Загальний порядок підписування географічних назв

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.83 (3 Голоса)

Загальний порядок підписування  і транскрибування географічних назв

При розгляді зображення різних елементів змісту карти були дані вказівки по підписанню відповідних їм назв. У цьому ж параграфі подаються загальні правила по нанесенню всіх підписів географічних назв, що розміщуються на карті.

Насамперед, кількість підписів на карті повинна бути досить великою, однак такою, щоб підписи не затуляли й іншого змісту карти.

У кожнім окремому випадку кількість підписів назв, що розміщені, залежить від характеру району, що картографується, призначення і масштабу карти, значення і розмірів самих об'єктів. Так, наприклад, на карті масштабу 1:200000 густонаселеними, багатими орієнтирами районів не даються назви малих урочищ, лісів, боліт, незначних гір і, навпаки, на карті того ж масштабу малонаселених районів назви таких же урочищ, лісів, боліт, гір набувають великого значення і повинні наводитись якомога повніше. У всякому разі, на карті, що складається, повинні бути підписані всі назви, що є на картах більш дрібних масштабів, якщо вони підтверджуються достовірними картографічними матеріалами. При навантаженні карти підписами інших назв необхідно керуватися вказівками настанов (інструкцій) по складанню карт і редакційних планів.

Написання назв повинне бути правильним. Правильне написання географічних назв установлюється на підставі діючих офіційних документів, а при використанні картографічних матеріалів, виданих не російською мовою, шляхом транскрибування, що полягає в передачі іноземних назв буквами українського алфавіту за визначеними правилами. Для встановлення назв використовуються матеріали зйомок, карти, що складаються на постачанні, чергові карти, матеріали перепису, довідники адміністративно-територіального розподілу та інші офіційні довідники.

Транскрибування географічних назв, як правило, відбувається централізовано, у спеціальних установах, з яких готові списки транскрибованих назв висилаються в картографічні підприємства. Приклад: «Топографо-геодезична термінологія” м. Львів. Лише в окремих випадках транскрипція виконується безпосередньо на картографічних підприємствах.

При транскрибуванні назв керуються, насамперед «Загальною інструкцією з передачі географічних назв на картах», у якій подано основні правила транскрибування назв на сучасних картах, які видаються українською мовою. Крім того, при складанні карт на окремі райони України і на закордонні території використовуються окремі інструкції, що визначають правила транскрибування географічних назв мовами народів України і закордонних країн.

Транскрибування відбувається відповідно до національної приналежності території, що картографується, наприклад, для українських назв повинна бути прийнята українська транскрипція, а не польська тощо.

Нерідко на картографічних матеріалах у назвах зустрічаються розбіжності, помилки, помилки транскрибування. У таких випадках назву даного об'єкта перевіряють за всіма наявними матеріалами і для карти, що складається, приймають найбільш правильне.

Назви, що підписуються на карті, яка складається, повинні бути погоджені відносно написання (транскрипції) з назвами, даними на карті найближчого більш дрібного масштабу. Наприклад, при складанні карти масштабу 1:100000 для узгодження назв використовується карта масштабу 1:200000 тощо.

На території України узгодження назв досягається тим, що встановлювані при зйомці власні назви при складанні карт більш дрібних масштабів не змінюються, за винятком випадків перейменування відповідно до постанов Верховної Ради України. При виконанні нової зйомки, як правило, виробляється послідовне перескладання карт більш дрібних масштабів. При повторному друці карти у випадку наявності перейменувань містяться дві назви — нова і, у дужках волосним шрифтом, старе.

Шрифти підписів за виглядом і розмірами повинні підбиратися на підставі вказівок настанов (інструкцій) по складанню карт і редакційних планів відповідно значення і величині об'єктів. При цьому враховується відносне значення того чи іншого об'єкта в даному районі. Наприклад, на карті гірського району назви високих, але не видатних вершин підписуються дрібним шрифтом, тоді як на карті рівнинного району значно більш низькою за абсолютною відміткою, але командною в даній місцевості висота підписується шрифтом великого розміру.

Підписи назв повинні бути розміщені за можливістю на вільних місцях карти і таким чином, щоб було ясно, до яких об'єктів вони належать. При відсутності вільних місць для тих або інших підписів останні варто розташовувати так, щоб вони не перетинали знаків залізних і шосейних доріг, рік, зображуваних у двох лініях, контурів, що мають орієнтирне значення, а також характерних деталей рельєфу (вершин гір, вузьких ярів тощо). Як правило, підпис повинен розташовуватися праворуч від об'єкта, до якого вона відноситься. Якщо при цьому порушуються вище зазначені вимоги, то підпис дозволяється розташовувати ліворуч, зверху, знизу, а в окремих випадках і навколо об'єкта.


Загальний порядок підписування географічних назв - 4.7 out of 5 based on 3 votes