Більшість місцевих предметів завдяки своїй значній висоті, великим розмірам, характерній формі і розташуванню є гарними орієнтирами.

Зображення їх відбувається при дотриманні наступних основних вимог:

— у першу чергу варто наносити на карту найбільш важливі, що мають орієнтирне значення, місцеві предмети;

— центр або середина основи умовного знака повинні збігатися на карті з точкою, що відповідає положенню предмета на місцевості; орієнтири, визначені тригонометричним методом, наносяться за координатами;

— розміри і вид умовних знаків повинні суворо відповідати встановленим зразкам.

При визначенні значення місцевих предметів враховуються їхня довговічність і розташування: усередині населеного пункту або на значному віддаленні від нього, на височині або в низині, у лісі або в полі тощо.