Зображення дорожньої мережі на карті

Зображення дорожньої мережі на карті повинне характеризувати забезпеченість району дорогами, їхні типи, пропускну здатність, переправи через водні рубежі, яри й інші природні перешкоди, особливості накреслення доріг, наявність і види дорожніх споруджень. Положення доріг на карті повинне відповідати їх розташуванню на місцевості. Правильне зображення дорожньої мережі сприяє швидкому орієнтуванню на місцевості.

Перед безпосереднім зображенням дорожньої мережі її необхідно вивчити за основним картографічним матеріалом і виявити вищевказані особливості. При відсутності на основному картографічному матеріалі потрібних даних залучаються інші матеріали, рекомендовані в редакційному плані: географічні описи, альбоми і схеми доріг, довідники, чергові дорожні карти тощо.

Добір і узагальнення зображення доріг

Добір доріг залежить від призначення і масштабу карти, густоти дорожньої мережі, зв'язку доріг з населеними пунктами, рельєфом, рослинним покровом та іншими елементами змісту карти.

На карті масштабів 1:10000—1:200000 показуються всі залізні, шосейні і поліпшені ґрунтові дороги. Трамвайні лінії показуються: на картах масштабів 1:10000 і 1:25000, на карті масштабу 1:50 000 — тільки поза населеними пунктами і на їхніх окраїнах, на карті масштабів 1:100000 і 1:200000 — тільки поза населеними пунктами. З інших доріг у залежності від масштабу карти і характеру району наносяться ті дороги, що являються єдиним шляхом до населеного пункту. З'єднують дороги вищих класів, а також населені пункти за найкоротшими відстанями між ними, що служать під'їздами до залізничних станцій, пристаней, переправ, орієнтирам, йдуть уздовж адміністративних кордонів, є межами лісів або найбільш зручними шляхами в гірських і лісисто-болотистих районах. Крім того, наносяться всі дороги, зображені на картах більш дрібних масштабів, якщо їхня наявність підтверджується достовірними картографічними матеріалами. При складанні карт на малообжиті райони показуються по можливості всі дороги і стежки.

Ступінь навантаження дорожніми спорудженнями на картах різних масштабів визначається відповідними настановами (інструкціями) за складанням карт і редакційних планів. Так, наприклад, при складанні карт масштабів 1:100000 і 1:200 000 на обжиті райони не показуються невеликі насипи і виїмки, а також труби і мости через незначні перешкоди.

Приклад добору доріг і дорожніх споруджень приведений на мал.1 а, б, в.

На мал. 69 а дано зображення в масштабі 1:50 000, а на мал. 1 б, у — у масштабах 1:100000 і 1:200000. Цифрами 1, 2, 3, 4, 5, 6 позначені польові дороги, а цифрами 7, 8, 9 — дорожні спорудження (міст, труба і виїмка), не нанесені на карту масштабу 1:100000. При складанні карти масштабу 1:200000 добір доріг і дорожніх споруджень виробляється в ще більшій мірі.

Узагальнення зображення доріг відбувається для виділення серед них найбільш важливих, а також для чіткої передачі основних особливостей конфігурації доріг (звивистість, наявність прямолінійних ділянок, характер поворотів) і їхнього зв'язку з іншими елементами місцевості.

Виділення важливих доріг і дорожніх споруджень досягається шляхом збільшення розмірів умовних знаків, виключення дрібних деталей, розташованих поблизу доріг тощо.

Наприклад, ґрунтова дорога в пустельній місцевості і перевальна стежка в горах мають велике значення, тому для їхнього виділення на карті звертаються до потовщення лінії дороги і до збільшення товщини і довжини ланок умовного знака тропи.

Мал1  Добір доріг і дорожніх споруджень а) вихідне зображення в масштабі 1:50000, б) зображення в масштабі 1:100000, в) зображення в масштабі 1:200000.

Основні повороти доріг, що визначають їхній загальний напрямок, зображують особливо чітко, для чого виключають дрібні несуттєві вигини, що є поблизу від основних поворотів.

