Литература
Справочная информация
Для учебы
Висотна геодезична мережа та астрономо-геодезична мережаВисотна геодезична нівелірна мережа поділяється на: Нівелірні мережі I, П класів; Нівелірні мережі Ш и IV класів. Лінії нівелювання I і П класів служать головною висотною основою України. Вони прокладені переважно уздовж автомобільних доріг або залізниць і закріплені на місцевості віковими, фундаментальними, ґрунтовими, скельними і стінними реперами приблизно через кожні 5 км уздовж траси. Характеристика головної висотної основи України приведена в таблиці 1.Кількість ліній і їхня довжина: Таблиця 1
Розподіл нев'язок у полігонах: На території геодинамічних полігонів (Кримський, Карпатський, Бориславський), а також техногенних полігонів у районах атомних електростанцій і площадок родовищ корисних копалин створені нівелірні мережі у вигляді ліній нівелювання I і II класів, що є частиною комплексу наукових геофізичних досліджень. Вони служать для вивчення геодинамічних явищ і сучасних вертикальних рухів земної поверхні. Виміри на цих полігонах проводилися декількома послідовними циклами через відповідні проміжки часу. Нівелірні мережі Ш и IV класів заповнюють нівелірні полігони I і П класів і служать для забезпечення топографічної зйомки всіх масштабів і рішення інженерних задач. Уся висотна геодезична мережа України урівноважена за методом найменших квадратів за принципом від загального до окремого. Вихідними при цьому були лінії нівелювання I і II класів загальної мережі СРСР, урівноважені в 70 роки Московським аерогеодезичним підприємством (перша черга). Прокладені після 1977 року лінії нівелювання I і П класів урівноважені вставками між вихідними знаками, що одержали висоти при зрівноважуванні ліній першої черги. На всю територію України складені каталоги висот пунктів нівелювання I - IV класів, які систематизовані для карт масштабу 1:200 000. У каталогах поміщені висоти в Балтійській системі висот 1977 року. Побудова планове геодезичної мережі. Побудова висотної геодезичної мережіНівелірні мережі I і II класів служить головною висотною основою країни, що встановлює єдину систему висот на всій території України, а також служить для рішення наукових задач. Нівелірні мережі 3-го і 4-го класів створюються з метою згущення висотної основи для забезпечення топографічної зйомки всіх масштабів і рішення інженерних задач. Нівелювання I класу виконується з найвищою точністю, що досягається завдяки використанню найбільш сучасних приладів і методик спостережень з цілковитим по можливості виключенням систематичних помилок. Нівелювання I класу здійснюється повторно за тими ж лініями не рідше, ніж через 25 років, а в сейсмоактивних районах - через кожні 15 років. Нівелірна мережа II класу створюється усередині полігонів I класу окремими лініями або системами з вузловими пунктами, утворюючи полігони з периметром 400 кілометрів. Нівелювання II класу виконується з точністю, що забезпечує одержання нев'язок у ходах і полігонах, за абсолютною величиною не більших, ніж 5 мм. VL, де L - периметр полігонові або довжина ходу в кілометрах. Лінії нівелювання I і II класів прокладаються переважно уздовж залізниць і автомобільних шляхів, а в разі потреби уздовж великих річок і інших трас з найбільш сприятливими ґрунтовими умовами і найменш складним рельєфом. · У лінії нівелювання I і II класів, що примикають до морів або прокладаються уздовж великих водойм, водоймищ, озер, обов'язково включають основні і робочі репери, нулі рівнинних рейок вікових і постійних морських, річкових і озерних рівнинних постів. Лінії нівелювання III класу прокладаються усередині полігонів II класу так, щоб виходили полігони з периметром 60-150 кілометрів. Для забезпечення топографічної зйомки в масштабі 1:5000 і більш лінії нівелювання III класу прокладаються з розрахунком створення полігонів з периметром до 60 кілометрів. Нівелювання Ш класу виконується з точністю, що забезпечує одержання нев'язки в ході або полігоні величиною не більш 10 мм VL, де L - довжина ходу або периметр полігона в кілометрах. Нівелювання IV класу є згущенням нівелірної мережі Ш класу. Його виконують ходами довжиною не більше 50 км із точністю, що забезпечує одержання нев'язання в ході або полігоні величиною не більше 20 мм VL, де L - довжина ходу або периметр полігона в кілометрах. Виміряні розходження висот пунктів нівелювання I і II класів варто виправляти поправкою за не паралельність рівнинних поверхонь. Нівелірні мережі всіх класів закріплюються на місцевості реперами і марками, що закладаються не рідше, ніж через 5 км (по трасі), у важкодоступних районах відстань між ними може бути збільшена до 7 кілометрів. На всіх лініях нівелювання I і II класів не рідше, ніж через 60 км, а також у вузлових точках, біля морських, основних річкових і озерних рівнинних постах закладаються фундаментальні репери. У сейсмоактивних районах фундаментальні репери закладаються не рідше, ніж через 40 кілометрів
Висотна геодезична мережа та астрономо-геодезична мережа - 3.3 out of
5
based on
3 votes
|
Материалы по темам:Основи картографії |