Слід зазначити, що найтиповішими помилками в зображенні доріг є випадки надмірної деталізації або грубого згладжування вигинів доріг. У першому випадку ускладнюється читання дорожньої мережі, а в другому створюється невірна уява про довжини доріг і порушується зв'язок із зображенням рельєфу місцевості. Правильним варто вважати таке зображення дороги, у якої дрібні, несуттєві вигини виключені, а найбільш важливі і характерні вигини, пов'язані з формами рельєфу або іншими об'єктами місцевості, показані з деяким перебільшенням їх розмірів. При складанні карти потрібно по можливості не розривати зображення доріг.

Мал 2 Узгодження зображення доріг із зображенням рельєфу а) вихідне зображення в масштабі 1:200 000, б) неправильне і в) правильне зображення в масштабі 1: 500000.

Оскільки дорогам властива безперервність протяжності на місцевості, при підписанні умовними знаками інших об'єктів необхідно, щоб лінії доріг можна було легко простежити за довжиною.

При узагальненні зображення дорожньої мережі враховується її зв'язок з рельєфом. Велика звивистість доріг у гірських районах пояснюється тим, що траси доріг прокладаються відповідно до форм рельєфу, за лініями найбільш легкого профілю. Погодженість зображення доріг з формами рельєфу досягається ретельним ув'язуванням вигинів доріг з вигинами горизонталей і відповідно однаковим ступенем виключення деталей обрису доріг і форм рельєфу (мал. 2 а, б, в). На мал.2 а дано вихідне зображення в масштабі 1:200 000, а на мал. 2 б и в показані відповідно неправильне і правильне зображення в масштабі 1:500000. На мал. 2 б цифрами 1, 2, 3, 4 відзначені випадки поганого узгодження зображення дороги з зображенням рельєфу.

При узагальненні зображення дорожньої мережі необхідно дотримуватися таких правил:

— середина умовних знаків доріг усіх класів повинна збігатися з дійсним положенням вісі дороги; при неможливості дотримання цього правила, наприклад у випадку, коли дорога проходить уздовж берега моря, ріки, озера тощо, зображення дороги варто змістити так, щоб воно не стикалося з умовними знаками сусідніх об'єктів; при неможливості збереження місцезнаходження умовних знаків двох доріг, що йдуть паралельно, (наприклад, залізниці і шосейної) варто змістити умовний знак дороги нижчого класу (у нашому прикладі — шосейної); у тих випадках, коли шосейні або поліпшені ґрунтові дороги проходять вузькими гірськими ущелинами, або прибережним ділянкам, варто зменшувати ширину умовних знаків доріг і трохи розширювати зображення ущелини;

— обрис доріг повинен бути переданий з максимальною точністю, із правильним відображенням прямолінійних ділянок доріг, характерних поворотів і перехресть;

—  підходи доріг до населених пунктів (мал. 3 а, б) повинні бути показані так, щоб осі зображень доріг і вулиць збігалися (1), між умовними знаками доріг і вулиць був залишений просвіт у 0,2 мм (2);

—  інші елементи карти не повинні закривати зображення підходів доріг до селища (3).

Зображення дорожньої мережі відбувається у визначеній послідовності. У першу чергу наносяться залізниці, потім капітальні дороги, удосконалені шосе і шосе, поліпшені ґрунтові і, нарешті, інші дороги і стежки. Перед нанесенням доріг показуються дорожні спорудження, умовні знаки яких переривають зображення доріг — залізничні станції, мости, труби, кілометрові стовпи тощо. Залізничні й автогужові дороги, до поліпшених ґрунтових доріг включно, наносяться відразу на всьому аркуші карти. Інші дороги і стежини у вищевказаній послідовності накреслюються за окремими ділянками, обмеженими зображеннями найважливіших доріг або природних рубежів: рік, гірських хребтів тощо.

Підписи напрямків доріг

Після закінчення зображення дорожньої мережі за внутрішньою рамкою аркуша карти підписуються їхні напрямки. У виходів залізниць підписується назва найближчого залізничного вузла, а при відсутності такого — значного населеного пункту або кінцевої станції. Поруч указується відстань до підписаного пункту, у кілометрах, наприклад: Донецьк 24 км.

У виходів капітальних доріг, удосконалених шосе і шосе, а на картах малообжитих районів і інших доріг підписуються назви найближчих адміністративних центрів або великих населених пунктів і відстані до них у кілометрах.